Філософія, релігієзнавство, логіка

Міністерство фінансів України

Дніпропетровська державна фінансова академія

 

філосОфІЯ

(філософія, релігієзнавство, логіка)

Навчально-методичний посібник

 

Дніпропетровськ - 2007

Міністерство фінансів України

Дніпропетровська державна фінансова академія

Кафедра гуманітарних дисциплін

 

філосОфІЯ

(філософія, релігієзнавство, логіка)

 

Навчально-методичний посібник

за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030504 «Економіка підприємства»,

Зміст

 

Вступ……...........……………...........................................................................
1. Структура програми навчального курсу....................................................
2. Програма дисципліни...................................................................................
3. Методичні рекомендації до семінарських занять.....................................
4. Методичні рекомендації до самостійної роботи.......................................
5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань............................................................................................
6. Контрольні заходи: 6.1. Перелік питань до модульних контролів……………………………… 6.2. Перелік питань до письмового екзамену………………………………
7. Критерії оцінки знань та вмінь студентів..................................................
8. Бібліографічний список...............................................................................

 

Вступ

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана із зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.

У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.

У більшості країн світу філософія посідає чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Вуз покликаний вчити студента сміливо висловлювати і захищати власну точку зору. Оволодіння основами філософських знань допомагає студенту стати не просто «вузьким спеціалістом» у певній галузі, а фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно.

Дана дисципліна поєднана міжпредметними зв’язками з дисциплінами «Культурологія (культурологія, етика, естетика)», «Соціологія», «Політологія».

Метою вивчення дисципліни є формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування; про суспільно-історичну природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі; про способи доведення і спростування, що забезпечують досягнення об’єктивної істини.

Завданням вивчення дисципліни є вивчення основних досягнень світової та української філософії, ознайомлення з головними філософськими дисциплінами (онтологією, гносеологією, антропологією, соціальною філософією); опанування ключових положень релігієзнавства – генезису, становлення і розвитку релігійних систем, специфіки їх функціонування в сучасному світі; розв’язання проблем свободи совісті й толерантності в міжконфесійному діалозі, процесу пізнання людини і форм правильного мислення.

Предметом вивчення є історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.

В результаті вивчення курсу «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» студент повинен:

Знати:

- роль філософії у житті суспільства, її гуманістичну спрямованість;

- особливості розвитку світової філософської думки на різних етапах її формування;

- особливості розвитку філософії України на різних етапах її становлення;

- предмет філософії, її понятійно-категоріальний апарат у межах програми;

- зміст філософських проблем буття;

- суть пізнавального процесу, його етапи та методи;

- основні проблеми людського існування, їх вплив на розвиток природи людини, суспільства;

- глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення в ім’я майбутнього людства;

- основний зміст усіх розділів, напрямки релігійної думки, її місце в системі духовної культури, у житті суспільства взагалі; вплив її на розвиток суспільних відносин;

- механізми виникнення і функціонування релігії, її основні типи і форми;

- конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті;

- основні поняття і терміни логіки;

- правила побудови умовиводів і суджень;

- основні закони логіки;

- логічні основи теорії аргументації.

Вміти:

- самостійно та аргументовано мислити;

- формувати свою власну активну життєву позицію до проблем людського існування;

- використовувати набуті знання при аналізі проблем сьогодення;

- аналізувати головні проблеми розвитку природи, людини, суспільства;

- опанувати на основі ґрунтовного, фундаментального знання про релігію самостійний стиль мислення;

- засвоїти специфіку предмету навчальної дисципліни, якою є наукові дослідження релігії, тобто знання психологічних, соціологічних, етичних теорій, які з’ясовують природу сутність релігії, специфіку окремих її форм;

- застосовувати набуті знання при аналізі проблем, пов’язаних із релігіями, що поширені на території України;

- правильно будувати думки;

- логічно і аргументовано доводити істину або спростовувати хибні положення;

- використовувати набуті знання у професійній діяльності;

- самостійно мислити, здійснюючи міждисциплінарні зв’язки та використовуючи знання наук, які забезпечують краще засвоєння понять і термінів, законів логіки.

Основними видами аудиторних занять є лекції та семінарські заняття.

Однією із форм організації навчання з навчальної дисципліни є індивідуальні завдання. До індивідуальних завдань відносяться реферати.

Індивідуальні заняття з даного курсу спрямовують здебільшого на поглиблення вивчення студентами навчальної дисципліни, проводяться з одним або декількома студентами. Індивідуальні завдання передбачають створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявляють особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Навчальними планом передбачається самостійна робота студентів. Головним при самостійному опрацюванні курсу «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» повинно бути вивчення літератури, рекомендованої у програмі. Самостійна робота може виконуватися в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.

На самостійне вивчення виносяться окремі теми навчальної дисципліни з метою:

1. Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом.

2. Формування умінь і навичок самостійної розумової праці.

3. Розвиток самостійного мислення.

В організації навчального процесу з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» застосовується поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється за результатами роботи студентів на семінарських заняттях, при виконанні самостійної роботи, індивідуальних навчально-дослідних завдань. Підсумковий контроль проводиться у формі ПМК (ІІІ семестр) та письмового екзамену (ІV семестр).

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«ФІЛОСОФІЯ (філософія, релігієзнавство, логіка)»

 

(за вимогами ECTS)

 

 

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

МЕТА:формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його…  

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

 

ПРОГРАМА дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Тема 1.Релігія як форма світогляду, її предмет і функції Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань. Предмет,…  

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ЛОГІКА

 

Тема 5.Логіка як основа філософського світогляду

Логіка як наука, основні етапи її розвитку. Формальна логіка і її види. Традиційна формальна логіка. Закони формальної логіки. Формальна і діалектична логіка. Семіотичний характер логіки. Знак і його види. Значення знаку (структура значення, предметне і смислове значення). Виміри і рівні знакового процесу (синтаксис, семантика, прагматика; об’єктивна мова, метамова).

 

Тема 6.Основи понятійного мислення

Поняття (визначення). Методи утворення понять (аналіз, порівняння, абстрагування, синтез). Поняття і образ. Поняття і ім’я. Взаємозв’язок образу, емоції і поняття в процесі мислення. Зміст і обсяг поняття. Співвідношення між обсягом і змістом поняття. Обмеження обсягу і узагальнення понять. Типи співвідношення обсягів понять. Операції над поняттями. Поділ понять. Визначення понять.

 

Тема 7.Складові форми мислення, судження та умовиводу

Судження; його структура (суб’єкт, предикат, зв’язка). Основні види суджень. Судження і речення. Поділ суджень.

Види умовиводів. Правильність та істинність міркувань. Поняття силогізму; простий категоричний силогізм; структура простого категоричного силогізму. Безпосередні умовиводи (перетворення, обернення, протиставлення предикату).

Індуктивний умовивід та його структура. Правила індукції. Види індукції. Метод наукової індукції. Аналогія та її види. Моделювання та його види. Мислений експеримент. Гіпотеза та її види.

Тема 8.Логіка дискурсу

Логіка питань та відповідей. Класифікація видів питань та відповідей. Правила формулювання питання і відповіді.

Діалог і його значення. Стратегія і тактика діалогу. Логіка, прагматика і етика діалогу.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІІ

ФІЛОСОФІЯ

Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси… Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія.…

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

 

Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- причини виникнення та специфіку ранніх форм релігійних вірувань;

- особливості релігійних систем стародавнього світу.

 

План

1. Історичні умови виникнення ранніх форм релігійних уявлень.

2. Релігійні системи Стародавнього світу.

 

Методичні рекомендації

Для більш системного викладу матеріалу доцільно звернути увагу на зв’язок форм ранніх релігійних вірувань з розвитком суспільного життя людей та… - племінні форми релігійних уявлень, які виникли у період від 100 до 40 тис.… - родові форми релігійних уявлень, які виникли у період формування та розвитку родоплемінного ладу приблизно 40 тисяч…

Питання для обговорення

1. Якими особливостями відзначаються основі форми первісних релігійних вірувань?

2. Якими факторами були обумовлені спільні і відмінні риси ранніх національних релігій?

3. Які риси первісних вірувань і ранніх національних релігій збереглися у більш пізніх релігійних системах?

Ключові терміни та поняття

магія фетишизм

анімізм анімалізм

тотемізм землеробські культи

шаманізм духи

племінні культи ранні національні релігії

боги політеїзм

 

Питання для повторення

1. Які існують точки зору на причини виникнення релігії?

