Задача 1.При санітарно-гігієнічному обстеженні кабінету терапевтичної стоматології у повітрі виявлено перевищення ГДК ртуті та метилметакрилату. Приготування амальгами лікар проводить на робочому столику, працює без маски та рукавичок. При бактеріологічному дослідженні змивів з рук лікаря висіяно золотистий стафілокок. При медичному огляді у лікаря виявлено алергічний дерматит на тильній поверхні кисті рук, хворобу Дюпюітрена, викривлення хребта у грудному і поперековому відділах.
1. Назвіть, які санітарно-гігієнічні вимоги порушено у кабінеті лікаря?
2. Перелічіть можливі причини, що обумовили зміни у стані здоров’я лікаря.
3. До яких професійних захворювань може призвести тривалий вплив зазначених негативних факторів?
4. Як оцінити дію негативних факторів на лікаря-стоматолога?
5. Перелічіть профілактичні заходи, які необхідно провести у цьому випадку.
Задача 2.При обстеженні приміщень зуботехнічної лабораторії виявлено, що концентрація метилметакрилату свинцю, СО перевищують їхні ГДК у повітрі робочої зони, температура повітря 260С– 280С за вологості 30 %, на робочому столі зубного техніка не працювала витяжка, шум від електрошліфомотору перевищували ГДР.
1. До яких захворювань у зубних техніків можуть призвести порушення санітарних правил та гігієнічних нормативів?
2. Які повинні бути ГДК зазначених хімічних речовин, показники мікроклімату та ГДР шуму у приміщеннях лабораторії?
3. Обґрунтувати і запропонувати загальні та індивідуальні заходи профілактики впливу виробничих шкідливостей на зубних техніків та заходи їх оздоровлення.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ “ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ”
Змістовий модуль 1. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його гігієнічного дослідження
1. Гігієна як наука, її мета, зміст, задачі, зв`язок з іншими науками.
2. Профілактика та її різновиди. Значення знань гігієни для лікаря, зокрема лікаря-стоматолога. Взаємозв`язок лікувального і профілактичного напрямку в медицині.
3. Основні етапи розвитку гігієни. Роль М. Петтенкофера, С.П. Доброславіна, В.А. Субботіна та інших вчених у формуванні гігієни як науки.
4. Розвиток гігієни в Україні та найвидатніші її представники.
5. Санітарія, санітарно-епідеміологічна служба в Україні, її функції.
6. Єдність дій санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних закладів у справі попередження захворювань та зміцнення здоров`я населення.
7. Вплив природних факторів і соціальних умов на організм людини та здоров`я населення. Здоров`я населення як соціально-гігієнічна проблема. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину.
8. Методи гігієнічних досліджень навколишнього середовища та його впливу на організм людини і здоров`я населення. Специфічні методи гігієни.
9. Сонячна радіація, її гігієнічне значення.
10. Основні види біологічної дії різних складових сонячного спектру, сонячне “голодування” та його профілактика. Гіперінсоляція та її профілактика.
11. Біологічна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Методи та одиниці вимірювання.
12. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Методи та одиниці вимірювання ультрафіолетової радіації. Поняття еритемної, фізіологічної та профілактичної дози ультрафіолетової радіації.
13. Характеристика основних штучних джерел ультрафіолетової радіації. Застосування їх для профілактики “світлового голодування” і захворювань.
14. Гігієнічне значення природного освітлення. Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність.
15. Методи гігієнічної оцінки природного освітлення, показники, оцінка результатів.
16. Гігієнічні вимоги до штучного освітлення приміщень. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення, показники його, оцінка результатів.
17. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка.
18. Гігієнічне значення температури повітря і радіаційної температури.
19. Гігієнічне значення вологості повітря. Методика вимірювання абсолютної та відносної вологості закритих приміщень. Нормування відносної вологості.
20. Гігієнічне значення руху повітря в приміщенні та населеному пункті. “Роза вітрів”, її використання з гігієнічною метою.
21. Мікроклімат, його параметри та різновиди. Методика визначення мікроклімату закритих приміщень. Біоетичні проблеми підтримання мікроклімату житлових і громадських приміщень
22. Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи оцінки.
23. Теплообмін організму з навколишнім середовищем. Шляхи віддачі тепла організмом при різних температурних умовах, вологості та швидкості руху повітря.
24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов`язані з дією переохолоджуючого мікроклімату, їх профілактика.
25. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, що спричинені дією перегріваючого мікроклімату на організм, заходи їх профілактики.
26. Атмосферній тиск, його зміни та їх вплив на організм людини. Профілактика гірської та висотної хвороби.
27. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Медичні класифікації погоди. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.
28. Клімат і фактори, що його формують та характеризують. Характеристика і класифікація клімату з гігієнічних позицій.
29. Акліматизація, фази акліматизації. Особливості акліматизації в північних та південних регіонах.
30. Хімічний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення окремих його складових.
31. Джерела забруднення атмосферного повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров`я населення та санітарні умови життя. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.
32. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція.
33. Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров`я населення, санітарні умови життя. Біоетичні проблеми водопостачання.
34. Класифікація джерел водопостачання, їх характеристика.
35. Джерела забруднення води водойм і процеси самоочищення води в них. Показники забруднення та самоочищення води водойм.
36. Інфекційні захворювання, що передаються водою, їх класифікація ВООЗ. Особливості водних епідемій і спалахів, їх профілактика.
37. Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз умови їх виникнення та заходи профілактики.
38. Захворювання, спричинені особливостями макро- та мікроелементного складу води.
39. Показники органолептичних властивостей води, їх гігієнічне значення і використання при санітарному обстеженні джерел водопостачання.
40. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води.
41. Методи кондиціювання якості води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезараження води.
42. Фторування води як гігієнічна проблема. Взаємодія стоматологічної та санітарно-гігієнічної служби в питаннях, пов’язаних з впровадженням та реалізацією фторування води та вивченням його протикарієсної ефективності.
43. Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов`язаних з водним фактором. Держстандарти на воду централізованих систем господарсько-питного водопостачання.
44. Науково-технічний прогрес і забруднення води водойм хімічними речовинами. Санітарна охорона водоймищ.
45. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, їх значення в поліпшенні якості води.
46. Гігієнічне значення ґрунту. Джерела забруднення ґрунту та його самоочищення. Забруднення ґрунту агрохімікатами, заходи його попередження. Біоетичні проблеми гігієни ґрунту.
47. Рідкі та тверді відходи населених міст, їх санітарне і епідемічне значення. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць.
Змістовий модуль 2. Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків
1. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Основні функції харчування. Біоетичні аспекти харчування здорової людини.
2. Поняття раціональне харчування. Закони раціонального харчування.
3. “Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”.
4. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, потреби організму в них, основні їх джерела.
5. Класифікація білкової недостатності. Клінічні ознаки надлишку та нестачі білку в харчовому раціоні.
6. Фізіолого-гігієнічне значення жирів у харчуванні, потреби в них. Харчові жири тваринного і рослинного
походження, їх харчова та біологічна цінність.
7. Класифікація жирних кислот. Функції ПНЖК, джерела надходження. Роль ПНЖК?
8. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні, потреби в них, основні їх джерела.
9. Класифікація вуглеводів. Поняття про глікемічний індекс.
10. Функції клітковини, добова потреба.
11. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні, потреби в них, основні джерела надходження.
12. Причини розвитку вітамінної недостатності.
13. Мінеральні солі (кальцій, залізо, фосфор та інші), їх фізіолого-гігієнічне значення, потреби в них. Основні джерела макро- та мікроелементів.
14. Причини недостатності мінеральних речовин в організмі. Демінералізуючі чинники.
15. Класифікація аліментарних захворювань.
16. Карієсогенні чинники.
17. Режим харчування, його складові, наукове обґрунтування для різних груп населення та при різних умовах праці.
18. Поняття про харчовий статус, методика оцінки, різновиди.
19. Методи вивчення енерговитрат людини, одиниці енерговитрат.
20. Методи гігієнічної оцінки адекватності харчування.
21. Методика медико-гігієнічного вивчення харчування окремої людини та колективів.
22. Кількісна та якісна повноцінність харчування. Поняття про збалансованість раціону. Методика оцінки харчового раціону за меню -розкладкою.
23. Харчова та біологічна цінність харчових продуктів рослинного походження: злаки, бобові, овочі, фрукти, ягоди, використання в раціональному харчуванні.
24. Харчова та біологічна цінність продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м`яса та м`ясних продуктів, риби та рибних продуктів), їх гігієнічна оцінка.
25. Поняття про лікувально-профілактичне харчування.
26. Харчові отруєння, класифікація, заходи їх профілактики. Поняття біобезпеки харчування.
27. Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.
28. Харчові інтоксикації, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.
29. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами, які набули отруйних властивостей при певних умовах, заходи профілактики.
30. Харчові отруєння домішками хімічних речовин до продуктів харчування, заходи профілактики.
31. Харчові мікотоксикози, заходи профілактики.
32. Методика розслідування харчових отруєнь.
33. Гігієнічні основи організації харчування хворих у лікарнях, зокрема при пошкодженні зубо-щелепного апарату.
34. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань.
35. Медико-гігієнічне обслуговування дітей та підлітків. Акселерація в сучасних умовах, гігієнічні проблеми, пов`язані з нею.
36. Методи дослідження і оцінки здоров`я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища. Критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
37. Групи здоров’я дітей, їх характеристика.
38. Чинники, що формують здоров’я дітей та підлітків, їх характеристика
39. Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків, методи їх оцінки. Групи фізичного виховання
40. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
41. Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та утримання сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
42. Гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу в сучасних установах для дітей та підлітків. Профілактика захворювань, пов`язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховних установах.
43. Гігієнічний контроль за організацією фізичного виховання і трудового навчання дітей та підлітків.
Змістовий модуль 3. Гігієнічні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині.
1. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки та її планування. Зонування лікарняної ділянки.
2. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень.
3. Внутрішньо-лікарняні інфекції, умови що призводять до їх виникнення та їх негативні наслідки. Методи і засоби профілактики.
4. Значення внутрішнього планування лікарняних закладів і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і праці персоналу.
5. Стоматологічна поліклініка. Гігієнічні вимоги до облаштування і експлуатації відділень терапевтичної, хірургічної і ортопедичної стоматології та зуботехнічної лабораторії.
6. Гігієнічні основи організації санітарно-протиепідемічного режиму в стоматологічних лікувально-профілактичних закладах. Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій.
7. Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування, інструментарію, правила його утримання та знезараження.
8. Методи об’єктивного контролю за дотриманням гігієнічних умов в стоматологічних закладах.
9. Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень, призначення кожного з них.
10. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, породіль. Значення планування і режиму експлуатації приймальних відділень лікарень.
11. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування і утримання операційних блоків.
12. Праця як соціально-гігієнічна проблема. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Біоетичні проблеми праці.
13. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація виробничих шкідливостей.
14. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома. Основи профілактики перевтоми.
15. Важкість та перенапруженість праці, критерії, що їх характеризують, використання для регламентації умов праці.
16. Гігієнічна характеристика праці та професійної діяльності лікарів-стоматологів різного профілю та зубних техніків. Біобезпека та біоетика праці лікарів-стоматологів.
17. Вимушене положення тіла і перенапруження окремих груп м`язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, що спричиняються вимушеним положенням тіла у роботі лікаря-стоматолога та зубного техніка.
18. Пил як виробнича шкідливість, джерела його утворення, дія пилу на організм в залежності від складу, концентрації, дисперсності, форми пилових частинок. Профілактика шкідливої дії пилу на організм в умовах зубо-технічних лабораторій стоматологічних поліклінік.
19. Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.
20. Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря і інструментарію в стоматологічному стаціонарі, профілактика їх шкідливої дії.
21. Шум як виробнича шкідливість, його фізична характеристика, вплив на організм людини. Загальні принципи нормування шуму на виробництві, зокрема на робочому місці стоматолога в умовах стоматологічної поліклініки (кабінету).
22. Профілактика “шумової” хвороби та інших захворювань, що викликаються дією чинників хвильової природи на організм в умовах лікувально-профілактичних закладів, зокрема стоматологічного профілю.
23. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм, заходи профілактики, зокрема на робочому місці лікаря-стоматолога.
24. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, що спричиняється їх дією. Методика розслідування професійних отруєнь, заходи їх профілактики.
25. Гострі і хронічні професійні отруєння. Виробничі отрути в роботі лікаря-стоматолога та зубного техніка.
26. Мікроклімат на виробництві. Захворювання, що спричиняються дією несприятливих мікрокліматичних умов на організм. Загальні принципи нормування мікроклімату в виробничих приміщеннях.
27. Основні принципи профілактики професійних захворювань..
28. Гігієнічні засади здорового способу життя. Особиста гігієна в сучасних умовах.
29. Гігієна тіла та порожнини рота. Засоби гігієни порожнини рота та їх гігієнічна оцінка.
30. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
31. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування.
32. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
33. Медико-соціальне значення шкідливих звичок, попередження їх виникнення.
