ДОДАТОК Г

ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”

І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ
ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”

1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].

Загальні характеристики умов виховання.

1. ПІБ_____________________________________________

2. Рік народження __________________________________

3. Здоров’я:

· хороше (5);

· задовільне (4);

· слабке (3);

· патологія (2);

· хронічні хвороби (1).

4. Характер зайнятості:

· навчання в загальноосвітній школі,

· навчання в ПТУ,

· навчання в недержавних навчальних закладах, коледжах, гімназіях;

· робота у державній установі, підприємстві,

· робота у сфері обслуговування,

· робота в приватних установах,

· інше____________________________________________

5. Поведінка в школі або іншому закладі:

· зразкова (5),

· хороша (4),

· задовільна (3),

· незадовільна (2),

· перебуває на обліку в міліції (1).

6. Громадська активність:

· організатор колективних справ (5),

· активний учасник колективних справ (4),

· пасивний учасник колективних справ (3),

· не бере участі у громадському житті (2),

· бойкотує, дезорганізовує колективні заходи (1).

7. Ставлення до навчання:

· зацікавлене (5),

· вибірково-зацікавлене (4),

· байдуже (3),

· негативне (2),

· вкрай негативне (1).

8. Склад сім’ї:

· мати, батько, бабуся, дідусь (5),

· тільки мати і батько (4),

· мати і вітчим, мачуха і батько (3),

· одна мати, один батько (2),

· немає батьків – бабуся, дідусь, інші родичі (1).

9. Кількість дітей у сім’ї:____________________________

10. Освіта батьків:

· вища (5),

· незавершена вища (4),

· середня спеціальна (3),

· загальна середня (2),

· неповна середня (1).

11. Характеристика стосунків у сім’ї:

· сім’я веде здоровий спосіб життя (5),

· один з батьків схильний до випивки, скандалів (4),

· у батьків епізодичні запої, сімейні скандали (3),

· часті запої, бешкети, аморальна поведінка батьків (2),

· повсякденні прояви аморальності, алкоголізм батьків (10).

12. Ступінь вираження асоціальних, користолюбних поглядів, переконань у сім’ї:

· сім’я характеризується розумним поєднанням духовних і матеріальних потреб (5),

· духовні потреби недооцінюються (4),

· для сім’ї характерна духовна, ідейна індиферентність (3),

· переважають користолюбні настрої (2),

· у сім’ї допускаються будь-які засоби досягнення корисливих цілей (1).

13. Характер емоційних стосунків у сім’ї:

· атмосфера дружби, взаєморозуміння і підтримка (5),

· стосунки рівні, але без емоційної близькості (4),

· епізодично виникаючі конфлікти, відчуження, холодність (3),

· емоційно-холодні, відчужені стосунки (2),

· напружено-конфліктні стосунки (1).

14. Характеристика дружнього позашкільного спілкування з однолітками:

· на основі спільних корисних інтересів, сумісних занять в секціях, захоплень спортом, колекціонування, ін. (5),

· дозвіллєві групи з сумісними формами відпочинку йі спілкування (4),

· спілкування на основі порожнього проведення часу (3),

· асоціальні групи: випивки, лихослів’я, бійки, дрібне хуліганство (2),

· криміногенні групи, що перебувають на обліку в міліції за різні правопорушення: дрібні крадіжки, угони, бродяжництва, ін.(1).

 

1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].

1. ПІБ____________________________________________

2. Рік народження _________________________________

3. Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів і професійних намірів:

· професійні наміри та плани відсутні через негативізм і цинічне ставлення до праці (1),

· плани та наміри відсутні з легковажності та бездумності (2),

· наміри та плани невизначені, іноді нереальні (3),

· плани та професійні наміри в основному визначилися, але немає активної підготовки до майбутньої професії (4),

· професійні плани та наміри виражені чітко, здійснюється ознайомлення з майбутньою професією, підготовка до неї (5).

4. Ступінь свідомості та дисциплінованості по відношенню до навчальної діяльності:

· ставлення негативне, до уроків не готується, пропускає заняття (1),

· до уроків готується нерегулярно під контролем дорослих (2),

· ставлення добросовісне, але без захоплення, не заради знань, а заради оцінок (3),

· ставлення свідоме, добросовісне, інтерес виявляється вибірково, не до всіх предметів (4),

· ставлення захоплене, свідоме, добросовісне (5).