2. Чому слід пам’ятати про умовність терміну «первісна релігія», а краще оперувати терміном «первісні вірування»?

3. Визначить основні форми первісних вірувань.

4. У чому полягали особливості первісних вірувань?

5. У чому полягали найголовніші спільні риси ранніх національних релігій?

6. У чому полягали відмінності ранніх національних релігій та чим вони були обумовлені?

7. У чому полягають особливості релігій Давнього Єгипту?

8. У чому полягають основні особливості ведичної релігії?

9. Які чинники визначили особливості та спільні риси релігій Стародавньої Греції та Стародавнього Риму?

10. Які залишки первісних вірувань та ранніх національних релігій існують у наш час?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Види та принципи магії.

2. Тотемізм як форма самосвідомості людини.

3. Інститут шаманізму і його роль у первісному суспільстві.

4. Релігійні уявлення та реформа у Стародавньому Єгипті.

5. Шумеро-вавілонський епос «Про того, хто все бачив» (Гільгамеша) як релігійна пам’ятка.

6. Боги і герої Стародавньої Греції.

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3.

Додаткова література: 21, 26, 37, 50, 54, 55, 59, 71, 83, 85, 93, 94, 96, 106, 110, 114, 124, 133, 137, 143, 150, 152, 173, 174, 175, 186, 195.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2-3

 

Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- передумови виникнення етнічних та регіональних релігій;

- особливості еволюції, віровчення і культу етнічних на національних релігій;

- умови виникнення, формування ідей, світоглядних основ та подальший розвиток буддизму;

- соціально-економічні, політичні умови, ідейні джерела формування християнства, напрямки у ньому;

- ідейні джерела, основні напрями розвитку ісламу, наслідки сучасної політизації ісламу;

- умови становлення християнства на українських землях та його вплив на соціально-політичне і культурне життя;

- сучасний стан православної церкви в Україні;

- конфесійна структура України на сучасному етапі.

План

1. Пізні національні релігії, їх зв’язок з ранніми національними релігіями.

2. Буддизм: історія і сучасність.

3. Християнство: витоки, еволюція, сучасний стан.

4. Іслам, основні напрями в ісламі.

5. Становлення християнства на українських землях:

6. Сучасне становище православ’я в Україні.

7. Класифікація нових релігійних течій та організацій в Україні як продукту сучасного етапу розвитку суспільства.

Методичні рекомендації

Необхідно звернути увагу на зростаючу специфічність віровчення і культу пізніх національних релігій, які пов’язані з особливостями як господарської… Тому відповідь на питання доцільно почати з визначення спільних рис, які… Аналізуючи друге питання потрібно відзначити, що буддизм є найдавнішою із світових релігій, яка виникає на основі…

Питання для обговорення

1. Які чинники визначили специфіку пізніх національних релігій?

2. Чому більшість пізніх національних релігій політеїстичні?

3. Що нового у релігійні уявлення людства внесли пізні національні релігії?

4. У чому полягає специфіка віровчення і культу світових релігій?

5. Якими факторами викликана поява монотеїзму у християнстві і мусульманстві?

6. Які фактори визначають специфіку різних напрямків у світових релігіях?

7. Який вплив на сучасний світ справляють світові релігії?

8. Які основні риси були притаманні слов’янському язичництву?

9. Які релігії домінують на території сучасної України?

10. Які неорелігії функціонують на території України?

Ключові терміни та поняття

політеїзм монотеїзм Ягве Месія

рай пекло Страшний суд Одкровення

карма мокша майя ліла

нірвана Трімурті дао дхарма

Конфуцій Джайни камі культ предків

Зороастр Ахурамазда Сіддхартха Гаутама Будда

Бодхисатва Сансара Трипітака Восьмеричних шлях

Ісус Христос Біблія Триєдиний Бог спасіння

православ’я католицизм протестантизм Магомет

Аллах Коран Суни сунізм

шиїзм язичництво Перун капище

ідол УПЦ УАПЦ ЦГКЦ

УРКЦ ДУМК ДУМУ неоязичництво

неохристиянство орієнталізм синтетичні рухи езотерика

сайєнтологія сатанізм

 

Питання для повторення

2. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства? 3. Охарактеризуйте особливості індуїстського віровчення і культу. 4. Які специфічні системи цінностей склалися у Китаї у період життєдіяльності Конфуція?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Морально-етичні засади джайнізму.

2. Релігійно-політична та філософська система сикхізму.

3. Конфуціанство як духовна основа китайської культури.

4. Особливості синтоїзму – японської національної релігії.

5. Віровчення і культ іудаїзму: ортодоксія і сучасний стан.

6. Індуїзм – спосіб життя чи релігія.

7. Вплив зороастризму на філософські системи європейських народів.

8. Історія виникнення буддизму.

9. Філософські та релігійні засади буддизму.

10. Основні напрямки в сучасному буддизмі та географія їх поширення.

11. Становлення християнської церкви.

12. Вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури.

13. Соціальна доктрина католицизму, етапи її розвитку.

14. Соціально-політичні течії в сучасному протестантизмі.

15. Соціально-політичні та духовні джерела ісламу.

16. Іслам і сучасному світі.

17. Особливості української міфології.

18. Особливості становлення православної церкви в Україні.

19. Ідея єдиної Української православної церкви: реальність і перспективи.

20. Історія створення УПЦ Київського патріархату.

21. Українська автокефальна православна церква та її історія.

22. Баптистські спільноти в Україні: проблеми і перспективи.

23. Деструктивна діяльність неорелігійних об’єднань в Україні.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3.

Додаткова література:1, 2, 5, 8, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 33, 36, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 59, 62, 65, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 75, 79, 80, 81, 82, 85, 86, 88, 89, 92, 93, 102, 105, 107, 112, 119, 120, 122, 123, 127, 128, 129, 134, 135, 136, 137, 139, 146, 147, 148, 150, 152, 157, 165, 166, 169, 170, 174, 176, 177, 182, 183, 184, 186, 187, 189, 192, 198.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

 

Тема 4: Свобода совісті та толерантність

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- сутність поняття свободи совісті;

- актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні та інших країнах світу.

План

1. Сутність свободи совісті, її формування та розвиток.

2. Конституція і законодавство України про свободу совісті.

 

Методичні рекомендації

При розкритті сутності «свободи совісті» у її релігійному вимірі необхідно звернути увагу на характеристику таких складових як: - свобода релігії; - свобода віросповідання;

Питання для обговорення

1. Чому поняття «свобода совісті» є ширшим, аніж поняття «свобода релігії»?

2. У чому полягає особливість релігійної толерантності?

3. Які основні норми, що забезпечують свободу совісті і свободу релігії, містить Конституція України?

4. Як співвідносяться основні статті Конституції України стосовно проблем свободи совісті з міжнародними правовими документами?

Ключові терміни та поняття

свобода совість

самовизначення духовний суверенітет

свобода релігії свобода віросповідання

свобода церкви свобода в релігії

релігійна толерантність природне право

 

Питання для повторення

1. Чому свобода совісті належить до невід’ємних прав людини?

2. Які поняття повніше розкривають поняття «свободи релігії»?

3. Яка модель державно-церковних відносин найбільшою мірою забезпечує свободу віросповідання?

4. Яким чином розвивались державно-церковні відносини в Україні?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Наукове розуміння свободи совісті.

2. Місце свободи совісті в системі демократичних свобод.

3. Демократичні принципи нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

4. Соціальне, юридичне, економічне, ідеологічне забезпечення свободи совісті в Україні.

5. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3.

Додаткова література: 3, 9, 21, 58, 59, 71, 77, 78, 85, 117, 138, 140, 154, 155, 161, 167, 181, 201.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

 

Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- сутність формальної логіки;

- види формальної логіки;

- взаємозв’язок формальної і діалектичної логіки;

- зв'язок логіки та семіотики.

План

1. Формальна логіка та її види.

2. Формальна і діалектична логіка.

3. Семіотичний характер логіки.

 

Методичні рекомендації

З поняттям логічної форми тісно пов’язане поняття формально-логічного закону. Довільний формально-логічний закон є не що інше, як відношення між… При вивченні другого питання необхідно у першу чергу відзначити, що формальна… При вивченні третього питання необхідно усвідомлювати, що мислення не можливе поза мовою, яка є необхідною умовою…

Питання для обговорення

1. У чому специфіка формальної логіки?

2. У чому різниця між формальною та діалектичної логікою?

3. Яка різниця між природними та штучними мовами?

