Перевід коефіцієнта засвоєння Кa у п’ятибальну систему оцінок

Кa до 0,6 від 0,6 до 0,7 від 0,7 до 0,8 від 0,7 до 0,9 від 0,9 до 1,0
Оцінка

 

 

Таблиця 3.5.2.

Хоча за традицією в наших навчальних закладах використовувалася 5-ти бальна шкала, немає ніяких підстав притримуватися цієї шкали в якості стандарту для оцінки знань і вмінь учнів. Дванадцятибальна шкала дає можливість охоплювати монотонно змінною оцінкою всі рівні можливої майстерності людини, від учнівського (бІ) q = 1, 2, 3 до творчого (бІV) q = 10, 11, 12, який характеризує працю наукового працівника − дослідника і винахідника.

Використання чітко детермінованих на основі об’єктивних методів контролю шкал оцінки досвіду оптантів дозволяє подолати ще одне шкідливе явище в житті школи − лібералізм і формалізм в оцінці знань учнів. Суть цього явища полягає в тому, що нібито з „благих намірів” і „жалю” вчитель замість двійки ставить тому чи іншому учню „3” і навіть „4” за цілковите незнання предмету. Навіть з’явився вислів „Три ставимо, два у думці”. Такий лібералізм не лише розбещує учнів, але й створює ланцюгову реакцію відтворення невігласів у усій системі освіти: школа − ВНЗ − аспірантура.

В основі цього виду окозамилювання лежить не лише злий намір, як у випадку процентоманії, а й своєрідна соціальна апатія, коли вчитель через свою недостатню кваліфікацію зневірився у можливості успішного засвоєння учнями навчального матеріалу.

Зрозуміло, що тестування для оцінки знань учнів необхідно проводити за рівнем (б), який відповідає меті навчання. Тестування за низькими рівнями (б – 1, б – 2) здійснюється в процесі біжучої перевірки засвоєння і служить для управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, супроводжується судженнями і вказівками про необхідні напрямки роботи, але не оцінюється, оскільки мета навчання ще не досягнута.

Необхідно також підкреслити, що якість підготовки учнів до їх майбутньої діяльності не вичерпується рівнем засвоєння інформації з навчальних дисциплін. Часто необхідно користуватися і рядом інших показників: рівень абстракції, ступінь автоматизації, розумність, свідомість засвоєння, критичність та інше. Кожного разу, однак, необхідно на основі сучасної психолого-педагогічної науки виробити методику їх діагностичного описування, виявлення, вимірювання і оцінки, як це показано на прикладі показників „число НЕ (N)” і „рівень засвоєння (б)”, щоб не впадати у формалізм і процентоманію.

І останнє, що необхідно забезпечити при розробці об’єктивної методики контролю за якістю навчання − це підготувати тести відповідно меті вивчення предмету за всіма НЕ, які містяться в навчальній дисципліні. Ці тести повинні бути доступні кожному учню для постійного використання в процесі навчання, так як вони (вся їх сукупність) в найконкретнішій формі відображають вимоги до знань і дій учнів з даного предмету. Зрозуміло, що публікація логічних структур і тестів з предмету у вигляді брошур для учнів − необхідний методичний захід для усвідомлення учнями вимог до їх знань, умінь і самоконтролю.