Психологічний практикум

1. Вправа «Позитивне самосприйняття»

Для успішного подолання складних життєвих ситуацій у процесі соціалізації особистості абсолютно необхідне позитивне сприйняття людиною себе, виявлення позитивної Я-концепції, віра у свої сили і можливості. Людина, яка позитивно сприймає себе, більш успішна, самостійна, внутрішньо врівноважена, терпима до оточуючих і поблажлива до їхніх слабкостей.

Формулу самосприйняття вдало сформулювала В.Сатир у книзі «Як будувати себе і свою родину»:

«Я – це Я.

В усьому світі немає нікого точнісінько такого, як Я.

Є люди чимось схожі на мене, але немає нікого точно такого ж, як я.

Тому все, що виходить від мене – це справді моє, тому що саме Я вибрала це.

Я знаю, що дещо в мені спантеличує мене, і є в мені щось таке, чого Я не знаю. Але оскільки Я дружу із собою і люблю себе, Я можу обережно і терпляче відкривати в собі джерела того, що спантеличує мене і дізнаватися все більше і більше різних речей про себе саму.

Коли Я вдивляюся у своє минуле, дивлюся на те, що Я бачила і відчувала, що Я говорила і що Я робила, як Я думала і як Я почувала, Я бачу, що не все цілком мене влаштовує. Я можу відмовитися від того, що здається невідповідним, і зберегти те, що здається дуже потрібним, і відкрити щось нове в собі самій.

Я можу бачити, чути, почувати, думати, говорити і діяти. Я маю все, щоб бути близькою з іншими людьми, щоб бути діяльною, вносити зміст і порядок у світ речей і людей навколо мене.

Я належу собі, і тому Я можу будувати себе. Я – це Я, і Я – це чудово».

Обговорення: відбувається шляхом аргументації відповідей на наступні питання:

· Що ви відчували, читаючи наведений уривок?

· Чи можете ви повторити дані твердження щодо себе?

· Яке значення у житті людини має підвищення рівня прийняття себе, зміцнення почуття власної гідності, впевненості у собі?

· Опишіть 2-3 події із щоденного життя, які підвищували або знижували ваше почуття власної гідності.

/ Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції. – Суми, 2006. – 384с. – С. 199 - 202/.

2. Гра «Найкраще і найгірше»

Мета гри : навчитися аналізувати власні емоції і вчинки, реагувати на ситуації, що фруструють.

Кожний учасник на аркуші паперу у стовпчик виписує п’ять найбільш приємних моментів свого життя. Напроти кожного пункту відзначає, завдяки кому відбулася ця подія. Потім виписуються п’ять найбільш неприємних подій у житті, і знову напроти кожного пункту позначається, через кого ця подія трапилася.

Підраховується кількість подій, що відбулися «завдяки мені» або «через мене» (А – події). Підраховується загальна кількість подій ( Б – події). Знаходиться відношення (А/Б) х 100%. Отримане число – це ступінь залежності життя людини від неї самої.

Обговорення: аналіз проводиться шляхом пошуку відповідей на питання:

· Які події згадувалися легше?

· Через кого відбулося найбільше подій (як приємних, так і неприємних)?

· Яке значення у житті кожної із пар : «хочу – можу», «хочу – не можу», «не хочу – можу», і «не хочу – не можу»?

· Якою є відповідальність людини за своє життя?

(Социальная психология : Учебное пособие для вузов/ Сост.: Р.И. Мокшанцев, А.В. Мокшанцева. – Новосибирск: Сибирское соглашение; М.: ИНФРА – М, 2001. – 408с.- С.97).

3. Вправа «Позитивні переконання»

Мета: навчитися усвідомлювати свої думки, використовувати раціональні переконання, що сприяють адекватній соціалізації; навчитися переструктуровувати погляди людини на своє життя.

Переконання – мотиваційні уявлення людей про факти реальної дійсності, емоційно забарвлюють (позитивно чи негативно) життєдіяльність особистості. Можна виділити:

· Раціональні переконання - ті, що мають сенс, не суперечать логіці, не викликають негативних емоцій;

· Ірраціональні переконання – як правило, не мають сенсу, нелогічні, є істинними лише для окремих людей. Переважно є егоцентричними та категоричними, що призводить до хибного сприймання дійсності і спричиняють виникнення психологічних проблем особистості.