4. Яким чином пов’язані логіка та семіотика?

Ключові терміни та поняття

логіка як наука форми абстрактного (логічного)мислення

логічна форма мислення логічний закон

логічна помилка формальна логіка

діалектична логіка семіотика

формалізована мова

 

Питання для повторення

1. Що таке логіка?

2. Що таке форма мислення?

3. Які є види формальної логіки?

4. Що таке семіотика?

5. Що таке формалізація мови?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Формальна логіка як теорія правильного мислення.

2. Логіка та культура мовлення людини.

3. Співвідношення логіки формальної і діалектичної.

4. Діалектика як логіка.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16, 18.

Додаткова література: 3, 6, 7, 8 9, 10, 13, 14.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6

 

Тема 6: Основи понятійного мислення

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- зміст понять;

- обсяг понять;

- особливості співвідношень між поняттями;

- види операцій над поняттями.

План

1. Зміст та обсяг понять.

2. Спiввiдношення між поняттями.

3. Операції над поняттями.

 

Методичні рекомендації

Для якісної підготовки відповіді на друге питання студент повинен усвідомлювати те положення, що поняття – одна з форм мислення, за допомогою якої… Непорівнянними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому… Для якісної підготовки відповіді на третє питання студент повинен чітко уявляти, що узагальнення поняття – це логічна…

Питання для обговорення

1. Яким чином пов’язані зміст та обсяг поняття?

2. Які існують співвідношення між поняттями?

3. Яка можуть проводитись операції над поняттями?

Ключові терміни та поняття

поняття зміст поняття

обсяг поняття загальні поняття

узагальнення обмеження понять

види понять

 

Питання для повторення

1. Що таке поняття?

2. Які бувають види понять?

3. Що таке зміст поняття?

4. Що таке обсяг поняття?

5. Які бувають відношення між сумісними поняттями?

6. Які бувають відношення між несумісними поняттями?

7. Які бувають операції з поняттями?

8. Як ви розумієте операцію узагальнення поняття?

9. Як ви розумієте операцію обмеження понять?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Основні прийоми утворення понять.

2. Типи визначень понять.

3. Визначення як операція розкриття змісту понять.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 3, 7, 8, 9, 13, 14.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7-8

 

Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- структуру і основні види судження;

- простий категоричний силогізм;

- правила термінів і засновків простого категоричного силогізму;

- фігури і модуси простого категоричного силогізму.

План

1. Структура судження i основні його види.

2. Простий категоричний силогізм.

3. Правила термiнiв i засновків простого категоричного силогізму.

4. Фігури i модуси простого категоричного силогізму.

 

Методичні рекомендації

Основними видами судження є: - просте атрибутивне судження містить суб’єкт, предикат i зв’язку. Суб’єкт… - загальне судження – судження, в якому за кожним мислимим у суб’єкті елементом множини стверджується чи заперечується…

Питання для обговорення

1. Які елементи входять в структуру судження?

2. У чому особливості простого категоричного силогізму?

3. Назвіть правила засновків силогізму.

Ключові терміни та поняття

судження суб’єкт

предикат зв’язка

«логічний квадрат» кон’юнкція

диз’юнкція імплікація

еквіваленція заперечення

умовивід засновок

висновок аналогія

полісилогізм простий категоричний силогізм

ентимема епіхейрема

 

Питання для повторення

1. Що таке стверджувальні i заперечні судження?

2. Що таке загальні i часткові судження?

3. Що таке розподiленiсть i нерозподiленiсть терміну в судженні?

4. Як сформулювати закон тотожності?

5. Як сформулювати закон несуперечності?

6. Як сформулювати закон виключеного третього?

7. Як розрізняти середній, більший i менший терміни?

8. Назвіть фігури простого категоричного силогізму.

9. Назвіть модуси простого категоричного силогізму.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Судження, його характеристика і структура.

2. Судження і речення.

3. Класифікація суджень.

4. Умовиводи та їх види.

5. Дедуктивні і індуктивні умовиводи.

6. Простий категоричний силогізм.

7. Фігури і модуси простого категоричного силогізму.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 2, 3, 7, 8, 9, 13, 14.

Семінарське заняття № 9

 

Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- основні рівні світогляду;

- взаємозв’язок філософії і світогляду;

- історичні типи світогляду.

 

План

 

1. Основні рівні світогляду.

2. Історичні типи світогляду.

3. Філософія в системі культури.

 

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії,… У структурному плані необхідно виділити та охарактеризувати такі підсистеми… - світовідчуття;

Питання для обговорення

1. Які основні структурні елементи світогляду?

2. Яким чином співвідносяться основні історичні типи світогляду?

3. Яке місце посідає філософія в системі культури?

 

Ключові поняття і терміни

світовідчуття світосприйняття

світорозуміння міфологія

релігія наука

філософія світогляд

культура буття

Питання для повторення

 

1. У чому особливість міфології як форми світогляду?

2. У чому особливість релігії як форми світогляду?

3. Які Як співвідносяться філософія і наука?

4. Які джерела та особливості філософського знання?

5. Як пов’язані основні рівні світогляду?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і світогляд.

4. Філософія і політика.

5. Людина як вища цінність в системі філософського знання.

6. Людське буття і його основні параметри.

 

Бібліографічний список

Основна література:3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 7, 13, 55, 73.

Семінарське заняття № 10

 

Тема 10: Філософія античного світу

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- давньокитайську, давньоіндійську, давньогрецьку філософію, їх особливості, напрямки, школи, ціннісні позиції;

- еллінсько-римський період античності, звернути особливу увагу на епікурейську, скептичну, стоїчну і неоплатонівську філософські школи.

 

План

 

1. Давньокитайська і давньоіндійська філософія.

2. Давньогрецька (еллінська філософія).

3. Історичне значення античної філософії.

 

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що філософська думка виникла одночасно в країнах Давнього Сходу і в античній… Необхідно підкреслити, що особливістю давньоіндійської філософії було… - ведичний, основною пам’яткою якого є Упанішади;

Питання для обговорення

1. Чим зумовлена відмінність суспільно-політичних поглядів Конфуція і Сократа?

2. Що означає «розумна насолода» у поглядах Епікура на людське життя?

3. У чому полягає відмінність розуміння смислу життя в неоплатонізмі та християнстві?

 

Ключові поняття і терміни

Упанішади Махабхарата

Рамаяна Веди

Конфуцій Лао-цзи

Мілетська школа Геракліт

піфагоризм софісти

Сократ Платон

Аристотель епікуреїзм

стоїцизм скептицизм

Питання для повторення

 

1. У чому полягає відмінність давньоіндійської філософії від інших релігійних систем того часу?

2. Розкрийте сутність гуманізму давньокитайської філософії.

3. Які характерні риси філософії Стародавньої Греції?

4. Прокоментуйте слова Сократа, який зазначив, що доти, поки людина не пізнає себе, вона не може пізнати суті всього світу.

5. У чому проявляються особливості філософії Платона? Розкрийте сутність філософії Платона.

6. Як Ви розумієте вислів Аристотеля: «Людина – істота політична»?

7. На які принципи спирається натурфілософія Епікура? У чому його оригінальність?

8. Чим відрізняється філософія стоїків від філософії часів Сократа?

9. У чому полягає специфіка скептиків?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

2. Давньоіндійська філософія і сучасність.

3. Конфуцій і конфуціанство.

4. Соціальне і гносеологічне коріння конфуціанства та даосизму.

5. Проблема людини в філософії Сократа.

6. Платонівська «ідеальна держава» і сучасність.

7. Поняття душі у філософії Аристотеля.

8. Античний тип розуміння проблеми людини.

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 7, 57, 60.

Семінарське заняття № 11

 

Тема 11: Філософія середньовічного суспільства

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- особливості середньовічної філософії;

- основні напрямки середньовічної філософської думки.

 

План

 

1. Передумови виникнення середньовічної філософії, її релігійний характер.

2. Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства.

3. Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії.

 

Методичні рекомендації

Аналізуючи перше питання слід звернути увагу на те, що середньовічна філософія – період в історії європейської філософії, пов’язаний із… - формування бачення реальності «за образом і подобою» духу; - людина феодального суспільства постає «духовною», «одухотвореною», а не просто тілесною (чи природною) істотою;

Питання для обговорення

1. У чому полягає відмінність розуміння смислу життя в неоплатонізмі та християнстві?

2. Проблема зв’язку античності та середньовіччя.

3. Філософське та релігійне розуміння поняття «віра».

4. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського та у представників античної філософії.

 

Ключові поняття і терміни

неоплатонізм апологетика

патристика Августин Блаженний

схоластика Фома Аквінат

реалізм номіналізм

космоцентризм теоцентризм

Питання для повторення

 

1. Які основні риси середньовічної філософії?

2. Чим відрізняється нова (середньовічна) філософська парадигма від античної?

3. Чому Фому Аквінського характеризують як великого схоласта середньовіччя?

4. У чому особливості патристичної філософії?

5. Які основні риси схоластики?

6. Чим характеризуються реалізм і номіналізм?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Особливості середньовічної філософської парадигми.

2. Розвиток та особливості патристики.

3. Аврелій Августин та західна патристика.

4. Зародження та розвиток схоластики.

5. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського.

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 5, 13, 36, 43, 47, 51, 60.

 

Семінарське заняття № 12

 

Тема 12: Філософія Відродження і Реформації

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- філософію епохи Відродження, її особливості;

- основні концепції і напрямки філософії епохи Відродження і Реформації.

 

План

 

1. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.

2. Геліоцентрична теорія М. Коперніка.

3. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.

4. Нові концепції держави і права у філософії Відродження.

5. Значення філософії Відродження.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава,… Для філософії епохи Відродження характерні такі періоди: 1. Перехідний період (друга половина ХІІІ – початок ХІV ст.).

Питання для обговорення

1. Феодальна культура була кроком вперед у людському поступі. Чи варто було повертатися до язичницької античності?

2. Чому гуманізм Відродження і сьогодні – важлива умова для більш фундаментальних знань історії філософії?

3. Яким чином поява релігійної течії протестантизму вплинула на особливості філософської думки епохи Реформації?

Ключові поняття і терміни

Відродження антропоцентризм

богоподібність геоцентризм

геліоцентризм пантеїзм

гуманізм утопічний соціалізм

Реформація протестантизм

Питання для повторення

1. Відомо, що в епоху Відродження стверджується нова самосвідомість людини, нова суспільна позиція. У чому конкретно це виражається?

2. Які основні теми й проблеми філософії Відродження?

3. Що свідчить про поступальний розвиток західноєвропейської філософії в епоху Відродження?

4. У чому полягає гуманізм і драма філософії Відродження?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Відродження (Ренесанс) – епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи.

2. Гуманізм Відродження і сьогодення.

3. Проблеми цілісності людини та людського буття у філософії доби Відродження.

4. Проблеми конечного і безкінечного у філософії доби Відродження.

5. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.

6. Нові концепції держави і права у філософії М. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли.

7. Геліоцентрична теорія М. Коперника.

 

Бібліографічний список

Основна література:3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 23, 24, 27, 36, 63.

 

Семінарське заняття № 13

 

Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- особливості філософії Нового часу;

- антисхоластичний тип філософствування;

- основні риси філософії ХVІІ – ХVІІІ ст.

 

План

 

1. Проблеми методу та субстанції у філософії Нового часу.

2. Філософія епохи Просвітництва ХVІІІ ст.

 

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що в кінці XVI – XVII ст. у Західній Європі наступає епоха ранніх буржуазних… Необхідно звернути увагу на те, що для філософської і природничонаукової думки… - проблема методу:

Питання для обговорення

1. Абсолютизація розуму: благо чи ілюзія?

2. Визначте ключові моменти французької філософії ХVІІІ ст.

3. Визначте особливості філософії Монтеск’є, Руссо, Ламетрі, Дідро, Гольбаха.

Ключові поняття і терміни

метод субстанція

монада прогрес

Просвітництво

Питання для повторення

 

1. Які особливості епохи Нового часу?

2. У чому сутність емпіричного й раціоналістичного методів дослідження?

3. У чому сутність проблеми субстанції в філософії?

4. Які основні риси французького Просвітництва?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Просвітництво як феномен культури.

2. Теорія природного права у філософії ХVІІІ ст.

3. Проблема рівності і свободи людини у філософії Вольтера.

4. Особливості французького Просвітництва.

5. Філософські ідеї епохи Реформації.

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 8, 13, 15, 23, 24, 32, 46, 63, 70.

 

Семінарське заняття № 14

 

Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- німецьку класичну філософію, її особливості та значення.

План

 

1. Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії.

2. Філософські погляди І. Канта

3. Філософія Г. Гегеля – переворот у філософській думці ХІХ ст.

4. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейербаха.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання слід загострити увагу на тому, що у другій половині XVIII – на початку XIX ст. у розвитку західноєвропейської… При вивченні другого питання доцільно виокремити два періоди у творчості… - докритичний – розглядає питання природознавства, науки. У цей період об’єктом дослідження Канта стає питання…

Питання для обговорення

1. Проаналізуйте основні положення теорії пізнання І. Канта.

2. Визначте умови формування філософії Гегеля Г., її особливості.

3. У чому полягає антропологізм філософії Л. Фейєрбаха?

4. Проаналізуйте переоцінку цінностей у філософії Ф. Ніцше.

 

Ключові поняття і терміни

розум пізнання

філософія природи філософія духу

абсолютна ідея свідомість

ідеалізм матеріалізм

Питання для повторення

 

1. Назвіть вихідні принципи етики І. Канта.

2. Визначте і обґрунтуйте сутність діалектики Г. Гегеля.

3. У чому полягає антропологізм філософії Л. Фейєрбаха?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Автономність етики І. Канта.

2. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

3. Проблема людської діяльності у філософії Л. Фейєрбаха.

4. Вихідні принципи філософії марксизму, основні риси марксистської філософії.

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 19, 20, 34, 38, 50, 60, 71.

Семінарське заняття № 15

 

Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- особливості розвитку філософської та суспільно-політичної думки в Україні та різних етапах розвитку суспільства;

- значення цієї думки в розвитку світової науки, людської цивілізації.

 

План

 

1. Основні риси філософської думки Київської Русі (Х – ХІІ ст.).

2. Філософія періоду Відродження (ХVІ – ХVІІ ст.).

3. Новітній характер філософії Г. Сковороди.

4. Гуманізм філософії Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Драгоманова.

5. Новітня українська філософія, її характерні риси.

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що ситуація в системі світоглядного осмислення пізнання в Україні різко змінюється з… Виникнувши як віровчення однієї з іудейських сект, християнство знайшло… Особливості загальних тенденцій філософського осмислення пізнання цього періоду в даний час важко проаналізувати тому,…

Питання для обговорення

1. Довгий час у літературі побутувала думка, згідно з якою епоха Київської Русі не дає фактів на основі яких можна зробити висновок, що в цей період на Русі існувала філософія. Чи правомірна така думка? Аргументуйте своє ставлення до неї.

2. «Життя є філософія і філософія є життя» – основна думка Г.Сковороди – засновника української класичної філософії. Як Сковорода реалізував цю думку?

3. Що спільного у філософії Т.Шевченка, Лесі України, І.Франка, М.Драгоманова, М.Грушевського?

4. Вважається, що найбільш розповсюдженою формою філософії в період новітнього часу в України є екзистенціальна філософія. У чому її суть? Чи згодні Ви з такою характеристикою? (Аргументуйте свою точку зору).

5. Як співвідносяться національна та всесвітня історія філософії?

6. Яке для Вас має значення вивчення історії української філософії?

 

Ключові поняття і терміни

християнство схоластика

Києво-Могилянська академія кордоцентризм

пізнання творчість

Кирило-Мефодіївське братство екзистенціально-романтична філософія

«розстріляне Відродження» діаспора

 

Питання для повторення

 

1. Що таке національна філософія?

2. Назвіть основні риси філософських пошуків у Київській Русі.

3. Сформулюйте принципи філософії «братських шкіл».

4. У чому полягають особливості філософії у Києво-Могилянській академії?

5. У чому полягає новітній характер філософії Г.Сковороди?

6. У чому полягає гуманізм філософії Т.Г. Шевченка?

7. Визначте особливості філософських поглядів І. Франка.

8. Яким чином виділяють основні етапи історико-філософського процесу в Україні?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Особливості становлення філософського мислення Київської Русі.

2. Проблема людини у філософській думці Київської Русі.

3. Філософські та соціально-політичні ідеї в працях українських полемістів ХVI – XVII ст.

4. Філософські думка в Києво-Могилянській академії.

5. Гуманістичні ідеї у творчості мислителів Києво-Могилянської академії.

6. Г.Сковорода – основоположник української класичної філософії.

