Для якісної підготовки відповіді на перше питання студент повинен знати, що судження – форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.
Основними видами судження є:
- просте атрибутивне судження містить суб’єкт, предикат i зв’язку. Суб’єкт судження – поняття про предмет думки. Предикат судження – поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.
- загальне судження – судження, в якому за кожним мислимим у суб’єкті елементом множини стверджується чи заперечується певна ознака.
- часткове судження – судження, в якому міститься знання про наявність або вiдсутнiсть певної ознаки у частини предметів, що мисляться в суб’єкті, а про наявність цієї ознаки в решті цих предметів може бути відомо, що вона відсутня, або нічого не відомо.
- стверджувальне судження – судження, в якому констатується наявність ознаки у певного предмета.
- заперечне судження – судження, в якому констатується вiдсутнiсть певної ознаки в предметах, які мисляться в суб’єкті судження.
При підготовки відповіді на друге питання студент повинен вміти пов’язувати в одне ціле знання щодо правильності простого категоричного силогізму. Простий категоричний силогізм – опосередкований дедуктивний умовивід, що складається з двох засновків (посилок) i висновку, які є категоричними судженнями.
Термін, який повторюється в засновках i пов’язує їх між собою, називають серединним, два інших терміни – крайніми.
Ширший за обсягом крайній термін називають більшим (він виконує у висновку роль предиката), а вужчий за обсягом крайній термін – меншим (він виконує у висновку роль суб’єкта).
Щоб вiдповiсти на третє питання треба формулювати правила термiнiв i засновкiв простого категоричного силогiзму. Правила термiнiв:
- термін, який є нерозподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку;
- середній термін неодмінно має бути розподіленим принаймні в одному із засновків.
Правила що до засновків силогізму:
- з двох заперечних засновків неможна зробити ніякого висновку;
- з двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку;
- якщо один із засновків заперечний, то i висновок (якщо він взагалі можливий) теж є заперечним;
- якщо один із засновків частковий, то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є частковим;
- якщо обидва засновки стверджувальні, то й висновок (якщо він взагалі можливий) теж є стверджувальним.
Щоб вiдповiсти на четверте питання треба знати, що таке середній термін. Залежно від місця розташування середнього терміна розрізняють чотири фігури силогізму. Першою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта в більшому засновку i місце предиката – в меншому. Другою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката i в більшому, i в меншому засновках. Третьою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта i в більшому, i в меншому засновках. Четвертою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце предиката в більшому засновку i суб’єкта – в меншому.