Духовне відродження українського суспільства значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів дійсності в усій їх багатогранності, повноті реальних суперечностей і визначальних тенденцій. Рівною мірою це стосується функціонуючої конкретної духовної реальності – релігії як специфічного способу відображення дійсності з допомогою ідей, поглядів, уявлень, почуттів, переживань, нагромаджених людством у процесі історичного розвитку і таких, що реалізовані у відповідному способі життя.
Знання релігії як духовного феномену є невід'ємною умовою становлення кожної людини як особистості і особливо студентської молоді – майбутньої еліти держави, що у контексті з іншими гуманітарними знаннями формують духовну культуру, світоглядні орієнтири, духовні інтереси й цінності молодих людей. Набуттю знань із сфери релігії сприяє релігієзнавство, що посідає чільне місце серед гуманітарних дисциплін ВНЗ.
Викладання і засвоєння курсу “Релігієзнавство” є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Воно сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає студентській молоді не лише самовизначитись у світоглядних питаннях на основі знань сутності релігії, її елементів, типології в історичній генезі, а й глибоко зрозуміти особливості філософії католицизму, протестантизму, православ'я, які найбільш поширені на теренах України.
Вивчивши курс “Релігієзнавство”, студент повинен знати:
- закономірності виникнення, розвитку й функціонування релігії;
- основні компоненти, історичні різновиди релігій та їх специфічні особливості;
- взаємозв'язок і взаємодію релігії з міфологією, філософією, наукою;
- особливості сучасних світових, національних, нетрадиційних релігійних напрямів;
- особливості формування сакральної культури України, сучасне становище релігійного життя в Україні;
- основні положення українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Вміти:
- формувати власну позицію щодо сакральної духовності, світової та національної духовної культури, їх цінностей;
- розрізняти особливості конфесійної діяльності релігійних організацій;
- використовувати положення українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації в практичній роботі;
- впроваджувати заходи, спрямовані на відродження української духовної культури;
- підтримувати діалог й співробітництво віруючих і невіруючих в інтересах зміцнення української державності, розвитку національної культури.