7. М.Бердяєв – представник київської екзистенціально-філософської школи.

8. Філософські погляди В.Винниченка.

9. «Філософія на замовлення» – «Перше відродження» (Є.Плужник, М.Куліш, Г.Косинка та ін.).

10. Філософія українських шістдесятників – «Друге відродження» (П.Копнін, І.Бичко, В.Шинкарук, Б.Табачевський та ін.).

11. Гуманістичні ідеї в українській філософії.

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 30, 31, 41, 58, 65, 66, 67, 73, 76, 80, 81, 84, 85.

 

Семінарське заняття № 16

 

Тема 16: Сучасна світова філософія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- некласичну філософію кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрями;

- екзистеціальну філософію;

- психоаналіз і неофрейдизм;

- релігійну філософію ХХ ст.

План

 

1. Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст., її основні напрями.

2. Екзистенціальна філософія.

3. Психоаналіз і неофредизм.

4. Еволюція релігійної філософії ХХ ст.

 

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно підкреслити, що в існуючих концепціях знайшли специфічне відображення: - суперечності нинішнього суспільства; - об’єктивні тенденції розвитку сучасного світу в цілому: проблеми людини, культури, глобальні проблеми.

Питання для обговорення

1. Визначте особливе та характерне у некласичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2. У чому полягають особливості екзистенціалізму?

3. Які спільні та відмінні риси психоаналізу і неофрейдизму?

4. У чому особливість різних напрямків у релігійній філософії?

 

Ключові поняття і терміни

екзистенціалізм психоаналіз

неофрейдизм релігійна філософія

Питання для повторення

 

1. Назвіть основні тенденції некласичної філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2. Що таке «екзистенція»?

3. У чому, на Ваш погляд виявляються ознаки суб’єктивізму в екзистенціальній філософії?

4. Які основні проблеми релігійної філософії?

5. У чому полягав новаторський характер філософії психоаналізу і неофрейдизму?

6. Які основні напрями та особливості сучасної світової філософії?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Сутність і призначення людини в філософії С. К’єркегора.

2. Проблеми людини та її свобода у філософії екзистенціалізму.

3. Воля та сенс людського буття в філософії Ф.Ніцше.

4. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

5. Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда.

6. А.Шопенгауер – теоретик вселенського песимізму.

7. Проблема життя, смерті і безсмертя у філософії екзистенціалізму.

8. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

9. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії ХХ ст.

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 5, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 33, 35, 37, 55, 60, 64, 75.

 

Семінарське заняття № 17-18

 

Тема 17: Онтологія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- філософський зміст проблеми буття та категорії як структури буття;

- суть поняття «діалектика» в історико-філософському аспекті;

- значення діалектики як методу дослідження;

- роль практики у житті людини;

- суспільно-історичну сутність свідомості;

- свідомість як суб’єктивну реальність.

 

План

 

1. Філософський зміст проблеми буття.

2. Категорії як структури буття.

3. Проблема взаємовідношення буття і духу.

4. Діалектика в історико-філософському аспекті.

5. Діалектика як теорія розвитку.

6. Значення діалектики як методу дослідження.

7. Виникнення і природа свідомості. Поняття «свідомість» і «самосвідомість».

8. Проблема свідомості в історії філософії.

9. Відображення як всезагальна властивість матерії.

 

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання слід звернути увагу на те, що питання про існування та буття світу розглядаються в онтології як вченні про суще, про… Філософське життя Європи першої половини ХХ ст. характеризується рядом… - неоплатонізм із його давніми теологічними трактуваннями буття;

Питання для обговорення

1. Проаналізуйте, у чому полягає протиріччя між природою і суспільством?

2. Визначте, що найбільше соціалізує і гуманізує людину?

3. У чому полягає особливість діалектики як теорії розвитку?

4. Чим відрізняється діалектична концепція від альтернативних концепцій: метафізики, догматизму, релятивізму, софістики і еклектики?

5. Яке теоретичне і практичне значення для людини має відкриття?

6. Що означає положення про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?

7. Чому свідомість має класовий характер?

 

Ключові поняття і терміни

онтологія феноменологія

ідеалізм матеріалізм

дуалізм деїзм

пантеїзм панпсихізм

абсолютний відносний

матерія рух

простір час

дух душа

принципи діалектики категорії діалектики

закони діалектики діалектична суперечність

буття світ

об’єктивне суб’єктивне

діяльність практика

відображення свідомість

раціоналізм ірраціоналізм

самосвідомість

Питання для повторення

1. Коли і чому в філософії з’явилась проблема буття? 2. Чим відрізняється буття як таке і буття людини? 3. У чому полягає основне питання філософії? Який вплив має те чи інше його вирішення на розвиток теоретичних уявлень…

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Філософський зміст проблеми буття.

2. Категорія буття, її смисл і специфіка.

3. Буття і небуття.

4. Діалектика основних форм буття.

5. Матеріалізм та ідеалізм, діалектика і метафізика як методи пізнання дійсності.

6. Діалектика як теорія розвитку.

7. Діалектика кількісних та якісних змін.

8. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

9. Особливості закону заперечення.

10. Категорії діалектики як універсальної форми мислення.

11. Життєві коріння і філософський смисл проблеми буття.

12. Філософський зміст проблеми буття.

13. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

14. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.

15. Соціальна сутність свідомості і самосвідомості.

16. Проблема екологічної свідомості.

 

Бібліографічний список

Основна література:1, 2, 3, 5, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 1, 2, 3, 5, 6, 13, 17, 19, 20, 21, 24, 25, 28, 29, 34, 35, 38, 41, 42, 43, 51, 52, 58, 59, 60, 61, 66, 69, 72, 73, 75, 85, 87.

Семінарське заняття № 19-20

 

Тема 18: Гносеологія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- суть пізнання, його мету;

- об’єкти та суб’єкти пізнання;

- чуттєве та раціональне в пізнанні;

- істинність знання;

- поняття методу та методології;

- специфіку сучасних методів пізнання.

 

План

 

1. Об’єкти і суб’єкти пізнання. Об’єкт-суб’єктна і суб’єкт-суб’єктна пізнавальна ситуація.

2. Чуттєве і раціональне в пізнанні.

3. Творчість і інтуїція в пізнанні.

4. Поняття методу та сучасні методи пізнання. Методологія як система методів.

5. Проблема істини в філософії.

 

Методичні рекомендації

Починаючи розгляд першого питання, потрібно загострити увагу на тому, що свідомість належить людині, своєму носію. Але людська свідомість неможлива… Вихідним у теорії пізнання є питання: - чи здатна людина пізнати навколишню дійсність;

Питання для обговорення

 

1. Як у сучасній гносеології визначаються суб’єкт і об’єкт пізнання?

2. У чому полягає діалектичний взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в процесі пізнання?

3. Чим змістовно відрізняються поняття чуттєво-сенситивне та раціональне від понять емпіричне та теоретичне?

4. Які загальнонаукові методи застосовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях наукового пізнання?

 

Ключові поняття і терміни

гносеологія діалектика

суб’єкт пізнання об’єкт пізнання

теорія досвід

емпіризм раціоналізм

інтуїція наукове пізнання

методи пізнання істина

Питання для повторення

 

1. Що таке пізнання? Яке значення воно має в самореалізації людини?

2. У чому сутність суб’єкта та об’єкта пізнання? Як вони взаємозв’язані?

3. Розкрийте взаємозв’язок чуттєвого й раціонального в процесі пізнання.

4. У чому суть філософського розуміння істини? Які критерії істини?

5. Які особливості наукового пізнання?

6. Яка роль інтуїції в процесі пізнання?

7. Які характерні риси наукового пізнання?

8. Які основні форми і рівні наукового пізнання і чим вони відрізняються між собою?

9. Що таке методологія наукового пізнання, її предмет та функції?

10. У чому полягає єдність, відмінність та взаємозв’язок філософії та методології науки?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння об’єкта і суб’єкта пізнання.

2. Проблема взаємовідносин знання і віри.

3. Пізнання – процес, що розвивається.

4. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

5. Роль творчості в процесі пізнання.

6. Багатоманітність видів пізнання, їх специфічні особливості.

7. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання

8. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

9. Філософія і сучасна методологія науки: тенденції взаємозв’язку та взаємовпливу.

 

Бібліографічний список

Основна література: 6, 7, 9, 13, 14, 16, 17.

Додаткова література: 3, 4, 5, 6, 16, 17, 24, 25, 26, 28, 29, 32, 39, 42, 44, 52, 53, 61, 62, 79, 87.

