| № з/п | Назва предмету | Інвентарний номер | Коли придбано | Кількість і вартість | Час і причина списання |
Книги обліку потрібні для фінансової перевірки. В них треба зазначати, коли надійшли матеріали, інструменти тощо і коли передані. Якщо інструмент ламається, про це робиться запис у книзі, а згодом періодично (зазвичай раз на чверть) складають разом з бухгалтерією акти на списання. У книзі обліку готової продукції зазначають, кому і скільки передано виробів.
Навчальні майстерні повинні систематично поповнюватися потрібним обладнанням, пристроями тощо. У навчальних майстернях немає офіційно затверджених нормативів на термін користування інструментом, верстаками і верстатами. Тому доводиться орієнтуватися на фактичний стан устаткування, заміняти його в тому разі, коли воно перестає забезпечувати належну йому точність обробки.
Устаткування шкільних майстерень можна поповнювати кількома шляхами: через заклади освіти, через магазини та за допомогою підприємств-шефів.
Закладам освіти Міністерство освіти та науки України виділяє певну кількість устаткування через Шкілпостач. Це перш за все спеціальні навчальні верстаки і промислові верстаки невеликих розмірів.
У магазинах вчителі мають можливість придбати різальні та вимірювальні інструменти за рахунок коштів, що виділяються школам щорічно з місцевого бюджету.
Відчутним джерелом постачання шкільних майстерень є різноманітні підприємства, фірми та організації конкретного регіону. Постановами уряду їм дозволено безкоштовно передавати школам обладнання, прилади, інструменти і матеріали. Спираючись на ці постанови, промислові та сільськогосподарські підприємства надають школам значну допомогу. Ця допомога особливо потрібна, тому що школам централізовано не постачають матеріалів (деревини, металу, тканини тощо). А таких матеріалів потрібно багато. Так, за деякими підрахунками для двокомплектної основної школи на рік потрібно, наприклад, близько 7 м3 пиломатеріалів, 400 кг металевих матеріалів, 900 м2 тканини. Єдиний шлях для придбання таких матеріалів − домовленість з місцевими підприємствами. Щоб домовленість була взаємовигідною, потрібно налагоджувати випуск суспільно корисної продукції з відходів виробництва, виконувати нескладні замовлення. Досвід показує, що вчителі трудового навчання, які проявляють достатню ініціативу, забезпечують навчальний процес усіма потрібними матеріалами.
Питання техніко-технологічних можливостей та планування й обліку в навчальних майстернях детальніше буде розглянуто в лабораторних роботах № 3.2.7. та № 3.2.8 [198].