Мета: формувати навички аналізу впливу ЗМІ на особистість, визначати можливості протистояння деструктивним впливам; розвивати здатність оцінювати конструктивність психологічних впливів ЗМІ.
Питання для підготовки:
1. Загальна характеристика ЗМІ та їх роль у житті людини.
2. Людина як суб’єкт впливу засобів масової інформації.
3. Функції засобів масової інформації в організації суспільної думки.
4. Етичні проблеми психологічного впливу ЗМІ.
Питання для дискусії:
1. У чому полягає специфіка комунікації у ЗМІ? Яким ЗМІ (телебачення, газети, радіо тощо) ми схильні довіряти більше? Чому?
2. У чому полягає специфіка комунікативного впливу ЗМІ? Від яких чинників залежить ефективність переконуючого впливу?
3. Яким, на ваш погляд, здебільшого є вплив ЗМІ: конструктивним чи деструктивним? Чому ви так вважаєте? Аргументуйте свою думку.
4. Вплив ЗМІ на розвиток людини є сталим протягом її життя? Чи можна говорити про існування сензитивних періодів щодо впливу окремих ЗМІ на особистість?
5. Чи можна погодитися з твердженням, що агресивна поведінка має ефект зараження? Які чинники провокують соціальну агресію?
6. Чи можна протистояти впливу ЗМІ? Які чинники обумовлюють ефективність протистояння?
Психологічні завдання:
1. Порівняйте особливості спілкування в умовах масової комунікації (за Н.Богомоловою) та міжособистісного спілкування. Заповніть таблицю:
| Масова комунікація | Міжособистісне спілкування |
| 1.Спілкування соціальних груп | |
| 2. Яскраво виражена соціальна орієнтованість спілкування. | |
| 3. Організований інституціональний характер спілкування. | |
| 4. Опосередкованість спілкування технічними засобами передавання інформації. | |
| 5. Відсутність прямого зворотнього зв’язку між комунікатором і реципієнтами у процесі спілкування. | |
| 6. «Колективний» характер комунікатора | |
| 7. «Масовий» характер реципієнтів, що постають анонімною, розрізненою аудиторією. | |
| 8.Періодичність інформації і підвищена вимогливість до дотримання норм спілкування. | |
| 9. Фіксованість, незмінність ролей комунікатора і реципієнта |
/Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. – К.:Академвидав, 2005. – 448с. – С.365 – 366./
2. Ознайомтеся із роботою «Практичне застосування принципів змінення установок і поведінки» Філіпа Д. Зімбардо, Ебба Б. Еббесен, Кристини Маслач (Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб: Питер, 2000. – С.79 – 93). Законспектуйте основні положення.
3. Доберіть приклади із ЗМІ щодо того, як соціальна роль викривляє сприйняття властивостей людини, яка виконує цю роль.
4. Багато з того, що ми знаємо про чоловіків та жінок, залежить від того, якими ми бачимо їх по телебаченню і у кіно, на сторінках газет і журналів. Як засоби масової інформації зображують чоловіків та жінок? Дослідіть гендерні стереотипи у ЗМІ : оберіть будь-який засіб масової інформації – газету, журнал, телепрограму (новини, серіал, мультфільми, відеокліпи), радіопрограму (новини, народна музика, рок-музика тощо). Протягом певного часу (тиждень, 10 годин тощо) фіксуйте релевантні дані.
· Яким джерелом ви скористалися (тип носія інформації)?
· Що ви дивилися (рекламу, мультфільми тощо)?
· Як ви збирали дані? (У який час? Як часто? тощо) За чим саме ви спостерігали? (Яку телевізійну програму дивилися? Протягом якого часу? Який журнал ви читали? Скільки номерів?)
· Які теми, що стосуються гендерних питань, ви виявили?
/Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб: «Питер», 2000. – 528с. – С. 203 - 204 ./
5. Згідно з принципом соціального переконання, люди, для того, щоб прийняти адекватне рішення у складній ситуації вибору, орієнтуються на зразки поведінки інших людей в аналогічній ситуації.
Уявіть, що вам доручили делікатну справу – створити серію суспільно-корисних телевізійних програм, спрямованих на зменшення кількості проявів девіантної поведінки (наприклад, наркоманії) серед підлітків. Відомо, що за принципом соціального переконання показ подібних програм може викликати збільшення проявів негативних форм поведінки, обумовлене прагненням наслідування. Як можна використати цей же принцип так, щоб допомогти підлітковій аудиторії конструктивно вирішити дану проблему? В кого б ви взяли інтерв’ю? Чи будете ви залучати тривожних, агресивно налаштованих підлітків?
Складіть план – проспект сценарію однієї з таких програм.
6. Проведені К.Ховландом дослідження (Урбанович А.А. Психология управления. – Мн, 2003. – С.189 – 190) виявили принципи організації переконливої інформації:
· Найбільш переконливими є керівники, які викликають довіру та видаються експертами у своїй галузі.
· Довіра до керівника зростає, якщо він доведе і покаже, що відстоювана ним позиція не приносить особисто йому жодної переваги, а є важливою для інтересів справи.
· Довіра до керівника зростає, якщо він поважає думку підлеглого і не намагається відкрито її відштовхнути.
· Довіра до керівника зростає, чим вищим є його авторитет.
· При високому авторитеті керівника підлеглих тим легше переконати, чим глибшою є початкова суперечність у їх поглядах.
· Найбільший ефект дає звертання до емоцій підлеглих у поєднанні з логічними та конкретними аргументами.