Семінарське заняття № 21-22

Тема 19:Антропологія

Мета заняття: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- людину як об’єкт предметно-практичної діяльності;

- значення цілепокладання в житті людини;

- взаємовідносини біологічного і соціального в людині;

- проблему взаємовідносин душі і тіла людини

План

1. Людина як об’єкт предметно-практичної діяльності.

2. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

3. Єдність біологічного і соціального в людині.

4. Філософська проблема взаємовідносин душі і тіла людини.

Методичні рекомендації

Крім того, важливо відзначити, що діяльність суспільства в цілому або діяльність окремої соціальної спільноти чинять вплив на діяльність індивіда і… Діяльність за різними основами поділяється на багато видів (практична та… При вивченні другого питання найбільш пильну увагу потрібно звернути на те, що саме цілеспрямована діяльність є…

Питання для обговорення

 

1. Чим пояснюється актуальність філософської проблеми людини у сучасну епоху?

2. Проаналізуйте особливості співвідношення понять людини, індивіда, особистості та індивідуальності.

3. У чому виявляється роль потреб і інтересів особистості для її діяльності?

 

Ключові поняття і терміни

людина індивід

індивідуальність особистість

цілепокладання потреби

інтереси почуття

діяльність соціальна норма

Питання для повторення

1. У якому сенсі людини виступає як об’єкт предметно-практичної діяльності?

2. Яке значення має ціле покладання у процесі людської життєдіяльності?

3. Яким чином співвідносяться поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»?

4. Які основні риси та форми прояву діяльності особистості?

5. Як співвідносяться поняття «діяльність» та «активність»?

6. Які підходи існують у розумінні проблеми взаємовідносин душі і тіла людини?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Діяльність – основа формування особистості.

2. Біосоціальна сутність людини.

3. Дух, душа і тіло у філософії на різних етапах її розвитку.

4. Проблема особистості як одна з центральних проблем філософії

5. Людина – найвища цінність суспільства.

6. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 11, 13, 16, 17.

Додаткова література: 4, 5, 10, 11, 12, 14, 15, 21, 22, 35, 49, 55, 56, 59, 61, 66, 67, 69, 78.

Семінарське заняття № 23-24

 

Тема 20: Соціальна філософія

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

- основні підходи до розуміння суспільства;

- форми організації суспільного буття;

- суспільство як цілісну систему, що саморозвивається;

- рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку;

- роль науки у розвитку техніки і суспільства.

 

План

 

1. Основні підходи до розуміння суспільства.

2. Форми організації суспільного буття.

3. Суспільство і природа як підсистеми об’єктивної реальності.

4. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

5. Роль науки у розвитку техніки та суспільства.

6. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу.

7. Гуманістична міра прогресу, його незворотність.

 

Методичні рекомендації

Починаючи розгляд першого питання слід звернути увагу на те, що суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, яке постійно… Термін «суспільство» у філософській, економічній та історичній літературі має… - окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку;

Питання для обговорення

 

1. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

2. Чим відрізняється класичне розуміння історії від некласичного?

3. У чому проявляється роль особистості і видатної особистості в історії?

4. Якими факторами детерміновані виміри прогресивного розвитку у сучасному суспільстві?

Ключові поняття і терміни

суспільство спільнота

особистість соціальна група

нація народ

геополітика рушійні сили

суб’єкти суспільного розвитку інтерес

Питання для повторення

 

1. Який смисл має поняття «соціальна структура суспільства»?

2. Які існують підходи до розуміння суспільства

3. Що таке соціальна група?

4. Які існують види соціальних груп?

5. В яких умовах відбувається становлення людини як особистості?

6. Які фактори виступають рушійними силами розвитку суспільства?

7. Які можна виділити суб’єкти суспільних відносин?

8. Яку роль відіграє наука у розвитку суспільства?

9. Які фактори визначають діалектичну суперечність і цілісність сучасного світу?

10. Як трактується у сучасній філософії гуманістичний вимір прогресу?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Єдність природи і суспільства.

2. Геополітика і минулому і сьогодні.

3. Проблема рушійних сил суспільного розвитку у сучасній соціальній філософії.

4. Роль еліти і видатних особистостей в історичному процесі.

5. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 3, 6, 11, 13, 14, 16, 17.

Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 9, 11, 12, 14, 22, 24, 25, 30, 39, 42, 45, 49, 55, 56, 58, 60, 63, 66, 67, 69, 72, 73, 78, 84, 88.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Тема 1:Релігія як форма світогляду, її предмет і функції

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- релігієзнавство як галузь знань, його мету, завдання, предмет, функції, методи та поняття;

- релігію як феномен духовної культури, теорії про її походження.

Питання теми

 

1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань.

2. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.

3. Релігія як феномен духовної культури.

Методичні рекомендації

Аналіз релігієзнавства як науки доцільно проводити за трьома основними складовими, якими виступають: - філософія релігії; - соціологія релігії;

Питання для самоконтролю

 

1. Що було теоретичним підґрунтям виникнення релігієзнавства як науки?

2. Що входить до предмету релігієзнавства?

3. Яке місце займає релігієзнавство у системі гуманітарних знань?

4. У чому полягає практичний сенс релігієзнавства як науки і навчальної дисципліни?

5. Які існують теорії про походження релігії?

6. Які можна виділити структурні компоненти релігії?

7. Чому історичний аналіз релігії необхідно поєднувати з теоретичним дослідженням її побудови, функцій, системи духовних цінностей?

8. Яке значення має вивчення релігії в тісному зв’язку з конкретно-історичними, соціальними, етнічними, культурними явищами?

9. Чому релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства?

10. Визначте основні принципи класифікації релігій.

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Релігія як соціально-історичний феномен.

2. Релігія як феномен духовної культури.

3. Матеріалістична концепція релігії.

4. Об’єктивно- і суб`єктивно-ідеалістичні концепції релігії.

5. Соціологічна концепція релігії Е. Дюркгейма.

6. З. Фрейд та Е. Фром як представники натуралістичної концепції.

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3.

Додаткова література: 6, 25, 34, 35, 43, 53, 60, 71, 87, 103, 104, 113, 141, 142, 150, 151, 153, 171, 174, 196.

Тема 2:Релігійно-філософські системи Стародавнього світу

Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- причини виникнення та специфіку ранніх форм релігійних вірувань;

- особливості релігійних систем Стародавнього світу.

 

Питання теми

 

1. Походження релігії, еволюція релігійних вірувань.

2. Релігії народів Малої Азії, Східного Середземномор’я і стародавнього Дворіччя.

3. Релігія Єгипту, Індії, Греції, Риму.

Методичні рекомендації

При підготовці відповіді на перше питання доцільним буде розглянути первісні форми релігійних вірувань у їх історичному зв’язку і змінності. Важливо… Цікавим буде звернути увагу на залишки первісних вірувань, які притаманні… При підготовці другого та третього питань студентам потрібно звернути увагу на формування чітких уявлень про…

Питання для самоконтролю

 

1. Які існують точки зору на причини виникнення релігії?

2. Чому слід пам’ятати про умовність терміну “первісна релігія”, а краще оперувати терміном “первісні вірування”?

3. Визначить основні форми первісних вірувань.

4. У чому полягали особливості первісних вірувань?

5. У чому полягали найголовніші спільні риси ранніх національних релігій?

6. У чому полягали відмінності ранніх національних релігій та чим вони були обумовлені?

7. У чому полягають особливості релігій Давнього Єгипту?

8. У чому полягають основні особливості ведичної релігії?

9. Які чинники визначили особливості та спільні риси релігій Стародавньої Греції та Стародавнього Риму?

10. Які залишки первісних вірувань та ранніх національних релігій існують у наш час?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Основні форми первісний вірувань.

2. Ведична релігія як світоглядна основа формування філософських та релігійних систем Індії.

3. Релігія Стародавнього Риму.

 

Бібліографічний список

Додаткова література: 21, 26, 37, 50, 54, 55, 59, 71, 83, 85, 92, 94, 96, 106, 110, 114, 124, 133, 137, 143, 150, 152, 173, 174, 175, 186, 195. … Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і… Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

Питання теми

 

1. Іудаїзм.

2. Індуїзм.

3. Синтоїзм.

4. Даосизм.

5. Буддизм: історія і сучасність.

6. Християнство: витоки, еволюція, сучасний стан.

7. Іслам, основні напрями в ісламі

8. Християнство в контексті історії і культури українського народу.

