Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя.

 

               
 
Античний світогляд
 
Середньовічний світогляд
 
     

 


 

· політеїзм (багатобожжя); · боги є частиною природи або уособленням природних стихій; · вихідні якості богів: сила, могутність; · боги впорядковують та оздоблюють світ; · космос, природа – загальні умови існування богів і людей; · людина спирається у своїх вчинках на знання; · головне життєве завдання людини – здійснення подвигу; · у сприйнятті дійсності акцент падає на зовнішнє; внутрішнє проявляє себе лише через зовнішнє; · люди поділяються за етнічними та родовими ознаками; · панування натуралістичного світосприйняття; · монотеїзм (єдинобожжя); · Бог є духовною сутністю, яка перебуває за межами світу; · Вихідна якість Бога – любов до людини; · Бог творить світ із нічого; · природа не має власної сутності і не може існувати без припливу божественної енергії; · людина в усьому покладається на віру в Бога; · головне життєве завдання людини – спасіння душі; · у сприйнятті дійсності акцент падає на внутрішнє; зовнішнє радше заважає правильно думати зрозуміти внутрішнє; · всі люди є рівними перед Богом; · панування символічного світосприйняття;