Документ- це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини,
Інформацію фіксують за допомогою літер, цифр, стенографічних та інших знаків, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо.
Документи містять інформацію, яка характеризує соціальні процеси на різних рівнях дослідження: соцієтальному, інституціональному, груповому, особистісному, індивідуальному. При використанні документальних джерел слід враховувати досвід і традиції у цій галузі суміжних гуманітарних наук. При використанні документів слід дотримуватися критичного підходу, що допоможе правильно оцінити їх об'єктивність.
Документи класифікують за різними ознаками. Залежно від технічних засобів фіксації інформації їх поділяють на письмові(всі види друкованої та рукописної продукції), іконографічні(відео-, кіно, фотодокументи, картини, гравюри тощо), фонетичні(радіо- та магнітофонні записи, грамплатівки). Активно розвиваються нові носії документальної інформації: мікрофільми, диски для ЕОМ, лазерні диски.
Залежно від авторства розрізняють офіційнідокументи і документи особистого походження.Офіційними вважають документи, створені юридичними або офіційними (посадовими) особами, оформлені або засвідчені належним чином. Документи особистого походження створені окремими особами і їх не вважають офіційними.
дослідження передбачає формування вибірки, яка б відображала всі характеристики сукупності, елементом якої вона є.
Виділяють генеральну та вибіркову сукупність. Генеральна сукупність- це об'єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Це множина об'єктів, які мають спільну характеристику, що вказує на їх належність до даної системи і вивчається в межах соціологічного дослідження і територіально-часових меж.