9. Українська греко-католицька церква: історія і сучасність.

10. Нові релігійні течії та організації в Україні

 

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення питань даної теми, студент повинен усвідомити, що дані релігії є не лише досить розповсюдженими у наш час, але й справили… При вивченні першого питання студенти повинні звернути увагу, що іудаїзм виник… Тому доцільно звернути особливу увагу на зміст священних книг, а також моральні і філософські принципи, закріплені в…

Питання для самоконтролю

 

1. Як позначилася історична доля єврейського народу на процесі формування іудаїзму?

2. Що спричинило до виникнення в лоні іудаїзму напрямків і течій?

3. На що спрямований основний зміст іудейської моралі?

4. У чому виявився вплив іудаїзму на формування християнства?

5. Що є об’єднуючим елементом всієї системи індуїзму?

6. Що являє собою індуїзм як національна релігія індусів?

7. Які існують течії в індуїзмі? Чим вони відрізняються?

8. Чому даосизм часто називають релігією без бога?

9. Даоси розрізняли два дао. Чим вони відрізнялися один від одного?

10. Чому синтоїзм залишається суто японською релігією, більше того, за визначенням «японець не може не бути синтоїстом»?

11. У чому виявив себе релігійний синкретизм в Японії?

12. У чому своєрідність буддизму як релігії?

13. У чому особливість “існування” для буддиста?

14. У чому принципова відмінність між хінаяною і махаяною?

15. Чому християнство – найпоширеніша релігія світу?

16. Що є основою моральної доктрини християнства?

17. Чим православ’я відрізняється від католицизму?

18. Розкрийте причини виникнення протестантизму. У чому його сутність?

19. Чи тотожні між собою моральні норми католицизму і протестантизму?

20. Порівняйте основні догмати ісламу й християнства. Що в них є спільного?

21. Які специфічні особливості системи цінностей склалися в ісламі?

22. За яких умов можливий джихад?

23. Чим відрізняються один від одного основні напрямки в ісламі?

24. Які політичні та духовні чинники спричинили до запровадження християнства в Київській русі?

25. Чому Русь була хрещена за східним християнським обрядом?

26. Якими особливостями відзначалось становлення православної церкви в Україні?

27. Чому в Україні функціонують три самостійні православні церкви?

28. На чому базуються аргументи за і проти утворення в Україні єдиної православної церкви?

29. Які умови спричинили до виникнення Української греко-католицької церкви?

30. У чому специфіка віровчення і культу Української греко-католицької церкви?

31. Які соціально-політичні та психологічні чинники навертають людей до нетрадиційних релігій, неорухів?

32. Які спільні та відмінні риси втілені у трактуваннях постатей засновників монотеїстичних релігій і неорухів?

33. Які особливості має процес поширення неорелігій в Україні?

34. Чому в Україні, традиційно християнській країні, поширюються неорелігії орієнталістського напрямку?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку іудаїзму.

2. Основні течії в індуїзмі.

3. Теорія двох дао в даосизмі.

4. Буддизм та питання війни і миру.

5. Основні положення ламаїзму.

6. Перетворення християнства в державну релігію Римської імперії.

7. Соціально-економічні, політичні, релігійні передумови виникнення раннього протестантизму.

8. Коран як історико-літературний пам'ятник.

9. Іслам в історії народів Сходу.

10. Початок християнства на Україні.

11. Українська православна церква під владою Москви.

12. Роль православ'я в історії суспільства, держави, вітчизняної культури.

13. Сім груп нетрадиційних релігійних вірувань в Україні.

14. Досягнення НТР - основна причина виникнення неорухів.

15. Крішнаїзм – один із численних східних культів.

Бібліографічний список

 

Обов’язкова література: 1, 2, 3.

Додаткова література:1, 2, 5, 8, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 33, 36, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 59, 62, 65, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 75, 79, 80, 81, 82, 85, 86, 88, 89, 92, 93, 102, 105, 107, 112, 119, 120, 122, 123, 127, 128, 129, 134, 135, 136, 137, 139, 146, 147, 148, 150, 152, 157, 165, 166, 169, 170, 174, 176, 177, 182, 183, 184, 186, 187, 189, 192, 198.

Тема 4: Свобода совісті та толерантність

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- правовий зміст свободи совісті;

- місце свободи совісті в системі демократичних свобод;

- особливості міжнародного права про свободу совісті.

Питання теми

 

1. Правовий зміст свободи совісті. Конституцій і законодавство України про свободу совісті.

2. Міжнародне право про свободу совісті.

Методичні рекомендації

Для розкриття сучасних відносин держави і церкви в Україні необхідно звернути увагу на норми та принципи, що містяться в Конституції України,… При підготовці другого питання студентам потрібно чітко визначити, що у… Необхідно звернути увагу на характеристику таких нормативних актів як:

Питання для самоконтролю

 

1. Чому витоки свободи совісті лежать в акті самовизначення людини?

2. Які поняття повніше розкривають поняття «свобода релігії»?

3. У чому особливість релігійної толерантності?

4. Яким чином співвідносяться основні статті Конституцій України стосовно проблем свободи совіти з міжнародними правовими нормами?

5. У чому особливості сучасної моделі українських державно-церковних відносин?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Воля божа і свобода людини: гармонія і суперечність.

2. Право людини на свободу віросповідання та його державне забезпечення.

3. Церква і держава в Україні: історична спадщина.

4. Християнство і демократія у глобальному контексті.

5. Ісламське підґрунтя релігійних прав людини.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3.

Додаткова література: 3, 9, 21, 58, 59, 71, 77, 78, 85, 117, 138, 140, 154, 155, 161, 167, 181, 201.

Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- поняття знаку;

- види знаків;

- виміри знакового процесу;

- рівні семіотичного аналізу знаків.

Питання теми

 

1. Знак і його види.

2. Виміри і рівні знакового процесу.

Методичні рекомендації

Необхідно звернути увагу на характеристику таких видів знаків як: - знаки-індекси, які безпосередньо вказують на позначуваним ними предмет;… - знаки-образи, які мають певну подібність з означуваними ними об’єктами (карта, картина, креслення);

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке знак?

2. Що означають знаки-індекси?

3. Що означають знаки-образи?

4. Що означають знаки-символи?

5. Чим займається семіотика?

6. За допомогою якого виду знаків функціонує мова?

7. Які існують види семіотичних відношень?

8. У чому сенс синтаксичного аналізу знакових систем?

9. У чому сенс семантичного аналізу знакових систем?

10. У чому сенс прагматичного аналізу знакових систем?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Символічний характер мови.

2. Рівні аналізу знакових систем (порівняльна характеристика).

3. Види семіотичних відношень.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 1, 3, 5, 7, 8, 13, 14.

 

Тема 6: Основи понятійного мислення

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- види понять;

- взаємозв’язок поняття і імені;

Питання теми

 

1. Види понять.

2. Поняття і ім’я.

Методичні рекомендації

- за кількістю елементів обсягу: - пусті (нульові); - непусті – одиничні і загальні;

Питання для самоконтролю

 

1. Які існують види понять?

2. Що таке одиничне поняття?

3. Що таке загальне поняття?

4. Що таке збірне поняття?

5. Що таке незбірне поняття?

6. Що таке абстрактне поняття?

7. Що таке конкретне поняття?

8. Які поняття називають позитивними?

9. Які поняття називають негативними?

10. Які поняття називають співвідносними?

11. Які поняття називають безвідносними?

12. Як співвідносяться імена і поняття?

13. Які бувають види імен?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Типологія видів понять.

2. сенс логічної характеристики поняття.

3. Поняття та ім’я.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 1, 3, 5, 7, 8, 13, 14.

 

Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- поняття та види індукції;

- поняття та види аналогії;

- поняття та види гіпотез.

Питання теми

 

1. Види індукції.

2. Аналогія та її види.

3. Гіпотеза та її види.

Методичні рекомендації

Враховуючи, що індуктивним умовиводом називається умовивід, в якому від одиничних або часткових суджень виводиться загальне положення, індуктивні… - повна індукція; - неповна індукція – популярна індукція та наукова індукція, кожна з яких має свої особливості.

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке індуктивний умовивід?

2. Що таке повна індукція?

3. Що таке неповна індукція?

4. Чим відрізняються популярна і наукова індукція?

5. Що таке умовивід за аналогією?

6. У чому сенс аналогії властивостей?

7. У чому сенс аналогії відношень?

8. Що таке гіпотеза?

