Додаток 10.

Діагностика соціометричної структури групи / Психологічний клімат колективу/ Упоряд.: О.Марінушкіна, За заг. Ред. С.Максименко, О.Главник. – К.: Главник, 2004. – 96с. – (Психол. Інструментапій) – С.38 -40.

Концептуальний опис методики. Соціометрія (від лат. societas – суспільство і грец. metreo – вимірюю; буквально «соціальне вимірювання») набула популярності у психології після появи у 1934 році роботи американського психолога Дж. Морено «Хто виживе?». За визначенням Дж. Морено, соціометрія має справу із внутрішньою структурою соціальних груп, які можна порівняти із ядерною природою атома чи фізіологічною структурою клітини.

Соціометрична структура групи несе важливу інформацію про характер міжособистісних емоційних стосунків у групі.

Методика соціометричного оцінювання міжособистісних стосунків неформального типу (симпатії чи антипатії) має декілька модифікацій.

Досліджуваним потрібно обрати (назвати прізвища) членів групи за певними критеріями соціометричної анкети. Критерій – це вид діяльності, для спільного виконання якої індивіду потрібно обрати або відхилити одного чи кількох членів групи. За змістом критерії можуть бути формальними та неформальними. За допомогою перших вимірюються стосунки з приводу спільної офіційно визнаної діяльності (праця, навчання). Друга група виявляє емоційно-особистісні взаємини (наприклад, вибір товариша для проведення дозвілля).

Питання складаються за схемою:

· Позитивний формальний критерій : З ким би ви хотіли спільно працювати? До кого з учнів вашого класу ти звернешся за допомогою у навчанні?

· Негативний формальний вибір: З ким би ви не хотіли б разом працювати? До кого з учнів вашого класу ти не хотів би звертатися за допомогою?

· Питання для позитивного вибору в емоційній (неформальній) сфері: Кого б з групи ти запросив би на день народження? З ким із вашого класу ти б пішов у кількаденний похід?

· Негативний неформальний критерій: Кого б з групи ти не хотів би запрошувати на день народження? З ким би з учнів вашого класу ти не пішов би у похід?

Можливі три основні способи вибору:

а) кількість виборів обмежується 3-5 особами;

б)дозволяється повна свобода вибору (кожен може записати стільки рішень, скільки побажає);

в)досліджуваний ранжирує всіх членів групи залежно від запропонованого критерію.

З точки зору простоти і зручності обробки результатів більш доцільним є перший спосіб. З точки зору надійності й вірогідності отриманих результатів - третій. Крім того, методом ранжування можна зняти побоювання за негативний вибір. Однак, слід враховувати, що варіант із фіксованою кількістю виборів значно легше піддається математичній обробці: можна уникнути складних розрахунків, що особливо важливо для вчителя, який проводить експеримент з практичною метою.

Процедура опитування. Кожному члену групи дають список групи й лист опитування із інструкцією і двома критеріями емоційного змісту, наприклад:

1. З ким із групи Ви спілкуєтеся або хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?

2. З ким із групи Ви рідше за все спілкуєтеся або менш за все хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?

Приклад інструкції, яку зачитують досліджуваним: «Шановний товаришу! З метою поліпшення психологічного клімату і підвищення ефективності навчання просимо Вас взяти участь в опитуванні. Нагадуємо, що якість наших рекомендацій буде цілком залежати від щирості і точності Ваших відповідей.

Перед вами список групи за абеткою. Ліворуч від кожного прізвища стоїть номер, що є шифром відповідного учня Вашої групи. Виберіть зі списку 5 (або 3) осіб у порядку їх переваги (або відкидання) і вкажіть їхні шифри у прямокутниках, розташованих нижче питання. Гарантуємо нерозголошення Ваших відповідей.

1. З ким із групи Ви спілкуєтеся або хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?

2. З ким із групи Ви рідше за все спілкуєтеся або менш за все хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?

Дякуємо Вам за активну участь в опитуванні!»

Обробка результатів:

· За даними аркушів опитування заповнюється соціометрична матриця за критерієм емоційного тяжіння.

· Підраховується кількість позитивних («+») виборів для кожного учасника групи. Вона дорівнює кількості «+» виборів у кожному стовпчику матриці.

· Підраховується кількість позитивних («+») балів для кожного учасника. За перший вибір досліджуваному привласнюється 2 бали, за другий – 1 бал, за всі наступні вибори – 0,5 бала.

· Підраховується кількість відкидань («-» виборів) для кожного учасника.

· Підраховується кількість балів за відкидання («-» бали) для кожного учасника ( бали привласнюються аналогічно до балів за позитивні вибори тільки зі знаком «-»).

