Природне освітлення.Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів, крім майстерень з обробки металу, де повинен переважати правосторонній або прямий світлорозподіл. При загальній площі класної кімнати 64 м2 і більше обов'язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0-6,5 м, то необхідне двобічне освітлення. Висота вікна при правосторонньому освітленні повинна бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати матове скло для освітлення внутрішньої світлонесучої стіни на висоті 0,8-1,0 м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м). Можливе додаткове освітлення світлом через прохідні коридори (нерекреаційні), умивальні, роздягальні при спортивних залах. Штучне освітлення допускається тільки в актовому залі, кіноаудиторії, санітарних вузлах, приміщеннях кладових, охолоджуючих камер при кухні, допоміжних приміщеннях для працівників кухні, радіовузлах, дикторських, інвентарних і душових при спортивному залі. Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97. В умовах світлового поясу України (53 град. північної широти) — найбільш високий рівень природного освітлення, і тому максимальну кількість приміщень школи необхідно орієнтувати на цей бік горизонту. Для приміщень груп подовженого дня рекомендується східна орієнтація, для занять у першу зміну — західна. Забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів образотворчого мистецтва та креслення, де необхідно рівномірне освітлення). При стрічковому заскленні, а також орієнтації на південь-схід, південь-захід, захід обов'язкове облаштування сонцезахисними засобами (штори із тканини з достатніми світлопропускними можливостями — поплін, штапель, підйомно-поворотні жалюзі тощо). При відсутності прямого попадання сонячного променя на робочі місця учнів штори повинні знаходитись в міжвіконних простінках і не закривати вікна. Ламбрекени не повинні сягати нижче верхньої частини віконної рами. Для забезпечення оптимального природного освітлення навчальних приміщень необхідно мити вікна не менше 2-х разів протягом навчального року.
Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.
Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в навчальних приміщеннях повинен дорівнювати 2,5 % на робочих місцях 3-го ряду парт (від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт.
Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мінімального рівня освітлення до максимального) повинна складати не більше 0,3.
Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон — прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконня 0,8м шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою 0,5 м, висота підвіконня — 0,8 м, СК 1 : 4 - 1 : 5 Для забезпечення оптимального природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5 град.; коефіцієнт затінення менше 3. Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високих кімнатних квітів.
Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор, кінопроектор), повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.
Всі полімерні матеріали, які використовуються при будівництві та реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів, а також оздоблення приміщень, настил підлоги, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Оптимальне співвідношення яскравості є для: «зошит-парта» - 4 : 1, «класна дошка-зошит» - 1 : 5 - 1 : 6,5, «вікно-зошит» - 7 : 1, «класна дошка-вікно» - 1 : 12. Допустимими рекомендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: «зошит-парта» - 2 : 1 - 3 : 1, «класна дошка-зошит» - 1:3,1: 8-1 : 10, «вікно-зошит» - 15 : 1-17 : 1, «класна дошка-вікно» - 1 : 5.
Штучне освітлення. В Україні із вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення. Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп.
Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати СНІП П-4-79, ДБН В.2.2-3-97.
Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк, 300-500 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачати систему загального освітлення.
Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання — повністю відбите світлорозповсюдження.
При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам (ЛТБ та інші), що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяного світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дошок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується використовувати, зокрема, штучні випромінювачі з 3500°К незалежно від принципу генерування видимої радіації. У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).
Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу.
У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,5м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м — від класної дошки, 1,6 м — від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.
Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/кв. м, при лампах розжарювання — 48 Вт/кв. м.
При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальними лампами із світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампами розжарювання — додаткові лампи.
У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ — 2 х 40, ЛСО — 8, ЛВВО — 1. При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими потоками від вікна і штучного освітлення повинно бути 2:1.
У навчальних майстернях, крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів та верстаків. У майстернях з обробки дерева і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілактики травм слід передбачати подвійне включення електрообладнання в електромережу.
Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна -1 раз у півріччя.
Повітряно-тепловий режим.
1.Чистота повітря в приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується:
· відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності;
· регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезинфікуючих та миючих засобів;
· використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).
2.Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації — під час уроків. Співвідношення площі фрамуги кватирок до площі підлоги навчального приміщення повинне бути не менше 1/50. Фрамугами і кватирками слід користуватися протягом всього року.
До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень. Тривалість наскрізного провітрювання визначається погодними умовами згідно з таблицею 3.7.1.
Таблиця 3.7.1
| Температура повітря вулиці в градусах Цельсія | Тривалість провітрювання приміщень, (хв) | |
| на малих перервах | на великих перервах та між змінами | |
| від +10 до +6 | 4-10 | 25-35 |
| від +5 до 0 | 3-7 | 20-30 |
| від 0до -5 | 2-5 | 15-25 |
| від -5 до -10 | 1-3 | 10-15 |
| нижче -10 | 1-1,5 | 5-10 |
У теплі дні доцільно проводити заняття при відкритих фрамугах та кватирках.
3. При проведенні гігієнічної оцінки повітряно-теплового режиму у приміщеннях слід враховувати: площу приміщення на 1 учня, об'єм, коефіцієнт аерації, тривалість провітрювання приміщень, систему вентиляції, режим її роботи і технічне обслуговування, режим прибирання приміщень, заходи щодо запобігання заносу пилу в будівлі школи.
