| Методи організації та реалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів | І підгрупа | За джерелом інформації | словнені: розповідь, бесіда, лекція; наочні: ілюстрація, демонстрація; практичні: досліди, вправи, практичні роботи |
| ІІ підгрупа | За логікою передачі і сприймання навчальної інформації | індуктивні, дедуктивні. аналітичні, синтетичні | |
| III підгрупа | За ступенем самостійності мислення школярів при засвоєнні знань | репродуктивні, проблемно-пошукові, дослідницькі | |
| IV підгрупа | За ступенем керування учінням | навчальна робота під керівництвом учителя; самостійна робота з книгою; письмова робота, лабораторна робота, виконання трудових завдань |
| Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів | І підгрупа | Методи стимулювання інтересу до навчання | пізнавальні ігри, навчальні дискусії; створення ситуацій емоційно-моральних переживань; створення ситуацій пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості |
| II підгрупа | Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в учінні | переконання в значущості навчання; вимоги, вправи з виконання вимог; заохочення, покарання |
| Методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності учнів | І підгрупа | Методи усного контролю | індивідуальне опитування; фронтальне опитування; усні заліки, усні іспити; програмоване опитування |
| II підгрупа | Методи письмового контролю | контрольні письмові роботи; заліки; іспити; програмовані письмові роботи | |
| III підгрупа | Методи лабораторно-практичного контролю | перевірочні практичні та лабораторні роботи, машинний контроль |
Для трудового навчання найприйнятнішою є класифікація методів за способами діяльності учнів та вчителя. Пояснюється це тим, що під час навчання цьому предмету особливо чітко виступають два взаємопов’язаних процеси – самостійна практична діяльність учнів та керівна діяльність вчителя. Відповідно й методи трудового навчання можливо поділити на дві групи: методи самостійної роботи учнів під керівництвом вчителя – методи учіння і методи викладання – викладення навчального матеріалу, навчальна демонстрація об’єктів, процесів, що вивчаються та їх зображень, керівництво працею учнів і т.д.
Методи учіння:
1. Спостереження.
2. Лабораторні і виробничі досліди.
3. Вправи (розумові, рухові, комбіновані).
4. Самостійна робота учнів.
5. Вирішення задач (технічних, технологічних, економічних).
Методи викладання:
1. Усний виклад навчального матеріалу (пояснення принципу дії та будови знарядь праці, наукової суті технологічних процесів і т.д., розповідь про професії, виробництво і т.д.).
2. Бесіда (з метою перевірки знань та повідомлення учням нових знань).
3. Навчальна демонстрація (показ зразків матеріалів, механізмів, машин і т.д., що вивчаються, а також навчально-наочних посібників, кінофільмів, діафільмів та діапозитивів).
4. Методи перевірки та оцінювання знань, вмінь і навичок учнів (усні опитування, практичні контрольні роботи, залікові роботи, кваліфікаційні іспити і т.д.).