Спробуйте у процесі групового обговорення змінити ірраціональні переконання, надані у таблиці на раціональні. Поясніть, до яких змін у житті людини можуть призвести змінені переконання:

 

Ірраціональні переконання Раціональні переконання
1. Кожний повинен любити мене!  
2.Я повинен зробити все добре.  
3.Деякі люди погані і мають бути покарані.  
4.Люди і події мають бути такими, якими я їх уявляю.  
5. У моїх неприємностях винуваті Ви!  
6.Зі мною має статися щось жахливе!  
7.Краще не намагатися щось змінити.  
8.Я такий слабкий і потребую допомоги.  
9.Я не можу йти іншим шляхом. Я не можу змінитися.  
10.Ваші проблеми є моїми проблемами.  
11.Є тільки один правильний шлях.  

Обговорення: відбувається шляхом пошуку відповіді на питання:

· як змінюється емоційне забарвлення реальної дійсності при зміненні модальності переконання?

· чи мали ви справу з подібними переконаннями?

· яку роль у соціалізації та житті людини відіграють переконання? Аргументуйте свою думку прикладами.

/ Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції. – Суми, 2006. – 384с. – С. 192 - 194/.

Література:

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. – Екатеринбург, 1998.

2. Агеева В.С. Межгрупповое взаимодействие. – М.: МГУ, 1990.

3.Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1994.

4.Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. – СПб., 2002. – С. 361 – 391.

5.Ковалева А.И. Социализация личности : норма и отклонение. – М., 1996.

6.Москаленко В.В. Социализация личности. – К.:Вища школа, 1986.

7.Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія.- К., 2005.

8.Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб., 1999.

Завдання для тестового самоконтролю:

1.Тенденція людини змінювати свою поведінку під впливом інших людей таким чином, щоб вона відповідала існуючим у групі зразкам оцінок, відносин, поведінки, у психології позначається терміном:

а) сугестивність;

б) диспозиція;

в) конформність.

2. Історично зумовлений процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду, що відбувається у діяльності та спілкуванні, у психології позначається терміном:

а) соціалізація;

б) інтеграція;

в) навчання.

3. До головного безпосереднього фактору, що впливає на соціалізацію особистості, відносять:

а) матеріальні, психологічно значущі фактори соціального середовища (політичні, економічні, побутові тощо);

б) соціально-психологічні фактори соціального середовища;

в) фактор власної соціальної активності людини;

г) усі відповіді є вірними.

 

4. Тенденція в поведінці людини діяти всупереч спільноті у соціальній психології має назву:

а) нонконформізм;

б) незалежність;

в) децентрація.

 

5. Процес активного пристосування індивіда до умов нового соціального середовища та результат цього процесу має назву:

а) соціалізація;

б) соціальна адаптація;

в) соціальне зростання.

 

6. Показником інтеграції особистості у групу є:

а) сумісність з іншими членами у спілкуванні та діяльності;

б) наявність ускладнених взаємовідносин з іншою групою;

в) несвідоме прагнення наслідувати іншим членам групи.

7. Яке з наведених нижче тверджень розкриває суть явища зовнішнього конформізму?

а) особистість дійсно засвоює позиції, цінності, думки групи, погоджується з більшістю без переживання будь-якого конфлікту;

б) людина погоджується з групою при внутрішньому розходженні з позицією групи;

в) усвідомлена солідарність особистості з метою групи і суспільства.

 

8. Яке з наведених нижче тверджень розкриває суть явища внутрішнього конформізму?

а) особистість дійсно засвоює позиції, цінності, думки групи, погоджується з більшістю без переживання будь-якого конфлікту;

б) людина погоджується з групою при внутрішньому розходженні з позицією групи;

в) усвідомлена солідарність особистості з метою групи і суспільства.

 

9. Деіндивідуалізація особистості пов’язується з:

а) відсутністю зв’язків з соціальним середовищем;

б) втратою самосвідомості та страхом перед оцінюванням;

в) соматичним захворюванням, що викликає втрату свідомості.

 

10. Що таке експектація?

а) несумісність членів малої групи;

б) впевненість у правильності рішення, яке було прийнято членами групи;

в) очікування членів спільності, що індивід поводитиметься відповідно до її цінностей та норм.