Водопостачання та каналізація. Підведення холодної та гарячої води повинно бути забезпечене у: класні кімнати, кабінети, майстерні, лабораторії, приміщення для продовженого дня, роздягальні при спортивній залі, приміщення для гурткової роботи, харчоблок, до умивальників в туалетах, кабіни для гігієни жінок, кімнату для техперсоналу, вчительську, кабінет директора, медичний блок, кінопроекційну, фотолабораторію, кабінет військової підготовки, спальні корпуси.
Температура гарячої води, яка подається у змішувачі, не повинна перевищувати 60 °С.
Обладнання основних приміщень шкільних майстерень повинно:.
1) відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню педагогічного процесу та проведенню позакласної навчально-виховної роботи;
2)навчальні класи і кабінети обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.
Меблі слід добирати відповідно до зросту дітей. Заборонено використання замість стільців лав і табуретів.
Для учнів не допустима поза, при якій відстань від поверхні парти до очей менша 30 см. Фізіологічною є поза, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 град.
Для забезпечення учнів меблями, у відповідності з довжиною тіла, необхідно мати 6 їх розмірів. Різниця між ростовими групами становить — 15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати 2-3 розміри меблів з перевагою одного із них. Суттєву перевагу в сучасних умовах мають трансформуючі меблі. Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути за умови, коли в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше як два роки.
Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так, щоб відстань була:
· між зовнішньою стіною і першим рядом парт — 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли допускаються 0,5 м);
· між рядами двомісних парт (столів) — не менше 0,6 м;
· між III рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, — не менше 0,7 м;
· між передньою партою (столом) і демонстраційним столом − не менше 0,8 м;
· від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів — не менше 2,4-2,6 м;
· від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня − не менше 1,0 м);
· від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни, − не менше 0,8 м;
· від демонстраційного столу до класної дошки — не менше 1,0 м;
· між столом викладача і переднім столом учнів — не менше 0,5 м;
· найбільша відстань останнього місця від класної дошки — 9 м;
· висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу — 0,7-0,8 м, 2-4 класів — 0,75-0,8 м, 5-12 — 0,8-0,9м.
У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, в якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання до 35 град. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів — 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни − 0,9-1,0 м.
Учні з пониженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).
Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на 1 рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
Шкільні меблі розставляються в навчальному приміщенні так, щоб ближче до дошки були менші розміри, далі — більші.
Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола, стільця. Меблі 1 групи позначаються оранжевим, 2 — фіолетовим, 3 — жовтим, 4 — червоним, 5 — зеленим і 6 — блакитним кольорами. Окрім кольорового маркування для контролю групи меблів повинно бути цифрове маркування у вигляді дробу: 2 (група стола, стільця) 115-130 (довжина тіла дітей), яка наноситься на внутрішню поверхню кришки стола.
Для визначення учням необхідного розміру меблів у класній кімнаті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка. На висоті до 115 см наноситься оранжева лінія, 115-130 см — фіолетова, 130-145 см — жовта, 145-160 см — червона, 160-175 см — зелена, більше 175 см — блакитна. У класному журналі в листку здоров'я необхідно вказати необхідний розмір меблів для кожного учня.
Колір фарби для фарбування кришки парт — зелена гама натурального дерева пастельних тонів, фарба повинна бути матовою. Класні кімнати для молодших школярів необхідно обладнувати партами. Навчальні кабінети для учнів середніх і старших класів повинні забезпечуватись одно- та двомісними столами і стільцями; кабінети хімії, фізики, біології — спеціальними лабораторними столами груп 4,5,6.
Парти (столи) повинні бути лише стандартні, погоджені з МОЗ України. Розміри столів і стільців в кожному комплекті меблів повинні співпадати за маркуванням.
Лабораторні столи слід покрити лінолеумом або іншими матеріалами, які миються та дозволені МОЗ України. В біологічній лабораторії столи кріпляться до підлоги. Для обладнання кабінету креслення використовують спеціальні столи, кут нахилу кришки яких дорівнює 300 при виконанні креслення і 600 — при малюванні.
Робочі місця у виробничих майстернях школи повинні забезпечувати правильну робочу позу учнів та відповідати вимогам техніки безпеки.
Виробничі майстерні повинні бути розраховані на 13-15 робочих місць, обладнаних верстаками і верстатами. У столярних майстернях повинні бути передбачені верстаки висотою 75,5; 78,0 і 80,5 см; а для обробки металу — верстаки висотою 95 і 87 см від підлоги до губок лещат. Верстаки в майстерні з обробки металу обладнуються захисними екранами.
Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см, з розміром сидіння 35x35см і 40x40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути підставки (решітки) розміром 55x75 см, висотою 5,10, 15 см по 5 підставок кожного розміру. Раціонально мати універсальну підставку, де регулюється висота.
У столярній майстерні верстаки розміщуються або під кутом 450 або в три ряди перпендикулярно світлонесучій стіні. Відстань між верстаками в передньо-задньому напрямі повинна бути не менше 0,8 м, між рядами — 1,2 м.
У майстерні з обробки металу раціонально розміщувати верстаки так, щоб світло падало на робоче місце спереду або справа Відстань між рядами — 1,0 м; від внутрішньої стіни до верстаків не менше як 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстаки в шахматному порядку. Відстань між лещатами не менше 1,0 м.
У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти розміром № 1, для 13-15-річних учнів — №2, після 15 років — інструментами для дорослих.
Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11-12 років — до 4 кг, 13-14 років — до 5 кг, 15 років: хлопчики -12 кг, дівчатка — 6,0 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років − 16,0 і 8,0кг.