· вийшла далеко за межі академічних аудиторій;
· постала досить інтегрованою у системі загальної освіти;
· отримала широке розповсюдження через різного роду видання, публічні лекції, симпозіуми та семінари, діяльність філософських товариств;
· постала у своїх основних проявах некласичною;
· відчутно змінилася мова філософії: звернена до широкого загалу, вона почала говорити зрозумілою кожній людині мовою;
· змінилися також її змістові та предметні орієнтації: можна стверджувати, що для філософії ХХ ст. не існує заборонених тем;
· їй властива колосальна різноманітність, строкатість, насиченість різновидами та варіантами;
· вона не замикається лише на тому змісті, який виник у ХХ ст., а навпаки, ніби актуалізує усю попередню філософію;
· відбулася досить радикальна переоцінка ідеї, уявлень та цінностей, нарощувалась тенденція мінімалізму у філософії, тобто відмовлення від абсолютів;
· почали поступово розмиватися грані між філософськими працями та працями і жанрами.