1. Півтора літра води на кожного. У пустелі необхідна для втамування спраги.
2. Кишенькове дзеркало. Важливо для сигналізації повітряним рятувальникам.
3. Легке напівпальто на кожного. Прикриє від палючого сонця вдень і від холоду вночі.
4. Кишеньковий ліхтар. Також засіб сигналізації льотчикам уночі.
5. Парашут червоно-білого кольору. І засіб прикриття від сонця, і сигнал рятувальникам.
6. Мисливський ніж. Зброя для здобуття їжі.
7. Поліетиленовий плащ. Засіб для збору дощової води і роси.
8. Мисливська рушниця з набоями. Може використовуватися для полювання і для подачі звукового сигналу.
9. Сонячні окуляри на кожного. Допоможуть захистити очі від блиску піску і сонячних променів.
10. Переносна газова плита з балоном. Оскільки рухатися не доведеться, може бути використана для приготування їжі.
11. Магнітний компас. Великого. значення не має, тому що немає необхідності визначати напрямок руху.
12. Політна карта місцевості. Не потрібна, тому що куди важливіше знати, де знаходяться рятувальники, чим визначати своє місцезнаходження.
13. Довідник їстівних тварин і рослин. У пустелі немає великої розмаїтості тваринного і рослинного світу.
14. Літр горілки на усіх. Припустимо використовувати як антисептик для знезаражування при будь-яких травмах. В інших випадках має малу цінність, оскільки при вживанні усередину може викликати зневоднювання організму.
15. Пачка солі. Значимості практично не має.
Варіант "Рухатися до людей".Розподіл по значимості буде мати трохи інший вид:
1. Півтора літра води на кожного.
2. Пачка солі.
3. Магнітний компас.
4. Політна карта місцевості.
5. Легке напівпальто на кожного.
6. Сонячні окуляри на кожного.
7. Літр горілки на усіх.
8. Кишеньковий ліхтар.
9. Поліетиленовий плащ.
10. Мисливський ніж.
11. Мисливська рушниця з набоями.
12. Кишенькове дзеркало.
13. Довідник їстівних тварин і рослин.
14. Парашут червоно-білого кольору.
15. Переносна газова плита з балоном.
Література:
1. Андреева Г.М.Социальная психология. – М., 1995.
2. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. – М., 1989.
3. Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. – СПб., 2002.
4. Донцов А.И. Психология коллектива.Методологические проблемы исследования. – М., 1984.
5. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. – М., 1976.
6. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы. – М., 1991.
7. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.,1997.
8. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. – К., 2003.
9. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб., 2000.
10. РеанА.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб., 1999.
Завдання для тестового самоконтролю:
1. Поняття „групова динаміка” включає:
а) мету групи, засоби досягнення групової мети, групову діяльність, механізм контролю групової діяльності, механізм оцінки групової діяльності;
б) цілі групи, групові норми, структуру групи, проблему лідерства, фази розвитку групи;
в) групові мотиви, способи функціонування групи, групові задачі, реалізацію групових цілей, оцінку результатів діяльності групи,
г) цінності групи, прийоми реалізації групових цінностей, групові дії, контроль за реалізацією групових дій, оцінка досягнутих результатів.
2. Цикл життєдіяльності малої групи включає такі етапи:
а) планування, утворення, функціонування, динаміка, статика, зникнення;
б) задум, планування, реалізація, активізація, зупинка, знищення;
в) мотивування, об’єднання, діяльність, зміна, зупинка, розпад;
г) утворення, функціонування, розвиток, стагнація, регрес, розпад.
3. Залежно від рівня згуртованості групи поділяють на:
а) дифузна група, асоціація, корпорація, колектив;
б) дифузна група, мала група, номінальна група, реальна група;
в) дифузна група, референтна група, асоціація, колектив;
г)дифузна група, формальна група, номінальна група, референтна група.
4. Реально існуюча або уявна група, погляди і норми якої слугують зразком для окремої особистості – це:
а) формальна група;
б) група членства;
в) референтна група;
г) велика група.
5. Конкретні групи, у яких особистість прилучається до систем норм та цінностей і які виступають трансляторами соціального досвіду, у соціальній психології мають назву:
а) формальні групи;
б) інститути соціалізації;
в) первинні групи.
6. Прояви міжособистісних відносин у групах, що характеризуються ліквідацією психологічних бар’єрів та підвищенням індивідуальної активності, працездатності, мають назву:
а) згуртованість;
б) фасилітація;
в) дружба.
7. Цілісний стан групи, відносно стійкий та типовий для неї емоційний настрій, який відображає реальну ситуацію діяльності та характер міжособистісних відносин, називається:
а) фрустрація;
б) соціально-психологічний клімат;
в) колективізм.
8. Показником групової згуртованості, який характеризує внутрішньогрупові зв`язки та відносини та відображає рівень співпадання думок, поглядів, оцінок членів групи по відношенню до найбільш значущих для групи об`єктів, є
а) безконфліктне існування;
б) ціннісно-групова єдність;
в) частота комунікативних зв`язків між членами групи.
9. Провідною ознакою колективу як малої групи, за А.В.Петровським, є:
а) взаємовідносини між членами групи опосередковуються особистісно значущим та суспільно корисним змістом групової діяльності;
б) між членами групи відсутні протилежні погляди та думки;
в) взаємовідносини між членами групи характеризуються станом постійного соціального змагання за найкращі досягнення у суспільно-корисній груповій діяльності.
10. Якщо взаємовідносини між членами групи опосередковуються особистісно значущими цілями, але асоціальним за своїми установками змістом групової діяльності, то, за класифікацією А.В.Петровського, така група називається:
а) дифузна;
б) асоціація;
в) корпорація.
11. Якщо взаємовідносини між членами групи опосередковуються лише симпатіями-антипатіями, а не змістом групової діяльності, то, за класифікацією А.В.Петровського, така група називається:
а) дифузна;
б) асоціація;
в) корпорація.
12. Якщо взаємовідносини між членами групи опосередковуються лише особистісно значущими цілями, то, за класифікацією А.В.Петровського, така група називається:
а) дифузна;
б) асоціація;
в) корпорація.
13. Індивіди, що входять у групи, відрізняються за своїми діловими та особистісними якостями, статусом та престижем. Як називається це явище?
а) самоактуалізація;
б) індивідуалізація;
в) диференціація.
14. Термін “велика група” у психології використовується для позначення:
а) соціальної спільності, що включає значну кількість людей, які діють спільно у значущих соціальних ситуаціях;
б) умовна спільність людей, що виокремлюється на основі певних ознак (національних, статевих, вікових та ін.);
в) обидві відповіді вірні.
15. Згуртованість у вітчизняній психології пов`язується з:
а) частотою комунікативних зв`язків між членами групи;
б) кількістю виборів членами групи один одного на основі взаємної симпатії;
в) міцністю, єдністю та стійкістю міжособистісних взаємодій та взаємовідносин у групі.