Рівні повноти інформаційної множини, якою оперує ринок (градація ступеня ефективності ринку, запропонована Ю. Фамою).

Повнота інформаційної множини якою оперує ринок, або обсяг “пула інформації” Саме кількість інформації, що відображається в ринкових цінах, є критерієм, за яким здійснюють градацію ступеня ефективності ринку.

Ю. Фама виділяє три ступеня ефективності ринку: слабкий, середній та сильний. При слабкій ефективності ринку в ціні ЦП відображається лише інформація про курси ЦП та інші статистичні дані про угоди на ринках за минулі періоди. Середня ефективність ринку пов’язується із відображенням в ціні ЦП усієї публічної (загальнодоступної) інформації. Ефективність ринку визнається сильною за умови відображення у вартості ЦП усієї інформації, незалежно від того чи є така інформація загальнодоступною, чи приватною. На практиці ж навіть найрозвиненіші фінансові ринки західних країн у кращому випадку визначаються як середньоефективні, однак більшість спеціалістів в галузі інвестиційного менеджменту схильна вважати їх слабоефективними. Ринки ж країн з перехідною економікою ( до яких можна віднести ринок України), на яких зазвичай курси цінних паперів не пов’язані із їх інвестиційною вартістю, прийнято іменувати неефективними або ірраціональними.

Якщо ринок є достатньо ефективним, то очевидно втрачає сенс прикладати будь-які зусилля, направлені на виявлення невірно оцінених цінних паперів та отримання надприбутку. З огляду ж на те, що здійснення фінансового аналізу пов’язане із значними витратами, пошук невірно оцінених цінних паперів може спричинити появу навіть зворотного ефекту, тобто призвести до погіршення загальних результатів від інвестиційної діяльності фінансового посередника.

Якщо інвестиційний менеджмент схиляється до гіпотези про ефективність фінансових ринків, інвестиційні рішення слід приймати виходячи із загальноприйнятої оцінки ризику і доходності, не здійснюючи пошуку невірно оцінених паперів.

78.Ступінь ефективності ринку та інвестиційна (справедлива) вартість цінних паперів.

Ю. Фама виділяє три ступеня ефективності ринку: слабкий, середній та сильний. При слабкій ефективності ринку в ціні ЦП відображається лише інформація про курси ЦП та інші статистичні дані про угоди на ринках за минулі періоди. Середня ефективність ринку пов’язується із відображенням в ціні ЦП усієї публічної (загальнодоступної) інформації. Ефективність ринку визнається сильною за умови відображення у вартості ЦП усієї інформації, незалежно від того чи є така інформація загальнодоступною, чи приватною. На практиці ж навіть найрозвиненіші фінансові ринки західних країн у кращому випадку визначаються як середньоефективні, однак більшість спеціалістів в галузі інвестиційного менеджменту схильна вважати їх слабоефективними.

Абсолютно ефективний ринок - це такий, на якому ціна на кожний ЦП завжди є рівною його інвестиційній вартості, тобто при якому уся суттєва інфо про ринок повністю та миттєво відображається у ринкових цінах. Саме кількість інформації, що відображається в ринкових цінах, є критерієм, за яким здійснюють градацію ступеня ефективності ринку.

Справедлива вартістьфінансових інструментів — це сума, за якою можна обміняти інструмент чи погасити заборгованість в операціях між обізнаними, ацікавленими та незалежними особами. Для цінних паперів, які обертаються на активному ринку, справедлива вартість приймається рівною ринковій ціні з урахуванням витрат трансакції.
Для цінного папера справедливою вартістю є одне з таких значень на активному ринку цього цінного папера (подібного фінансового інструменту): ♦ середньозважене котирування цінного папера за останні п'ять робочих днів місяця на організаційно оформленому біржовому ринку; ♦ найменше з котирувань цінного папера на кількох біржах за останні п'ять робочих днів місяця; ♦ середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останні п'ять робочих днів місяця.

 

79. Здійснення аналізу цінних паперів в контексті сприйняття ступеня ефективності ринку.

В основі концепції пасивного управління портфелями цінних паперів лежить гіпотеза ефективності фінансових ринків. Відповідно, прихильники цієї інвестиційної системи приймають рішення виходячи із загальноприйнятої оцінки ризику і доходності та не вважають за доцільне здійснювати пошук невірно оцінених паперів.
Ю. Фама виділяє три ступеня ефективності ринку: слабкий, середній та сильний. При слабкій ефективності ринку в ціні ЦП відображається лише інформація про курси ЦП та інші статистичні дані про угоди на ринках за минулі періоди. Середня ефективність ринку пов’язується із відображенням в ціні ЦП усієї публічної (загальнодоступної) інформації. Ефективність ринку визнається сильною за умови відображення у вартості ЦП усієї інформації, незалежно від того чи є така інформація загальнодоступною, чи приватною.

Якщо ринок є достатньо ефективним, то очевидно втрачає сенс прикладати будь-які зусилля, направлені на виявлення невірно оцінених цінних паперів та отримання надприбутку. З огляду ж на те, що здійснення фінансового аналізу пов’язане із значними витратами, пошук невірно оцінених цінних паперів може спричинити появу навіть зворотного ефекту, тобто призвести до погіршення загальних результатів від інвестиційної діяльності фінансового посередника.

Якщо інвестиційний менеджмент схиляється до гіпотези про ефективність фінансових ринків, інвестиційні рішення слід приймати виходячи із загальноприйнятої оцінки ризику і доходності, не здійснюючи пошуку невірно оцінених паперів. Відповідно, замість аналізу ЦП, потреба в проведенні якого відпадає, необхідно провадити лише моніторинг ринку з тим, щоб мати можливість вчасно приводити початково сформований портфель до ринкових параметрів. Такий підхід до управління портфелем іменується пасивною портфельною стратегією. Концепція ж активного управління портфелями фінансових інвестицій базується на протилежному твердженні: ринки капіталів не є ефективними, а, отже, пошук невірно оцінених цінних паперів є виправданим. Саме діяльність з аналізу цінних паперів і має забезпечувати пошук таких паперів. Таким чином, використання фінансового аналізу в інвестиційному процесі пов’язується із сприйняттям ринку як такого, що не є ефективним, та застосуванням активної портфельної стратегії.