Побудова тестів досягнень для контролю різних рівнів засвоєння досвіду учнями.
До тестів висувають ряд вимог, які не є остаточно встановленими. Тому ми розглянемо найважливіші з них. По-перше, необхідні змістовна і функціональна валідність тестів, тобто їх точність.
Змістовна − відповідність змісту навчання, який відображений в логічній структурі предмету і виражений визначеним навчальним елементом (НЕ).
Функційна − відповідність рівню засвоєння досвіду, який виявляється.
При створенні тестів крім функційної і змістовної валідності необхідно забезпечити також їх відповідність наступним вимогам:
· простота − в одному тесті повинно бути подане одне завдання певного рівня б;
· визначеність − необхідність зрозумілого і недвозначного формулювання завдання тесту, що забезпечує його загальну зрозумілість для учнів-оптантів;
· однозначність − забезпечується конструкцією еталону в якому повинно міститися повне і правильне вирішення (або варіанти вирішення) завдання.
Розглянемо методику створення тестів різного рівня у відповідності до цих вимог.
Тести І рівня засвоєння (бI) вимагають дії на впізнання, узнавання. Це тести на упізнавання, розрізнення (розпізнавання), класифікацію і впорядкування об’єктів, явищ або понять, які вивчалися. Для цих тестів необхідною і достатньою умовою є: всі можливості для прийняття рішення і здійснення дії повинні міститися в самому тесті. Оптант повинен впізнати раніше вивчену інформацію при повторному її сприйнятті (дія з підказкою), тобто вирішує завдання відповідності при повному складі його компонентів. Розглянемо ці тести детальніше.
Тести на впізнавання вимагають, щоб учень (оптант) вказав, чи належать об’єкти або явища, які показують чи описують, до об’єктів або явищ цього виду. Наприклад: 1. Завдання: Чи є формалізм в шкільному житті формою прояву бюрократизму? Еталон: так. 2. Завдання: Чи є бесіда пасивним методом навчання? Еталон: ні. 3. Завдання: Чи є психограма складовою частиною професіограми? Еталон: так. Число операцій в цих тестах (р) дорівнює 1: вибір з альтернативи „так − ні”. Завдання учня полягає в тому, щоб порівняти запропоноване в тесті рішення з об’єктом, (явищем), який впізнається, і зробити висновки про їх сумісність, тобто впізнати раніше повідомлену йому інформацію. У них завжди р = 1. Ці тести досить прості в складанні; вони дозволяють автоматизувати перевірку досвіду учнів. Недолік − висока ймовірність вгадування (50%).
Тести на розрізнення (вибіркові тести). Це тести, які дозволяють оптанту (учню) вирішити завдання шляхом вибору з готового списку можливих варіантів вирішення. Важливо підкреслити, що список можливих рішень обов’язково міститься в самому тесті. Переглядаючи список, оптант (учень) вибирає з нього ті позиції, які, на його думку, вирішують поставлене в тесті завдання. При цьому р дорівнює числу операцій в тесті.
Наприклад: 1. Завдання: Вкажіть серед перерахованих форми прояву окозамилювання в шкільному житті: а) класне керівництво; б) планування роботи; в) звіт про успішність; г) звіт про виховання. Еталон: а − ні; б − ні; в − так; г − так. Число р= 4. 2. Завдання: Які з перелічених методів належать до методів викладання?: а) пояснювальний; б) виконавський; в) спонукальний; г) інформаційно-оповідальний; д) пояснювально-спонукальний; е) інструктивно-практичний. Еталон: а – так, б - ні, в - так, г - так, д - так, е - так. Число суттєвих операцій р = 6.
Тести на класифікацію (співставлення) − це тести, які пропонують оптанту (учню) співвіднести об’єкти з їх властивостями, які фігурують у завданні. Наприклад: 1. Завдання: вкажіть, якими заходами можна усунути формалізм і процентоманію в основних елементах педагогічної системи:
1) цілі навчання; а) діагностичність;
2) зміст навчання; б) об’єктивний контроль;
3) дидактичні процеси; в) педагогічна технологія;
4) організаційні форми; г) професійна спрямованість.
Еталон: 1 − а; 2 − г; 3 − б; 4 − в. Число р = 4, тобто дорівнює числу співставлень.