5. Рівень розвитку корисних інтересів, знань, навичок, умінь (спортивні, трудові, технічні, художні і т.ін.):

· індиферентність інтересів, перевага порожнього проведення часу (1),

· інтереси поверхневі, нестійкі, розважального характеру (2),

· інтереси та корисні заняття не отримали самостійного поглибленого розвитку, формуються більше під впливом інших (3),

· інтереси глибокі, різносторонні, але не закріплені в корисних знаннях, навичках, уміннях (4),

· глибокі інтереси, що виражаються в самостійній роботі по закріпленню корисних знань, навичок, умінь (5).

6. Ставлення до педагогічних дій:

· різка, груба форма неприйняття будь-яких педагогічних дій, зауважень, осуду (1),

· неприйняття педагогічних дій у формі пасивного опору, ігнорування, упертості (2),

· вибіркове ставлення до педагогічних дій залежно від характеру взаємин із вчителями (3),

· до зауважень вчителів схильний прислухатися, покарання та заохочення сприймає правильно (4),

· чуйно реагує на зауваження вчителів, хворобливо переживає осуд, прагне не повторювати засуджуваних дій, вчинків (5).

7. Колективістські прояви, здатність зважати на колективні інтереси, норми колективного життя:

· бравує своїм негативним ставленням до норм колективного життя, до громадської думки в класі (1),

· до суспільного засудження ставиться байдуже (2),

· зовні конформна поведінка, але не живе інтересами колективу (3),

· з більшою частиною класу зберігає товариські стосунки, дорожить громадською думкою (4),

· розвинене відчуття справедливості, товариства, взаємовиручки і взаємодопомоги (5).

8. Здатність критично з позиції норм моралі та права оцінювати вчинки оточуючих друзів, однолітків, однокласників:

· відкрите неприйняття норм моралі, прав, схвальне ставлення до цинічних антигромадських вчинків (1),

· більшою мірою орієнтується на антигромадські норми й цінності та відповідно до них оцінює вчинки оточуючих (2),

· байдуже ставлення до порушень норм суспільної моралі, прав, „нейтральність” ціннісно-нормативних уявлень (3),

· здатний розрізняти „погані” та „хороші” вчинки й поведінку, засуджувати й схвалювати їх (4),

· активне неприйняття антигромадських проявів, прагнення боротися з ними (5).

9. Самокритичність, наявність навичок самоаналізу:

· навичок самоаналізу та самокритичності не має і не прагне їх розвивати (1),

· самоаналіз може іноді виникнути під впливом засудження оточуючих (2),

· самоаналіз відсутній або слабо виражене критичне ставлення до себе, самоаналіз і самокритичність проявляються, але не завжди виражаються в активних зусиллях з самовиховання (4),

· самоаналіз і самокритичність є основою програми самовиховання та самовдосконалення (5).

10.Ставлення до оточуючих:

· прояв жорстокості по відношенню до товаришів, молодших, слабших, тварин (1),

· здатність здійснювати жорстокі вчинки „за компанію”, під впливом інших (2),

· байдужість, неуважність у стосунках з однокласниками, товаришами (3),

· співпереживання по відношенню до близьких, рідних (4),

· високо розвинена дієва емпатія, що виражається в здібності співпереживати не тільки близьким, але й оточуючим у чужому болі, радості, прагненні допомогти (5).

11.Вольові якості. Неприйнятність до поганого впливу. Здатність самостійно ухвалювати рішення та долати труднощі при їх досягненні:

· використання сильних вольових якостей у антигромадських цілях (1),

· сліпе підпорядкування чужому негативному впливу, імпульсна, слабка вольова регуляція поведінки (2),

· прагнення піти від ситуацій, що вимагають вольової дії, подолання труднощів, ухвалення рішень, опору середовищу і т.ін. (3),

· добре виражена вольова саморегуляція, що дозволяє протистояти чужому впливу, долати труднощі зовнішнього й внутрішнього характеру (4),

· сильні вольові завдатки, що проявляються не тільки на рівні саморегуляції власної поведінки, але й в колективі, у здатності направляти колективні суспільно корисні дії (5).

12.Зовнішня культура поведінки:

· неохайність, занедбаність одягу, відсутність культурних навичок суспільної поведінки (1),

· позбавлений смаку, бравада псевдомодним одягом, зачіскою, вульгарність манер (2),

· байдужість до зовнішності, відсутність естетичного початку стосовно свого зовнішнього вигляду, до манери поведінки (3),

· акуратний, підтягнутий зовнішній вигляд, висока культура поведінки (4),

· естетична вихованість, розвинене відчуття смаку, що виявляється в одязі, поведінці, манері триматися (5).

