Приклад аналізу конфлікту:
Ситуація :
Не дивлячись на те, що вона досить пристойно вчилася і дисципліну не порушувала, вчителі ненавиділи Зою. І знала про це вся школа. Поряд із перевагами, учениця Смирнягіна мала один величезний недолік : вроджену грамотність. І якби цей недолік проявлявся лише у безпомилковому правописі, це ще можна було б терпіти. Але Зоя мала нахабство сперечатися з педагогами і вказувати їм на їх власні граматичні помилки, які, на жаль, траплялися, і навіть частіше, ніж дозволялося правилами пристойності. Вперше такий казус трапився з нею у шостому класі. Зоя отримала після перевірки письмову роботу з російської мови, в якій в слові «пишется» буква «е» була перекреслена вчительською червоною ручкою, а зверху стояла така ж червона буква «и». Дівчинка розгубилася, полізла у підручник, потім у словники, проте ніде дивного слова «пишится» не знайшла. І з дитячою безпосередністю заявила про це прямо на уроці у присутності всього класу. Учителька, природно, свою помилку не визнала і зверхньо порадила Зої краще вчити правила. Правила Зоя знала. Тому дана вчителькою відсіч її не засмутила. Вона взяла свій зошит із виправленою «помилкою», пару підручників і словників і відправилася напрямки до учительської, де закликала у арбітри весь наявний педколектив навчального закладу. Старенький фізик голосно сміявся і підтвердив, що Зоя, безперечно, права, однак реакція інших педагогів не була такою ж однозначною. Зою попросили вийти з учительської, так напевне нічого не відповівши. Коли за дівчинкою зачинилися двері, дами-викладачки накинулися на фізика:
- Чи ви думаєте, що робите, Олександр Наумович! Як можна дитині дозволяти критикувати вчителя? Ніна Степанівна – досвідчений педагог, а ви дозволяєте шестикласниці сумніватися в ній. Як не соромно!
- То ж хіба я винен, що Ніна Степанівна російської мови не знає? Це їй має бути соромно, а не мені, і тим більше не Зої. Мушу вас засмутити, колеги, але безпомилкове знання рідної мови зустрічається нині вкрай рідко. Ви всі пишете із помилками. Звичайно, їх не катастрофічна кількість, але трапляються. Так що будьте готові, таке може повторитися. Це вам перший дзвіночок продзвенів.
Однак вчителів Зоя Смирнягіна у ролі «дзвіночка» їх власної неграмотності ніяк не влаштовувала. І вони, коротко порадившись, вирішили надати дівчинці певний урок…
До кінця тижня Зоя отримала «двійки» з усіх предметів, крім фізики, англійської мови та фізкультури. Старий фізик своїх принципів не порушував, тим більше, що і за свій правопис був спокійним – стара школа. Англійка Алла Сергіївна не вважала проблему для себе актуальною, тому що займалася виключно англійським правописом. А з фізкультури у Зої була прекрасна спортивна підготовка, вона з першого класу займалася легкою атлетикою… ( За О. Марініною).
Аналіз :
Основна проблема – організація навчальної діяльності, що переростає у проблему міособистісних стосунків.
Основні конфліктанти – це вчитель російської мови Ніна Степанівна та учениця 6-го класу Зоя Смирнягіна. В процесі ескалації конфлікту сторону вчителя прийняли її колеги, які за задумом Зої мали виконувати роль арбітрів. Це ускладнило структуру конфлікту; із конфлікту типу «особистість - особистість» він переростає у конфлікт типу «особистість - група».
Конфлікт розгортається в умовах педагогічної взаємодії у закладі освіти, до нього залучені колектив 6-го класу (спостерігачі), де навчається Зоя (конфліктант), та педагогічний колектив (конфліктант).
Образи конфліктної ситуації (внутрішні картини конфліктної ситуації) наступні :
· Уявлення учасників про самих себе: Зоя вважає свою позицію вірною, тому що її мета - відновити істину, ствердити свої можливості у навчанні; в цьому вона знаходить підкріплення, апелюючи до словників та підручників. Ніна Степанівна, вчитель російської мови, та її колеги вважають правомірною власну поведінку, стверджуючи свою статусно-рольову позицію. Їх мета – відновити ієрархічні авторитарні відносини у спілкуванні з учнями, на прикладі покарання Зої проілюструвати іншим учням неприпустимість порушення дистанції у спілкуванні із педагогами.
· Уявлення про опонента: у сприйманні учениці вчителька Ніна Степанівна просто припустилася помилки і тому дівчинка прагне встановити істину, виправляючи її. Стосунки між ними суто ділові, орієнтовані на розв`язання ділового питання. Для групи вчителів – дівчинка порушує етичні норми спілкування з вчителем, що переводить конфлікт на міжособистісний рівень.
· Уявлення про середовище: для дівчинки педагогічний колектив – це група об`єктивних людей, що здатні виконувати роль арбітрів у сеперечці і можуть допомогти. Спілкування організоване в системі «рівний - рівний». Для педагогів конфлікт набуває виховного значення (поставити Зою на місце – означає продемонструвати всім свою силу, ствердити авторитарні стосунки), спілкування організоване за типом «зверху - вниз».
На основі образів конкретної конфліктної ситуації конфлікт анти вдаються до конфліктних дій : дівчинка наполягає на власній правоті, посилаючись на словники та підручники, звертається до вчителів за арбітражем. Однак, лише старий фізик поводиться відповідно до очікувань Зої і виконує роль арбітра. Інші ж вчителі беруть сторону Ніни Степанівни і вдаються до жорсткої конфронтації : систематично на уроках дівчинка отримує негативні оцінки, принижується її гідність. Результат такої поведінки деструктивний.
Отже, функції конфлікту – деструктивна за наслідками, одержання інформації про соціальне середовище – предметно-орієнтоване, не гуманістичне (за Л.Козером).
Динаміка конфлікту передбачає виділення кількох стадій :
1. Виникнення об`єктивної конфліктної ситуації (вчитель невірно виправляє написання слова),
2. Усвідомлення об`єктивної конфліктної ситуації (Зоя в класі у присутності інших учнів зауважує помилку вчителя),
3. Кульмінація ( дівчинка з`являється в учительській, що розширює коло учасників конфлікту і спричиняє відкрите емоційно напружене протистояння),
4. Розв`язання конфліктної ситуації шляхом жорсткої конфронтації, що призводить до пригнічення дівчинки, зниження її самооцінки та рівня домагань,
5. Післяконфліктна ситуація - деструктивна.
Рекомендований вихід – переведення конфлікту із рівня стосунків на рівень діяльності і розв`язання проблеми шляхом співробітництва.