Згадаєм ще раз, що саме в мові відбитий весь пізнавальний досвід народу, його морально-етичні, соцiально-естетичні, художні і виховні ідеали. Мова береже історію руху народу на шляху цивілізації , вона відображає характер народу, його симпатії і антипатії, зв’язки з сусудніми народами. Мова ввібрала в себе всі тонкощі оцінювального відношення до дійсності, її сприйняття і відображення. Цей аспект мовної свідомості фіксується у відомому висловлюванні К.Д.Ушинского про те, що природа країни, її історія, відображаючись в душі людини, виражаються у слові. Люди зникали, aле слова, які створювалися ними,і які ввійшли до скарбниці рідної мови залишились безсмертними.
Література
1. Алпатов В.М. Історія лінгвістичних вчень.М.2001
Античні теорії мови і стилю. М. Л. 1936
Вундт В. Душа людини і тварин. СПб. 1866 т.2
Зарубіжна філософія ХХ століття. К. 1993
Коротка філософська енциклопедія. М. 1994
Поливанов Є.Д. Статті з загального мовознавства. М. 1968
Якушин Б.В. Гіпотези про походження мови. М. 1985
www. krugosvet.ru/articles
Paget R.A.S. The origins of language with special reference to the Paleolitic Age.1956 v.1
Розділ ІV Соціальна філософія
Тема 10 Суспільство: філософський аналіз.