13.Ставлення до алкоголю:

· зловживання алкоголем або регулярне вживання наркотиків, токсичних речовин (1),

· епізодичне вживання алкоголю або токсичних речовин (2),

· нейтральне, терпиме ставлення до алкоголю, нерозуміння шкоди, яку приносить алкоголь, токсичні речовини (3),

· усвідомлена відмова від вживання спиртного, пов’язана з розумінням соціальної небезпеки і шкоди алкоголю (4),

· активна позиція в боротьбі з алкоголізацією та наркоманією (5).

14.Ставлення до куріння:

· звичка до куріння (1),

· епізодичне куріння (2),

· утримується від куріння завдяки заборонам батьків, вчителів (3),

· усвідомлена, самостійна відмова від куріння (4),

· активне неприйняття куріння, що закріпилося, як відносно себе, так і до своїх товаришів (друзів) (5).

15. Ставлення до лихослів’я:

· лихослів’я, вживання нецензурних виразів у громадських місцях, у присутності дівчат, жінок, дорослих (1),

· епізодичне лихослів’я („випадково”) (2),

· уникнення нецензурних виразів (3),

· активне неприйняття лихослів’я (4),

· висока культура мови, багатий лінгвістичний запас (5).

Інструкція

„Показники соціального розвитку підлітка” заповнюється на основі спостереження, вивчення навчальної, громадської, трудової діяльності підлітка, характеру його взаємин з однокласниками, друзями, вчителями, батьками, а також у результаті бесід і збору незалежних характеристик, які діють на підлітка, умови його сімейного виховання та позашкільного середовища, спілкування оточуючих.

1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].

1. Стан здоров’я та розвитку учня (заповнюється шкільним лікарем або з його слів).

1.1. Загальна оцінка здоров’я учня (за даними медичної карти).

1.2. Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена стомлюваність, знижена працездатність, пригнічений настрій, підвищена збудливість, спалахи гніву, агресивність по відношенню до вчителів, від контактів, загальних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші ознаки).

1.3. Патологічні потяги: палить (не палить, палить епізодично, систематично); вживає спиртні напої (не вживає, вживає епізодично, систематично); вживає токсико-наркотичні речовини (не вживає, вживав одноразово, епізодично, систематично).

1.4. Перебувають на диспансерному обліку, з приводу чого.

2. Психологічна атмосфера в сім’ї.

2.1. Дані про батьків (батько, мати, особи, які їх замінюють): освіта; професія, місце роботи.

2.2. Інші члени сім’ї.

2.3. Тип сім’ї: благополучна (батьки морально стійкі, володіють культурою виховання, емоційна атмосфера в сім’ї позитивна); неблагополучна, зокрема: педагогічно некомпетентна (батьки не володіють культурою виховання: відсутня єдність вимог, дитина бездоглядна, з нею жорстоко поводяться, систематично карають, погано обізнані про її інтереси, поведінку поза школою); етично неблагополучна (батьки ведуть аморальний спосіб життя, пиячуть, дармоїдствують, мають судимість, вихованням дітей не займаються); конфліктна (у сім’ї неблагополучна емоційна атмосфера, між батьками постійні конфлікти, батьки підвищено дратівливі, жорстокі, нетерпимі).

2.4. Характер взаємин батьків з дитиною: сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи та відчуття власної гідності дитини); надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огорожа від труднощів, турбот, зусиль); потурання (ухилення від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини); співпраця (стосунки взаємної пошани, спільне переживання радощів, горя і тому подібне).

2.5. Організація режиму праці та відпочинку: які обов’язки виконує в сім’ї; чи дотримує режим дня; хто і в якій мірі допомагає і контролює виконання домашнього завдання; як організовано спілкування учня в сім’ї під час дозвілля, літнього відпочинку, відпустки батьків.

3. Особливості навчальної діяльності.

3.1. Успішність учня.

3.2. Ставлення до навчання: позитивне, нейтральне, байдуже, негативне.

3.3. Інтелектуальні можливості учня: високі, середні, низькі.

3.4. Мотиви навчання: пізнавальний інтерес до предметів, усвідомлення необхідності вчитися, прагнення заслужити схвалення дорослих, прагнення уникнути покарання, прагнення до самоствердження в групі однолітків.