2. Завдання: Встановіть доцільну відповідність між типами уроків та методами навчання, які можуть на них використовуватися:
| 1) 2) 3) 4) 5) | урок засвоєння нових знань; урок засвоєння навичок і вмінь; урок комплексного використання знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки і оцінки знань, умінь і навичок. | а) б) в) г) д) е) є) ж) з) и) | розповідь; демонстрації; вправи; практичні роботи; усне опитування; робота з книжкою; практична контрольна робота; учнівський експеримент; бесіда; інструктаж. |
Еталон: 1 – а, б, д, е, з; 2 – а, б, в, д, ж, и; 3 – б, г, д, ж, з, и; 4 – б, д, е, ж, з, и; 5 – д, є, з. Число р = 26.
Тести на впорядкування –дозволяють вирішити завдання шляхом розстановки пунктів списку, які містяться у самому тесті, у відповідності з логікою заданого процесу. Приклади. 1. Завдання: Визначте логічну послідовність етапів комбінованого заняття з трудового навчання:
а) вивчення нового навчального матеріалу;
б) вступний інструктаж;
в) організаційний момент;
г) закріплення нового навчального матеріалу;
д) самостійна практична робота учнів і біжучий інструктаж вчителя;
е) повторення раніше вивченого навчального матеріалу;
є) прибирання робочих місць і приміщення майстерні;
ж) заключний інструктаж;
з) мотивація навчальної діяльності;
и) підведення підсумків занять.
Еталон: 1 - в, 2 - е, 3 - з, 4 - а, 5 - г, 6 - б. 7 - д, 8 – ж; 9 – є; 10 – и. Число р = 10.
Тести на розрізнення, класифікацію і впорядкування досить прості для автоматизації перевірки досвіду і порівняно легкі для розробки. Завдяки можливості включення 3-х і більше відповідей значно знижується ймовірність вгадування еталонної відповіді.
Як видно з наведених прикладів, тести І рівня повинні перевіряти вміння оптанта лише впізнавати вірність використання раніше засвоєної інформації при повторному її поданні у вигляді готових рішень відповідних завдань. Завдяки еталону і фіксованому значенню р для кожного тесту, контроль легко проводити шляхом безлічі повторних перевірок і визначення на цій основі коефіцієнта засвоєння КІ. У даному випадку
КІ = а (в усіх тестах І рівня) / р(в усіх тестах І рівня).
У наведених прикладах загальне число суттєвих операцій р = 53. Тоді позитивну оцінку оптант отримав би, якщо б виконав вірно не менше 37 операцій (а = 37), так як лише у цьому випадку КІ > 0,7, а знання оптанта задовольняли би загальному критерію К = 0,7 для першого рівня засвоєння.
Такі тести повинні задовольняти наступним вимогам:
1. Змістовність тестів, тобто відповідність змісту навчання тим джерелам інформації (навчальним посібникам), якими користувалися оптанти при вивченні, отриманні цієї інформації.
2. Простота – в одному тесті повинно бути подане одне завдання, що усуває не потрібне ускладнення процедури контролю.
3. Визначеність – формулювання завдання (питання) тесту повинно бути чітким, зрозумілим, повним, недвозначним, забезпечувати загальну і безумовну зрозумілість його для всіх оптантів.
4. Однозначність – забезпечуються конструкцією еталону відповіді, в якому повинно бути повне і вірне вирішення завдання тесту.
5. Детальність завдання (питання) і лаконічність відповідей – забезпечує як зручність в оформленні завдання і скорочення його початкового обсягу, так і його запам’ятовування оптантами, тобто, переглядаючи всі відповіді він зміг би утримувати їх у пам’яті.
6. Ідентичність всіх відповідей як за формою, так і обсягом. Ця вимога виправдовується досвідом використання тестів: при наявності різних за обсягом відповідей оптант вибирає відповідь не за суттю питання, а ту, яка більша за обсягом.
7. Недопустимість абсурдних, очевидно вірних і явно невірних відповідей. Наприклад (абсурдна відповідь).
Завдання: Які з перерахованих деталей двигуна змащуються під тиском?:
а. Кореневі підшипники. б. Дзеркало циліндра. в. Стержні клапанів. г. Диск зчеплення (це абсурдна відповідь).
Приклад явно правильної відповіді.