34. Гігієна розумової праці.
35. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу та взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика натуральних і синтетичних тканин.
36. Поняття про іонізуюче випромінювання, дози і одиниці їх вимірювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел.
37. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Сучасні уявлення про її механізми, умови від яких вона залежить, її особливості.
38. Умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
39. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань в лікувально-профілактичних закладах.
40. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
41. Забезпечення захисту персоналу рентгенівських відділень (кабінетів). Радіаційний контроль, його види. Заходи захисту від надмірного рентгенівського опромінення.
42. Радіаційна безпека пацієнтів та персоналу при рентгенологічних дослідженнях у стоматології. Принципи радіаційної безпеки.
43. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення, заходи профілактики. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину.
44. Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням, масштабами, швидкістю розвитку.
45. Природні катастрофи, антропогенні катастрофи.
46. Хімічні катастрофи, ядерні аварії.
47. Екологічні та медичні наслідки катастроф.
48. Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків.
49. Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ ТА ВМІННЯ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ СТУДЕНТ В РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ
1. Оцінювати показники мікроклімату закритих приміщень, в т.ч. стоматологічних закладів (температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури).
2. Визначати стан природного освітлення закритих приміщень, в т.ч. стоматологічних закладів (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та ін.); давати йому гігієнічну оцінку.
3. Визначати стан штучного освітлення закритих приміщень, в т.ч. стоматологічних закладів (рівень освітленості, рівномірність його тощо); давати йому гігієнічну оцінку.
4. Визначати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним методом, розраховувати її еритемну та профілактичну дозу.
5. Оцінювати рівень шуму в приміщення за результатами досліджень.
6. Давати гігієнічну оцінку забрудненню повітря пилом, хімічними сполуками, мікроорганізмами за результатами лабораторних досліджень.
7. Давати гігієнічну оцінку стану повітряного середовища приміщення за даними лабораторного дослідження.
8. Тлумачити метеорологічні, синоптичні і геліогеофізичні показники погоди, визначати медичний тип її, складати медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.
9. Давати гігієнічну оцінку якості води на підставі результатів обстеження джерела водопостачання і лабораторного аналізу відібраних проб.
10. Визначати оптимальну концентрацію фтору для фторування води в конкретних геохімічних і кліматичних умовах.
11. Оцінювати санітарний стан ґрунту за результатами обстеження території і бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу проби.
12. Уміти проводити санітаре обстеження лікувально-профілактичних закладів, зокрема стоматологічних поліклінік і кабінетів, давати гігієнічні рекомендації щодо поліпшення їх санітарного стану.
13. Оцінювати санітарний режим операційної, перев’язочної, палатної секції, лікарняної палати, давати рекомендації по поліпшенню його санітарного стану.
14. Давати гігієнічну оцінку повноцінності харчування за меню-розкладкою, та рекомендації щодо його поліпшення.
15. Розраховувати добові енерговитрати конкретної людини чи закритого колективу (традиційним методом та згідно рекомендацій ВООЗ) та визначати потреби організму (закритого колективу) в харчових речовинах.
16. Вміти проводити розслідування харчових отруєнь, оформляти відповідну медичну документацію.
17. Визначати важкість, напруженість праці за результатами досліджень, давати рекомендації по попередженню перевтоми та оздоровленню умов праці, зокрема медичного персоналу стоматологічних поліклінік (кабінетів).
18. Вміти проводити розслідування професійних отруєнь, оформляти відповідну медичну документацію.
19. Давати гігієнічну оцінку фізичному розвитку дітей і підлітків, визначати приналежність конкретної дитини до відповідної групи здоров’я, давати рекомендації по її оздоровленню.
20. Оцінювати профіль фізичного розвитку дітей та підлітків, давати рекомендації по поліпшенню їх здоров’я.
21. Давати гігієнічну оцінку навчальним приміщенням, шкільним меблям, визначати відповідність їх віковим та антропометричним показникам дітей і підлітків.
22. Організовувати і складати плани проведення періодичних медичних оглядів і обстежень працівників лікувально-профілактичних закладів (рентгенологів, зубних техніків та ін.), давати рекомендації по їх оздоровленню.
23. Володіти методами проведення санітарно просвітньої роботи серед різних груп населення.
24. Оцінювати радіологічну обстановку в рентгенологічних відділеннях та кабінетах, давати гігієнічні рекомендації по усуненню надмірного опромінення персоналу.