· Сприйнятливість підлеглих найкраща, якщо вони спокійні, задоволені та зацікавлені у спілкуванні.
· Підлеглі із середнім та високим рівнем освіти найкраще сприймають подвійну аргументацію (аналіз альтернативних поглядів та їх заперечення); підлеглі із низьким рівнем освіти найбільш сприйнятливі до однобічної аргументації.
Прокоментуйте використання даних принципів при поданні інформації у ЗМІ (періодика, телебачення, радіо). Які з наведених принципів частіше використовуються при викладенні політичної, соціальної інформації, реклами тощо.
7. Сцени насилля на сучасному телебаченні стали настільки частими, що при сприйманні набувають умовного характеру. Можна припустити, що в певних випадках контроль свідомості при сприйманні агресії у телеглядача (особливо у підлітків) може бути зниженим. Це обумовлює включення механізму «сліпого наслідування» на відміну від свідомого.
Проаналізуйте приклади телевізійного насилля, обравши не менше 3-х передач із наступних категорій:
· вітчизняний мультфільм;
· зарубіжний мультфільм чи мультсеріал;
· вітчизняний дитячий фільм;
· зарубіжний дитячий фільм чи серіал;
· вітчизняний / зарубіжний фільм;
· вітчизняний / зарубіжний серіал.
Бажано, щоб співставлялися фільми, схожі за жанром (наприклад, не слід порівнювати бойовик із мелодрамою.
При аналізі враховуйте :
· приблизну тривалість фільмів та кількість прикладів агресії, насилля за одиницю часу (наприклад, за 10 хвилин, за 1 годину тощо);
· зображення болю та негативних наслідків агресії (наприклад, каліцтво, смерть тощо);
· чи покаране насилля у фільмі;
· кількість актів насилля, що здійснює позитивний герой («хороший хлопець») та негативний герой («поганий хлопець»);
· присутність зброї на екрані тощо.
/Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб: Питер, 2000. – 528с.- С 410 – 411/.
8. Проаналізуйте силу переконання засобами телевізійної реклами. Для цього перегляньте телевізійні передачі протягом 2 – 3 годин і запишіть зміст реклами на бланку. По-перше, зазначте, який продукт рекламується (мило, пиво, авто тощо). Потім опишіть основну особу (або осіб), яка рекламує товар (стать, вік, статус тощо). Проаналізуйте, до якого типу належить переконливе звернення, що використовується у рекламному ролику. Наприклад, деякі рекламні ролики експлуатують бажання людини бути популярною і подобатись оточенню, інші намагаються використати у власних цілях почуття провини тощо. Не забувайте, що реклама переконує не лише із допомогою вимовлених слів, але й за допомогою продуманого візуального представлення товара.
При аналізі враховуйте :
· чи домінував певний тип переконання?
· Чи помітили ви закономірності у структурі цих звернень? Наприклад, чи змінювався зміст звернень залежно від того, хто переконував глядачів – чоловік чи жінка, хто був аудиторією – мішенню – діти чи дорослі тощо?
· Які звернення-переконання, на ваш погляд, найбільш ефективні і чому?
Аналіз рекламних роликів
| Рекламний ролик | Рекламований товар | Основна особа (особи), що рекламують товар | Типи звернень – переконань |
| 1. … |
(Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб: Питер, 2000. – С.104 – 105).
Література:
1. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио, телевидения. – М.: 1997.
2. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. / пер. С польск. – М.: Прогресс, 1981.
3. Знаков В.В. Психология понимания правды. – СПб.: Алетейя, 1999.
4. Лебедев-Любимов А.Н. Психология рекламы. – СПб.: Питер, 2004.
5. Майерс Д. Социальная психология. /Пер. С англ. – СПб.: Питер, 1996.
6. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб: Питер, 2000.
7. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. – М.:Мысль,1973.
Завдання для тестового самоконтролю:
1. Тенденція людини змінювати свою поведінку під впливом інших людей таким чином, щоб вона відповідала існуючим у групі зразкам оцінок, відносин, поведінки, у психології позначається терміном:
а) сугестивність;
б) диспозиція;
в) конформність.
2. Конформізм особливо виявляють :
а) дуже дисципліновані люди,
б) порівняно розумні люди,
в) люди, не стійкі до стресу,
г) люди із лабільними психічними процесами і установками.
3. Установіть відповідність:
Динаміка конформності: Фактори:
1)Збільшується конформність. а)Значимість висловленої думки;
2) Зменшується конформність. б)Авторитетність людей, які
висловлюють ті чи інші погляди;
в)Референтність групи;
г)Жіночі групи;
д) Чоловічі групи;
е) Дитячі групи;
ж) Суперечливість інформації.
4. Якщо в основі конфлікту лежать суб`єктивні протиріччя, які створюють напруження та призводять до руйнування соціальної системи, ми маємо справу з:
а) деструктивним конфліктом;
б) внутрішньоособистісним конфліктом;
в) конструктивним конфліктом.
5. Певний стан масового страху перед реальною чи уявленою загрозою, який є наслідком або дефіциту інформації, або будь-якої жахливої новини, у психології має назву:
а) мода;
б) наслідування;
в) паніка.
6. Стереотипи – це :
а) результат особистого досвіду,
б) упередження,
в) уявлення, що закріплюються при тісному спілкуванні з іншою групою людей,
г) стійкі, фіксовані образи.
7. Приписування причин поведінки іншій людині в умовах дефіциту інформації є змістом поняття:
а) каузальна атрибуція;
б) фасцинація;