завдання: Яка з перерахованих деталей відноситься до розподільного механізму?:
а. Колінчатий вал. б. Ведучий вал. в. Розподільний вал.
8. У тестах на класифікацію і впорядкування всі елементи, тобто завдання, повинні відповідати одній темі навчального предмету.
При створенні тестів I рівня необхідно врахувати і такі рекомендації:
1. Оптимальна кількість відповідей 4-5, що забезпечує прийнятну ймовірність вгадування і разом з тим порівняно не високу складність розробки тестів на розрізнення.
2. У тестах на класифікацію одна колонка може містити в два рази більше назв, понять, термінів, чим друга, коротший список повинен містити не більше 6 назв, понять, термінів, а довший – не більше 12.
3. У завданнях необхідно уникати натяків на вірну відповідь.
4. Навчаюча функція тесту найкращим чином реалізується, коли всі відповіді, крім однієї, вірні, а в завданні вказується на необхідність знайти невірну відповідь. Приклади. 1. Завдання: Які неполадки призводять до збіднення паливної суміші? а. Зменшення подачі палива до карбюратора. б. Дуже низький рівень палива в поплавцевій камері. в. Засмічення паливних жиклерів. г. Неповне відкриття паливної засувки. Аналогічний результат отримується при умові знайти неправильну відповідь в самому питанні. 2. Завдання: Який фільтр не відноситься до системи живлення?: а. Фільтр-відстійник. б. Фільтр поплавцевої камери. в. Центробіжний фільтр. г. Повітряний фільтр.
Тести ІІ рівня з визначення бІІ, повинні виявляти вміння оптанта (учня) відтворювати інформацію без підказки, з пам’яті для вирішення типових завдань. Відповідно до цього розрізняють такі тести ІІ рівня: підставлення, конструктивності, типові завдання і задачі.
В якості матеріалів для створення тестів-завдань ІІ рівня можуть бути використані наявні збірники завдань і задач з певного предмету. Але необхідно врахувати дві умови при підготовці завдань з навчальних книжок для їх використання в якості тестів ІІ рівня.
І умова: Підібрані завдання і задачі повинні вимагати від оптантів (учнів) використання лише готових способів дій без їх суттєвого перетворення, тобто відтворення і використання знань і методів дій в тому вигляді, в якому вони були засвоєні в процесі навчання.
ІІ умова: Повинні бути створені можливості для прямого використання набутих умінь в практичних діях.
Тести на підставлення − найпростіші тести цього виду в яких пропущено слово, вираз, формула, прийом або інша будь-яка ознака чи елемент діяльності. Приклади. 1. Завдання: Перерахуйте види тестів І рівня. 1 … 2 … 3 … 4 … .
Еталон: 1 впізнавання, 2 розрізнення, 3 класифікації. 4 впорядкування. Число р = 4.
2. Завдання: Допишіть формулу для розрахунку коефіцієнту засвоєння:
Еталон: 1) а; 2) р. Число р = 2.
3. Завдання: Перерахуйте методи учіння: 1. . , 2 . . , 3 . . , 4 . .., 5 . . , 6 . .. Еталон: 1) вправи, 2) лабораторні та виробничі досліди, 3) вирішення виробничо-технічних задач, 4) практичні роботи, 5) робота з науково-технічною літературою, 6) спостереження. Число р = 6.
4. Завдання: Першу наукову педагогічну книжку «Велика дидактика» написав 1). . . в 2) . . році. Еталон: 1) Ян Амос Коменський, 2) 1632 рік. Число р= 2.
Як видно з прикладів, в усіх випадках вимагається дуже коротка відповідь, так як тести-підстановки оформляються у вигляді текстових абзаців, формул, креслень, малюнків, графіків, технологічних та інструкційних карток або об’єктів, у яких навмисно зняті деякі суттєві елементи, які відображають основні завдання навчання і контролю. Оптанту (учню) пропонується самостійно згадати назви, зовнішній вигляд, обриси або навіть опис цих елементів і заповнити пропуск в тексті. Проте сама конструкція завдання тесту допомагає учню натяком, який міститься в ньому. Зрозуміло, що р в таких тестах дорівнює числу пропущених елементів у завданні.
