Вправи у трудовому навчанні – це багаторазове цілеспрямоване повторення певних дій для формування і вдосконалення вмінь і навичок поводження з технікою і виконання технологічних трудових процесів.
До вправ, як до методу учіння, висувають ряд педагогічних вимог:
1. Обґрунтованість вправ, їх необхідність у формуванні конкретних вмінь і навичок, що забезпечує свідоме ставлення учнів до самих вправ, створює основу для швидкого і точного оволодіння вміннями і навичками.
2. Зростаюча складність вправ. Наприклад, операція навісного монтажу радіоелементів на плату складається із зачистки виводів, їх лудіння, відформування у відповідності до технологічних вимог, механічного закріплення на платі і запаювання. Найбільш трудомістким є відформування виводів. Для того щоб учні навчились якісно виконувати цю дію, необхідно включати її у поєднанні з іншими, постійно підвищуючи складність завдань (вправи із зачищення, лудіння, відформування і механічного закріплення на платі і т. п.).
3. Врахування вікових особливостей учнів при підборі завдань для вправ, їх кількості і тривалості.
4. Систематичність вправ, їх обумовленість змістом навчальних програм з трудового і професійного навчання та логікою технологічного процесу. Так, під час професійної підготовки монтажників радіоапаратури і приладів вправи із відпрацювання вмінь і навичок у роботі з дротом слід розташовувати у такій послідовності: нарізання дроту за заданим розміром, зняття ізоляції, зачистка і лудіння кінців, встановлення з’єднувальних перехідників, в’язання джгутів, виготовлення кабелів.
У відповідності до характеру матеріалу, що вивчається, виділяють вправи з ознайомлення з технікою і формування навичок з її користування; виконання ручних і машинних технологічних операцій; порівняння і застосування технічної і технологічної документації; відпрацювання вмінь і навичок вимірювання; дотримання санітарно-гігієнічних вимог і вимог безпеки праці.
За способом діяльності учнів на уроках розрізняють розумові, моторно-рухові і комбіновані вправи.
В залежності від основних дидактичних завдань, що вирішуються на цьому етапі навчання на уроці, вправи поділяються на перевірочні, закріплюючі, підготовчі.
За організацією діяльності учнів на уроці вправи поділяються на фронтальні, групові (бригадні) та індивідуальні.
Вправи повинні виконуватися учнями продумано, з чітким розумінням мети майбутньої роботи, способів її здійснення. Свідоме виконання учнями вправ передбачає ознайомлення з суттю, виробничим призначенням і технікою виконання операції або процесу, які опановуються. За такої підготовки до роботи школярі набувають знань з основ наук, намагаються краще виконувати трудові операції, продумують можливість вдосконалення в них.
До системи вправ, мета яких полягає в ознайомленні з технікою і формуванні навичок поводження з нею, повинні входити вправи з ознайомлення з основними прийомами керування і основними робітничими операціями, які виконуються на цій машині, ознайомлення з призначенням, розбиранням та збиранням окремих частин машини; догляду за машиною і відповідними прийомами роботи на ній; з регулювання машини (зміна режиму роботи, знаходження порушень у роботі).
Вправи з виконання ручних і машинних технологічних операцій проводять після того, як школярі вивчили будову і принцип дії інструменту або машини і оволоділи початковими прийомами поводження з ними. Мета цих вправ – навчити учнів правильних прийомів і послідовності їх виконання, а також сприяти формуванню навичок самоконтролю і загальної культури праці.
Загальними рекомендаціями при організації конкретних вправ з виконання ручних і машинних технологічних операцій є наступне:
- обсяг трудової операції або її частини у кожному конкретному випадку має бути чітко дозований, щоб учні його зрозуміли;
- учням необхідно пояснювати кожен робочий рух окремо, якщо під час трудової операції їх потрібно зробити декілька одночасно;
- пояснюючи хід виконання трудової операції, необхідно переконливо обґрунтувати, чому той чи інший прийом праці виконують так, а не інакше.
