| rp=ui+s2 (1/t) |
Основою для прийняття інвестиційних рішень є показники очікуваної доходності і стандартного відхилення портфелю. Очікувана доходність дає можливість виміряти потенційну винагороду, яку може отримати інвестор від володіння потрфелем, стандартне відхилення - це вимір ризику цього портфелю. Стандартне відхилення є виміром можливого відхилення фактичної доходності портфелю від очікуваної доходності. Чим більше значення цього показника, тим вищим є ризик інвестора, оскільки зростає невизначеність. При розробці інвестиційної політики порівнюються гіпотетичні портфелі з різними значеннями очікуваної доходності і стандартного відхилення. Для цього необхідно визначити очікувану доходність та стандартне відхилення для кожного альтернативного портфелю, нанести ці значення на графік (очікувана доходність (r) по осі х; стандартне відхилення (s )- по осі y):
При порівняльному аналізі застосовуються такі загальні логічні правила.
3) Правило уникнення ризику. Якщо альтернативні портфелі з однаковою очікуваною доходністю мають різні ступені ризику, обирається портфель з меншим ризиком.
4) Правило максимізації доходності. Якщо алтернативні потрфелі з однаковим ступенем ризику мають різну очікувану доходність, обирається портфель з вищою очікуваною доходністю.
Оскільки фінансовий посередник розробляє інвестиційну політику для клієнтів, він повинен враховувати такі суттєві обмеження:
· очікувана доходність не повинна бути меншою від мінімального доходу, який хочуть отримувати клієнти або зобов’язаний сплатити фінансовий посередник;
· ризик портфелю не повинен перевищувати максимальний ризик, на який згодні клієнти.
Визначивши очікувану доходність потенційного інвестиційного портфелю, необхідно врахувати ймовірність того, що доходність буде меншою від очікувної і ймовірність можливих збитків. Виміром ймовірного відхилення фактичної доходності портфеля в цілому від очікуваного є стандартне відхилення. Воно розраховується за формулою
| n n 1/2 |
| n n 1/2 s = [ S S ХiXj s i j] i=1 j=1 |
де n - кількість цінних паперів у портфелі,
Хi --частка цінного паперу і в інвестиційному портфелі на початок періоду;
Xj-частка цінного паперу j в інвестиційному портфелі на початок періоду;
s i j-коваріація доходностей цінних паперів i та j;
Для кращого розуміння формули необхідно представити подвійне сумування (SS) у розгорнутому вигляді:
Стандартне відхилення інвестиційного порфелю дає нам кількісний вимір того, скільки процентів від кладених коштів інвестор втратить при продажу своєї частки за несприятливих обставин.