Додаткові вимоги до тестів на підставлення (правила):
− доповнювати необхідно найважливіше (наприклад: Колумб відкрив Америку в ….. році − стоїть мета: з’ясувати, в якому році Колумб відкрив Америку. Якщо ж метою завдання є з’ясування факту, хто відкрив Америку, то питання змінюють наступним чином: Америку в 1492 р. відкрив …….. .);
− доповнення, підстановку краще ставити в кінці речення;
− питання ставити чітко: воно вимагає такої ж чіткої й однозначної відповіді і не допускає подвійного тлумачення.
Конструктивні тести − складніші від попередніх. Наприклад: „Дайте визначення технологічної машини” або „Дайте визначення методу навчання”. Тут всі дії виконуються самостійно і з пам’яті, без будь-якої допомоги в конструкції самого завдання. Ці тести ІІ рівня − найрозповсюдженіші і добре відомі педагогам.
Приклади. 1. Завдання: Напишіть формулу для розрахунку коефіцієнта засвоєння. Еталон:
Число р = 3 (1 - а, 2 - р, 3 - ділення).
2. Завдання: Назвіть основні негативні явища в житті школи, які необхідно подолати в ході її реформи. Еталон: 1) формалізм; 2) процентоманія; 3) перевантаження; 4) ускладнення змісту. Число р = 4.
3. Завдання: Назвіть основні дидактичні компоненти процесу засвоєння знань. Еталон: 1) постановка проблеми, завдання; 2) сприймання інформації; 3) усвідомлення інформації; 4) запам’ятовування інформації; 5) узагальнення і систематизація інформації; 6) застосування на практиці. Число р = 6.
4. Завдання: Назвіть основні системи виробничого і трудового навчання. Еталон: 1) предметна, 2) операційна, 3) операційно-предметна, 4) моторно-тренувальна, 5) операційно-комплексна, 6) проблемно-аналітична, 7) конструкторсько-технологічна. Число р = 7.
5. Завдання: Назвіть типи професій за предметом праці. Еталон: 1) людина-природа, 2) людина-техніка, 3) людина-людина, 4) людина-знакова система, 5) людина-художній образ. Число р = 5.
Тести „типові завдання” − це такі завдання (задачі), в яких умови дії є еквівалентними вивченим раніше, а метод вирішення засвоєний і використовується без будь-якої трансформації.
Приклади: 1. Завдання: Створіть тест на впізнавання (бІ) за попереднім матеріалом. Еталон: Чи є тест (1) інструментом для об’єктивного контролю (2) якості засвоєння досвіду (3)? Еталон: так (4). Число р = 4.
2. Завдання: Підрахуйте коефіцієнт засвоєння за тестами бІ, які ми розглянули раніше, якщо а = 9. Еталон: 1) КбІ = а/р; 2) р=10; 3) К1 = 9/10; 4) К1 = 0,9; Число р = 4.
3. Завдання: Визначте і сформулюйте цілі заняття трудового навчання на тему “Технологія рубання листового металу зубилом” (6 клас). Еталон: 1) Зміст заняття з цієї теми (з’ясовується за програмою): Будова слюсарного зубила. Залежність кута заточування зубила від твердості металу. Прийоми рубання листового металу зубилом. Правила безпечної праці. Практична робота.. Рубання зубилом листового металу в лещатах на рівні губок і на плиті. 2) Навчальна мета: повторити з учнями матеріал про властивості чорних і кольорових металів; сформувати в учнів знання про будову зубила, залежності кута його заточування від твердості металу, прийоми рубання металу зубилом та правила безпечної праці; навчити учнів рубати зубилом листовий метал у лещатах та на плиті; 3) Виховна мета: виховувати в учнів працелюбність, дисциплінованість, бережливість, відповідальність, охайність, уважність; 4) Профорієнтаційна мета: ознайомити учнів зі змістом та умовами праці слюсаря при рубанні металу; 5) Розвивальна мета: розвивати в учнів самоконтроль, наочно-дійову пам’ять, технічне мислення, окомір, уміння концентрувати і розподіляти увагу, координацію і точність рухів рук при рубанні металу. Число р = 5.
Розглянуті приклади є типовими завданнями відповідної діяльності. При навчанні ці ситуації фігурують неодноразово і в теорії, і на практиці, тому, вирішуючи ці завдання, оптант (учень) ніякої нової інформації не отримує. При цьому засвоєнні в навчальних умовах способи вирішення типового завдання переносяться на цілий клас подібних завдань.