Особливе місце в організації і проведені вправ належить дидактичним матеріалам, з допомогою яких демонструють як статичні, так і динамічні трудові прийоми. З цією метою використовують таблиці, діафільми, кінофільми, які демонструють послідовність і особливості виконання тієї чи іншої операції. Інколи виникає необхідність показати безпосередньо на робочому місці процес виконання якої-небудь операції, тоді демонстрацію проводить вчитель на спеціально обладнаному місці, щоб всі учні добре бачили дії вчителя. У зв’язку із складністю машинних технологічних операцій під час їх виконання використовують спеціальні технологічні карти, які готує вчитель до кожної вправи як ілюстративний матеріал.
Під час навчання учнів виконанню технологічних операцій і трудових процесів важливе значення приділяється вправам на робочих місцях у виробничих умовах. Такими, наприклад, є вправи з водіння автомобіля і трактора. Їх проводять під керівництвом інструктора спочатку на спеціальних тренажерах, потім на ходових машинах в умовах спеціальних автотрактородромів та у виробничих умовах – робота на тракторних агрегатах з оранки ґрунту, боронування, посіву і інше.
Особливе місце у підготовці школярів до виконання роботи в чіткій відповідності до технічних і технологічних вимог має система спеціальних вправ. Маючи на увазі, що до технологічної документації належать графічні і текстові документи, які визначають технологічні процеси виготовлення продукції, необхідно навчити школярів розуміти основні документи: маршрутні та операційні карти, карти ескізів і схем. Головною відмінною особливістю змісту таких вправ, спрямованих на формування вмінь із складання і використання технологічної документації, є поступове ускладнення завдань для учнів. Наприклад, щоб навчити школярів читати принципові і монтажні електричні схеми, вчитель дає їм завдання з виконання ряду вправ із складання монтажних схем, складність яких поступово зростає.
В процесі трудового і професійного навчання учням зачасти доводиться займатися вимірюваннями. Практика показує, що багато школярів припускаються суттєвих помилок як під час вимірювання, так і під час вибору необхідних вимірювальних приладів і поводження з ними. Тому при проведенні вимірювальних вправ необхідно враховувати ряд умов. Вчителю потрібно чітко встановити, яка точність потрібна під час виконання різноманітних робіт і якими вимірювальними інструментами можна користуватися у тому чи іншому випадку.
При розробці системи вправ з формування вмінь і навичок щодо дотримання санітарно-гігієнічних вимог і вимог безпеки праці необхідно чітко з’ясувати причини, які можуть призвести до нещасних випадків. Наприклад, однією з причин може бути невірне розміщення інструменту на робочому місці. Тому у школярів потрібно сформувати відповідні навички під час виконання ряду спеціальних вправ.
На заняттях з трудового і професійного навчання широко застосовують вправи з роздатковим матеріалом: наборами зразків деталей, інструментів і т. п., які видають учням для подальшого ознайомлення з ними. Перелік необхідних наборів роздаткового матеріалу наводиться у посібниках з окремих методик трудового і професійного навчання. Тому тут ми обмежимося лише окремими прикладами.
Вправи з наборами зразків матеріалів, деталей, інструментів і т. п. можна організувати на заняттях різними способами. В одному випадку вчитель, не пояснюючи теоретичних питань, пропонує учням роздатковий матеріал і дає завдання типу: “Розгляньте зразки даних матеріалів. За зовнішнім виглядом кожного матеріалу визначте його назву. З допомогою довідника дайте основні характеристики цих матеріалів”. Після виконання вправи вчитель проводить бесіду або заслуховує відповіді одного-двох учнів. Якщо виникає необхідність, ще раз додатково пояснює важкі теоретичні питання.
Вправи на закріплення можуть проводитися після вивчення ряду тем навчальної програми. Наприклад, після вивчення таких питань, як властивості деревини, металу, дроту вправи можуть бути такого типу: визначити з яких матеріалів виготовлений певний виріб; дати порівняльну характеристику матеріалів, що використовуються в цьому виробі і пояснити доцільність їх використання саме у ньому. Такі вправи сприяють не лише закріпленню вивченого матеріалу, але й вчать аналізувати, порівнювати, виділяти загальні властивості і особливості, що відрізняють. В ході їх виконання у школярів формуються конкретні знання про метал, деревину, різні види тканин і т. п., а разом з цим і узагальнюючі поняття про матеріали і їх використання у шкільних майстернях та різних галузях народного господарства. Все це підвищує рівень політехнічної підготовки учнів.
