Один із основних догматів протестантизму – спасіння через особисту віру. Протестантизм відводить другорядне місце духівництву, церкві, релігійному культові. В ньому немає поклоніння іконам, мощам, святим, залишено тільки таїнство хрещення і причащання. Богослужіння ведеться рідною мовою прихожан, культ спрощено, зведено до проповідей, спільних молитов і співів псалмів.
Протестантизм виступав проти зовнішньої релігійності, намагаючись перетворити релігійність на внутрішній світ людини.
Протестантизм ( лат. Protestans – той, що заперечує, незгідний) – один із трьох напрямів у християнстві, який увібрав у себе віросповідання, генетично пов’язані з Реформацією.
Віровчення і культ протестантизму характеризується низкою спільних для всіх течій віросповідних догматів і обрядів. Протестантизм визнає загально християнські уявлення про існування Бога, його триєдність, про безсмертя душі, рай і пекло та ін. Біблію проголошено єдиним джерелом віровчення, її вивчення і тлумачення є першим обов'язком кожного віруючого.
В протестантизмі відсутні відмінність між священиком і мирянином, скасовано церковну ієрархію, введено виборність і звітність пресвітерів (керівників громад) та ін.
Протестантські церкви:
· лютеранство – протестантська течія, що склалася під час Реформації в Німеччині у XVI ст.;
· кальвінізм – різновид протестантизму, що виник у період Реформації; спирається на загальні принципи догматики і культ протестантизму, а також на вчення Ж.Кальвіна про абсолютну приреченість долі людини;
· баптизм - одна з перших і дуже поширених течій пізнього протестантизму, яка виникла в 1609 р. в Голландії;
· п'ятидесятники – протестантська течія, що утворилася на ґрунті баптизму;
· свідки Єгови – протестантська течія, що виникла серед послідовників адвентизму і заперечувала безсмертя душі, віру в рай і пекло, догмат про Трійцю;
· адвентисти – течія, що виникла на основі пророцтв У.Міллера про те, що невдовзі на землю прийде Ісус Христос і встановить тисячолітнє царство для праведників, які воскреснуть.