Якщо ж вимагається будь-яке перетворення засвоєних методик і їх пристосування до ситуації в завданні, то ми маємо справу з евристичною діяльністю і завдання (задача) буде нетиповою, тобто тестом ІІІ рівня.
Тести ІІІ рівня − зміст завдань в них відрізняється від типових, але методика їх вирішення не виходить за межі вивчених способів дій. Перед оптантом (учнем) кожного разу при вирішенні тестів ІІІ рівня виникає деяке завдання приведення тесту ІІІ рівня до типового випадку, а потім використання відповідного способу вирішення.
Приклади.1.Вкажіть діагностично цілі професійної підготовки школярів за широтою і якістю формування у них досвіду діяльності. Еталон: 1) вивчити і прогностично описати можливу майбутню професійну діяльність випускників школи; 2) відібрати необхідну кількість НЕ для забезпечення широти досвіду; 3) визначити необхідний рівень засвоєння кожного навчального елементу (НЕ). Число р = 3. Отже три узагальнені операції. Загальне ж число операцій в цьому тесті може збільшитись, якщо в тесті вимагати повнішого і детальнішого виконання кожної узагальненої операції і отримання в результаті повного опису цілей.
2. Завдання: Вкажіть операції перетворення даної навчальної програми емпіричного рівня в узагальнюючу програму теоретичного рівня. Еталон: 1) уточнити мету навчання і поставити її діагностично (N, б); 2) сформулювати тест мотиваційного етапу дидактичного процесу; 3) вибрати алгоритм функціонування (АФ), який виключає перевантаження учнів (тобто забезпечити високу швидкість С засвоєння); 4) розробити вправи у відповідності з вибраними АФ; 5) намітити спосіб управління (АУ) пізнавальною діяльністю учнів, який гарантує досягнення заданих цілей навчання; 6) включити операції АУ у вправи для учнів. Число р = 6 (узагальнені). Загальне ж число операцій в цьому тесті може збільшитись, якщо в тесті вимагати повнішого і детального виконання кожної узагальненої операції і отримання в результаті навчальної програми.
3. Завдання. 1) Скільки обертів роблять колеса автомобіля, якщо двигун робить 2500 об/хв.? Еталон: 1) треба вибрати одну з передач в коробці передач; 2) підрахувати ізаг = і0 · ік.п.; 3) nк = 2500/ ізаг; Число операцій р = 3.
4. Завдання. Не працює стартер. Виявити і усунути неполадку. Еталон: операціями цього тесту є всі розбірно-складальні і ремонтні дії на стартері, які є необхідними в даному випадку.
Число р в нетипових задачах дорівнює числу операцій з їх вирішення і підраховується за еталоном.
Тести ІІІ рівня завжди можна вирішити вивченими в навчальному предметі методами, проте кожного разу ці методи індивідуалізуються щодо кожного конкретного завдання і будь-яке рішення приносить суб’єктивно нову інформацію тому, хто його виконує. Цього не можна сказати про тести ІІ рівня − їх вирішення не приносить нової інформації тому, хто їх вирішує, тому що він відтворює вже відоме йому рішення.
Тести IV рівня повинні виявляти творчі вміння оптанта (учня), тобто його дослідницькі можливості з отримання нової для певної науки інформації. У вигляді таких тестів використовуються завдання-проблеми, тобто такі завдання, алгоритм вирішення яких невідомий і не може бути отриманий просто шляхом перетворення відомих методик, як у випадку евристичної діяльності.
У тестах IV рівня відсутній готовий еталон, а про якість і правильність його вирішення оптантом (учнем) можуть робити висновок лише експерти (групи експертів) та підтверджуватися практикою використання результатів його вирішення у цій галузі діяльності. У трудовому навчанні це проектно-технологічна діяльність.
Приклад. Завдання: розробіть методику діагностичного визначення мети формування моральних якостей особистості. Ця проблема ще не вирішена в сучасній педагогіці і психології, хоча деякі спроби в цьому напрямку і робилися, але не всі вони були оцінені експертами як успішні (Н.І. Монахов, А.В. Зосімовський, М.І. Шилова, В.А. Блюмкін та інші).