4. Місця в класному колективі, ставленнядо колективу.

4.1. Позиція учня в колективі: лідер (зірка), якому віддається перевага, прийнятий, ізольований.

4.2. З ким з класу найбільш близький; характер взаємного впливу.

4.3. Взаємини з іншими однокласниками: ділові, рівні, дружні, теплі, конфліктні, ні з ким не спілкується.

4.4. Манера, стиль спілкування з оточуючими: домінантний стиль (впевнений у собі, прагне нав’язати свою думку, легко перебиває, але не дає перебити себе, нелегко визнає свою неправоту); недомінантний стиль (сором’язливий, поступливий, легко визнає себе неправим, потребує заохочення при розмові); екстраверт (постійно направлений на спілкування, легко входить в контакт, цікавий, відкритий, повний уваги до оточуючих); інтроверт (не схильний до контактів, замкнутий, віддає перевагу діяльності ніж спілкуванню, у розмові небагатослівний).

4.5. Ставлення до громадської думки: активно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, недоліки прагне виправляти і т.ін.); пасивно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, але недоліки не виправляє); байдуже (не реагує на критику, не міняє поведінки); негативне (сперечається, не згоден із зауваженнями, поведінки не міняє).

5. Ставлення до громадської діяльності й суспільно корисної праці.

5.1. Ставлення до громадських доручень: з готовністю, без видимого інтересу, відмовляється.

5.2. Виконання громадських доручень: добросовісне, недобросовісне, по настрою, під натиском, з ініціативою.

5.3. Ставлення до трудової справи класу: бере активну участь, байдужий, демонстративно відмовляється.

5.4. Ставлення до фізичної праці: позитивне (працьовитість, часто віддає перевагу фізичній праці ніж розумовій, має золоті руки); байдуже (не виділяє фізичну працю як цікаву діяльність, від неї не відмовляється, але виконує без ініціативи); негативне (ледачий, трудиться недобросовісно, під натиском, до фізичної праці ставиться звисока, зневажливо).

5.5. Ставлення до суспільного майна: відноситься бережливо, по-господарському, відноситься байдуже, відноситься демонстративно, зневажливо аж до умисного псування майна.

6. Спрямованість інтересів.

6.1. До якої діяльності виявляє цікавість (фізична праця, розумова праця, технічна, суспільно-політична, організаторська, художня (артистична, літературна, музична, хореографічна і т.ін., спортивна діяльність).

6.2. У яких секціях приймає участь.

6.3. Культурний кругозір: чи відвідує і наскільки часто театри, музеї, виставки, які читацькі інтереси, якій літературі віддає перевагу, регулярність читання (книг не читає, читає епізодично, читає систематично).

7. Особливості сфери вільного спілкування учня.

7.1 Скільки часу приділяється вуличному спілкуванню протягом тижня? Час вечірнього повернення додому?

7.2. З ким має дружні зв’язки поза класом, який вплив вони роблять на учня?

7.3. Постійне місце вуличного спілкування (клуб, двір, під’їзд і т.ін.).

7.4. Зміст вуличного спілкування (робота з технікою, автомототехнікою, кіно, гра на гітарі, прослуховування музичних записів, розмови на різні теми, безцільне проведення часу, куріння, азартні ігри та ін.).

8. Рівень самооцінки особистості: адекватна (правильно оцінює свої позитивні і негативні якості, особисті можливості і досягнення); завищена (некритичний до себе, перебільшує свої досягнення); занижена (надмірно самокритичний, недооцінює свої позитивні якості й особисті досягнення).

9. Особливості поведінки.

9.1. Позитивні вчинки учня; як часто вони здійснюються. Можливі мотиви їх здійснення.

9.2. Негативні вчинки (провина), їх поява (епізодично, систематично), характер (грубість, бійки, прогули, запізнення на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова від вимог, доручень, не працює в класі на уроках).

9.3. Правопорушення учня (крадіжка, здирство у молодших і слабкіших, побиття молодших і слабкіших, спроби до насильства, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських схильностей, грубі порушення громадського порядку (хуліганство) і т.ін.).

9.4. Ставлення до своєї провини: байдужий, переживає, виправдовує, засуджує.

9.5. Як ставиться до педагогічних дій: жорстоко, байдуже, розуміє та прагне виконати вимоги.

9.6. Перебуває на обліку всередині школи: у ССД; у КМСД.