· Якщо застосування п`яти перерахованих критеріїв для однозначного визначення статусу виявляється недостатнім, то використовують у якості додаткового порядковий номер учасника у алфавітному списку. Так, наприклад, якщо два або й більше учасників мають однакові значення, то більш високе місце займає учасник, у якого більш низьке місце у списку групи.

· Будується соціограма. Вона являє собою графічне зображення емоційних зв`язків між учасниками групи. На схемі символічно позначаються учасники групи, вказуються їхні вибори і напрям цих виборів (стрілками).

Приклад соціометричної матриці:

Соціометрія класу (групи) ______сш №__ ____дата заповнення_________

№ п/п	Той, хто вибирає	Той, кого вибирають

	Александров Іванов Ковальов Петров Сидоров	хх +2 +2 +1	+1 хх -2	-2 +2 хх -2 -2	-2 +1 хх +2	+2 +1 +1 хх
Кількість «+» виборів Кількість «+» балів Кількість «-» виборів Кількість «-» балів Порядковий номер
Статус

Кількість виборів, отриманих кожним учнем, визначає його "соціометричний статус" (положення в системі міжособистісних взаємин).

Наочне уявлення про соціометричну структуру класу дає соціограма.

Приклад соціограми:

Дівчатка Хлопчики

Односторонній вибір Двосторонній вибір

Кожне коло в соціограмі має своє значення.

I.Внутрішнє коло - це так звана "зона зірок", в яку потрапляють лідери, що набрали максимальну кількість виборів (6 і більше).

II.Друге коло - "зона наближених", в яку входять особи, що набрали виборів у кількості вище середнього показника.

III. Трете коло - "зона знехтуваних", в яку входять індивіди, що набрали виборів у кількості нижче середнього показника.

IV. Четверте коло - "зона ізольованих", це ті, хто не отримав жодного вибору.

Якщо ж особа отримала тільки негативні вибори (відхилення), то її відносять до категорії "відторгнених".

Соціограма наочно представляє наявність мікрогруп та взаємини між ними (симпатії, контакти).

Індекс соціометричного статусу особистості в групі можна вирахувати за формулою:

С = b / n - 1

де b - кількість одержаних виборів учня;

n - кількість членів групи.

Для кожного з членів групи має значення не стільки число виборів, скільки задоволеність своїм положенням в групі. Коефіцієнт задоволеності визначається формулою:

К₃ = n* / n ∙ 100%

де n - кількість виборів, зроблених даним учнем;

n* - кількість взаємних виборів.

Наприклад, якщо учень А в соціометричному дослідженні вибрав 4 однокласники ( n = 4), з яких 2 вибрали і його (n* = 2), то коефіцієнт задоволеності положенням учня А буде дорівнювати

К₃ = 2/ 4 ∙ 100% = 50%;

Залежно від коефіцієнта задоволеності положенням в групі, учнів можна віднести до однієї з 4-х груп:

I - учні К₃ яких від 75 до 100%

II - школярі з К₃ від 50 до 75%

III - учні з К₃ від 25 до 50 %

IV - діти, що мають мінімальні показники - від 0 до 25%. Вони або взагалі не мають взаємного вибору, або мають взаємний вибір менше ніж з 1/4 вибраних ними учнів.

Існує і такий соціометричний параметр, як "Індекс групової згуртованості"

C₃ = n*/ n ∙ 100 %

де n* - сума взаємних (двосторонніх) виборів;

n - загальне число теоретично можливих виборів в групі (Загальне число теоретично можливих виборів вираховується із кількості опитаних, помноженої на кількість можливих виборів. Наприклад, групі з 30 осіб запропонували відповісти на соціометричні питання, називаючи по три прізвища: 30 ∙ 3 = 90. Припустімо, що сума взаємних виборів дорівнює 45. Тоді 45 / 90 ∙ 100% = 50%.)

В результаті соціометричного дослідження експериментатор отримує інформацію:

· про персональне положення кожного члена групи в системі міжособистісних взаємин. Наприклад, якщо коефіцієнт задоволеності людини дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює 3, то ця ситуація свідчить про те, що людина взаємодіє не з тими, з ким їй хотілось би;

· про загальний стан міжособистісних стосунків в групі. Характеризується він особливим діагностичним показником - рівнем благополуччя взаємин (РБВ). РБВ може бути високим в групі, якщо "зірок" і "наближених" в сумі більше, ніж "знехтуваних", "ізольованих" та "відторгнених" членів групи Середній рівень благополуччя групи фіксується у випадку приблизної рівності ("зірки" + "наближені") = ("знехтувані" + "ізольовані" + "відторгнені"). Низький РБВ відмічається при переважній кількості в групі осіб з низьким статусом, а діагностичним показником вважається "індекс ізоляції" - відсоток людей, позбавлених виборів у групі.