Процедура визначення рівня та оцінювання досягнень учнів у трудовому навчанні.

Вимірювання ступеня засвоєння досвіду (предмету) учнями здійснюється за допомогою визначення К_б.В ньому враховується лише число операцій, які виконані учнем правильно і загальне число операцій в тесті р. Інколи пропонують враховувати ще й складність операцій в тесті у вигляді різних вагових коефіцієнтів до окремих операцій тесту. Ця пропозиція є розумною з точки зору здорового глузду. Науковий аналіз, проте, добре підтверджує відоме положення про те, що якби здоровий глузд відображав істину, то ніяка наука не була б потрібна. Дійсно, в ході навчання послідовне оволодіння учнями окремими операціями діяльності поєднується для них зі складностями, які різняться: одні з них є складними, інші − простими. Коли ж учень вже оволодів діяльністю, то всі операції стають для нього рівнозначними і рівноскладними в межах одного і того ж тесту. Тому можна вводити вагові коефіцієнти лише на етапі оволодіння діяльністю, але вони не відображають психолого-педагогічних особливостей діяльності учнів при контролі знань та вмінь.

Для тестування рівня засвоєння досвіду використовують набір тестів відповідного, як правило, різного рівня, тобто батарею тестів. Батарея тестів повинна складатися з суттєвих операцій, які забезпечують надійність контролю. Вибір числа операцій в наборі тестів здійснюється за спеціальним графіком (Мал. 3.5.2) в залежності від надійності контролю, яка вимагається. Так, якщо це біжучий контроль, то достатня − 20-30%-на (r = 0,2ч0,3) надійність. Тоді в батареї тестів повинно міститися 10-12 операцій (р = 10ч12). Для підсумкового контролю r ≥ 0,7, ар повинно бути більше 40.