Інколи вправи з роздатковим матеріалом відіграють роль підготовчих для навчання школярів яким-небудь трудовим операціям або прийомам. Так, перш ніж опановувати прийоми навісного монтажу радіодеталей на плату, необхідно добитися, щоб учні могли безпомилково за зовнішнім виглядом вибирати усі радіодеталі у відповідності до вимог монтажної схеми і специфікації. З цією метою пропонують виконати наступні вправи: у спеціально підготовлені пакети покласти набори радіодеталей (понумеровані для полегшення контролю) і дати учням розшифрувати параметри кожної деталі, записані у її маркіруванні на корпусі, і, відповідно, її назву та призначення.
Серед вправ, які використовуються на уроках трудового і професійного навчання, до розумових належать такі, що пов’язані з виконанням розрахунків і обчислень: визначення ціни поділки вимірювального пристрою та зняття показників з обчисленням похибок вимірювань; визначення розмірів заготовок і виробів з допомогою вимірювальних приладів; розрахунок вартості товару (при навчанні майбутніх продавців промислових продовольчих товарів) з допомогою калькуляторів або на рахівницях і т. п.
До цієї групи належать вправи, мета яких полягає в формуванні у школярів навички швидко і правильно знаходити органи керування механізмами і машинами. Наприклад, під час роботи на токарному верстаті учень повинен безпомилково знайти розташування кнопок вмикання і вимкнення електричного двигуна, пуску і зупинки верстата, знаходити відразу ж в міру необхідності потрібну рукоятку, маховичок або кнопку на механізмах управління коробкою швидкостей і коробкою подач і т.п. З цією метою учням пропонують ряд вправ такого змісту: на спеціальній картці, на якій зображено контур верстата, школяр повинен позначити по пам’яті розташування всіх механізмів керування та їх призначення. Такого виду вправи можуть застосовуватися під час навчання працювати на електричних швейних машинах, керуванню сільськогосподарською технікою і т. д.
До рухових відносяться вправи, пов’язані з формуванням вмінь і навичок з виконання ручних і машинних технологічних операцій.
Комбінованими можуть бути такі вправи, під час виконання яких учневі необхідно не лише виконувати якісь дії, але й наперед виконати деякі розрахунки. Наприклад, перед виконанням вправ з розточування отворів на свердлильному верстаті учневі пропонується за допомогою відомих формул розрахувати швидкість обертання свердла.
Вправи організовують фронтально, по ланках (бригадах), парах або індивідуально. Найчастіше вибір форми організації вправ визначається наявністю достатньої кількості приладів, машин і механізмів, які мають бути вивчені у відповідності з програмою. Наприклад, обмежена кількість дорогого верстатного обладнання або спеціальних швейних машин в шкільній майстерні чи навчальному цеху обумовлює вибір індивідуальної або групової форми організації вправ в процесі навчання. В той же час достатня кількість зразків роздаткового матеріалу дозволяє організувати виконання вправ фронтально. Інколи вибір форм організації вправ на уроці залежить від змісту трудових операцій і дій, які необхідно засвоїти учням. Наприклад, під час навчання складанню і використанню різних креслень, схем, операційних і маршрутних карт доцільно проводити фронтальні вправи, тому що тут велике значення має скеровуюча дія вчителя, яка полягає в своєчасних його коментарях.
Тривалість, повторюваність і кількість вправ встановлюється на базі спеціальних досліджень та в результаті досвіду роботи вчителя. Так, дослідження показали, що для навчання школяра операції паяння протягом усього періоду навчання потрібно провести декілька десятків вправ. У той же час, щоб навчити учнів користуватися спеціальним приладом для визначення температури робочої частини паяльника, вистачить двох-трьох вправ. Тому вчитель повинен чинити наступним чином: запропонувавши учням виконати вправи, за їх ходом і результатами визначити необхідну кількість, тривалість і повторюваність вправ для формування певного вміння або навички.
Використання різноманітних вправ дозволяє формувати в учнів необхідні знання, вміння та навички, забезпечуючи успішне засвоєння навчального матеріалу і якісний рівень трудової підготовки школярів.