9. Чи співпадає гіпотеза з версією?

10. Які існують види гіпотез за кількістю охоплених предметів?

11. Які існують види гіпотез за глибиною і характером змісту?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Поєднання індукції і дедукції у пізнанні.

2. Роль гіпотези у пізнавальній діяльності.

3. Особливості та види умовиводів за аналогією.

4. Гіпотеза та версія: порівняльний аналіз.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 3, 6 7, 8, 9, 13, 14.

 

Тема 8: Логіка дискурсу

 

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

- види запитань;

- види відповідей;

- логіку діалогу.

Питання теми

 

1. Класифікація видів питань та відповідей.

2. Логіка, прагматика і етика діалогу.

Методичні рекомендації

- логічно коректні, на які можна дати істинну або хибну відповідь; - логічно некоректні, на які не можна дати істинної або хибної відповіді.… Існує також типологія відповідей на запитання:

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке логічно коректне запитання?

2. Що таке логічно некоректне запитання?

3. Чим відрізняються тривіально некоректні запитання та нетривіально некоректні запитання?

4. Які відповіді називають сильними?

5. Які відповіді на завиють слабкими?

6. Які відповіді називають правильними?

7. Які відповіді називають неправильними?

8. Що таке суперечка?

9. Які існують види суперечок?

10. У чому особливості дискусії, диспуту, полеміки?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Типологія питань.

2. Види відповідей.

3. Роль питання в пізнанні.

4. Роль суперечки у пізнанні істини.

5. Види суперечок.

 

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 3, 6 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14.

Тема 9:Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- місце філософії в самопізнанні людини;

- основні риси філософії;

- соціальну спрямованість філософського знання.

 

Питання теми

1. Місце філософії в самопізнанні людини.

2. Основні риси філософії.

3. Соціальна спрямованість філософського знання.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст другого питання, треба звернути увагу на основні риси філософії: наочність, діалектичність, історизм, критичність, гуманістичний… Необхідно підкреслити, що філософія обернена до людини і ставить проблему… При підготовці до третього питання потрібно загострити увагу на тому, що динамічні процеси сучасного суперечливого…

Питання для самоконтролю

1. Чому філософія – «візитна картка цивілізації»?

2. У чому полягає цінність філософії?

3. Які характерні риси філософії?

4. У чому полягає соціальна спрямованість філософського знання?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Філософія і світогляд.

2. Філософія в системі культури.

3. Роль філософствування у людському житті.

4. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

 

Бібліографічний список

Основна література:3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 7, 13, 55, 73.

 

Тема 10:Філософія античного світу

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- універсалістські орієнтації до сократичної філософії;

- особливості класичної еллінської філософії;

- специфіку римсько-елліністичного періоду.

 

Питання теми

1. Давньогрецька (еллінська) філософія.

 

Методичні рекомендації

Необхідно підкреслити, що слід відрізняти такі періоди у розвитку давньогрецької філософії: - Досократичний період (VІІ – початок ІV в. до н.е.) – Фалес, Анаксімандр,… - Класичний період (490 р. до н.е. – 322 р. до н.е.) – Софісти – Протагор, Горій, Гіпій, Крітій, Гіподам; Сократ,…

Питання для самоконтролю

1. Які характерні риси філософії Стародавньої Греції?

2. Прокоментуйте слова Сократа, який зазначив, що доти, поки людина не пізнає себе, вона не може пізнати суті всього світу.

3. У чому проявляються особливості філософії Платона? Розкрийте сутність філософії Платона.

4. Як Ви розумієте вислів Аристотеля: “Людина – істота політична”?

5. На які принципи спирається натурфілософія Епікура? У чому його оригінальність?

6. Чим відрізняється філософія стоїків від філософії часів Сократа?

7. У чому полягає специфіка скептиків?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

2. Проблема людини в філософії Сократа.

3. Платонівська «ідеальна держава» і сучасність.

4. Поняття душі у філософії Аристотеля.

5. Античний тип розуміння проблеми людини.

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 7, 57, 60.

 

Тема 11: Філософія середньовічного суспільства

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- особливості середньовічної парадигми філософії;

- основні напрямки в філософії середньовіччя

 

Питання теми

1. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

2. Основні напрямки філософії Середньовіччя.

 

Методичні рекомендації

По-перше, підкреслюється її безплідність, «схоластичність», а почасти і «реакційність», що підтверджується тезою про те, що філософія виконувала… По-друге, цей період в історії філософії оцінюється як високопродуктивний,… Основними рисами середньовічної філософії виступають:

Питання для самоконтролю

 

1. Які основні риси середньовічної філософії?

2. Чим відрізняється нова (середньовічна) філософська парадигма від античної?

3. Які напрямки виділяють у середньовічній філософській думці?

4. У чом сутність апологетики?

5. Що таке патристика?

6. Які особливості схоластики?

7. Чим відрізняються реалізм і номіналізм

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Зародження та розвиток середньовічної філософії.

2. Розвиток та занепад схоластики.

3. проблема загального і одиничного у середньовічній філософії.

4. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського.

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 5, 13, 36, 43, 47, 51, 60.

Тема 12: Філософія Відродження та Реформації

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- соціально-економічні і культурні особливості епохи Відродження;

- сенс поняття гуманізму.

 

Питання теми

1. Відродження (Ренесанс) епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи.

2. Гуманістичний характер філософії відродження.

 

Методичні рекомендації

- у соціально-економічному відношенні епоха Відродження визначається такими моментами: - зародження капіталістичного способу виробництва; - первісне нагромадження капіталу;

Питання для самоконтролю

 

1. Які зміни відбувались у соціально-економічному і культурному житті Західної і Центральної Європи у період Відродження?

2. У чому виражається ствердження нової самосвідомості людини, нової суспільної позиції?

3. Які основні теми й проблеми філософії Відродження?

4. У чому полягає гуманізм і драма філософії відродження?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Відродження (Ренесанс) – епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи.

2. Гуманізм Відродження і сьогодення.

3. Проблеми цілісності людини та людського буття у філософії доби Відродження.

Бібліографічний список

Основна література:3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 23, 24, 27, 36, 63.

Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- соціально-економічні і культурні особливості епохи Нового часу;

- характерні риси та особливості філософії Нового часу.

 

Питання теми

1. Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу.

2. Філософія епохи Просвітництва, її характерні риси.

 

Методичні рекомендації

- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій; - до влади приходить новий революційний клас – буржуазія; - буржуазія була зацікавлена в розвитку продуктивних сил суспільства, а отже у розвитку науки і техніки;

Питання для самоконтролю

 

1. Які події в суспільно-політичному житті зумовили появу нової філософії у ХVІІ – ХVІІІ ст.?

2. Які основні риси французького Просвітництва?

3. Які основні риси німецького Просвітництва?

4. У чому специфіка англійського Просвітництва?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Просвітництво як феномен культури.

2. Теорія природного права у філософії ХVІІІ ст.

3. Проблема рівності і свободи людини у філософії Вольтера.

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 5, 8, 13, 15, 23, 24, 32, 46, 63, 70.

Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- ідейні засади марксизму;

- особливості марксистського вчення.

 

Питання теми

1. Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму.

 

Методичні рекомендації

Особливістю марксизму і його філософії було відбиття і захист інтересів пролетарів, найширших трудящих мас. Важливо звернути увагу, що ядром нового світогляду стала філософія… Засновники марксизму звернули увагу на те, що головні фундаментальні діалектичні залежності і відносини (логічно…

Питання для самоконтролю

 

1. Що запозичив марксизм з німецької класичної філософії?

2. Які основні риси марксистської філософії?

3. Які основні постулати теорії діалектичного матеріалізму?

4. Як у марксизмі розуміється поняття практики?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Німецька класична філософія – теоретичне джерело виникнення марксистської філософії.

2. Марксизм і його фальсифікація у радянський період.

3. Вихідні принципи філософії марксизму, основні риси марксистської філософії.

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 5, 13, 19, 20, 34, 38, 50, 60, 71.

Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- особливості філософських поглядів П. Юркевича;

- проблеми нації у філософській концепції М. Грушевського.

 

Питання теми

1. Філософія серця П. Юркевича.

2. Філософська концепція М. Грушевського.

Методичні рекомендації

- тіло пізнається зовнішніми почуттями; - душевні явища – внутрішніми почуттями, вірою, осереддям яких є серце. Слід також підкреслити, що розум виявляє загальне в діяльності людей, серце ж – основа неповторності й унікальності…

Питання для самоконтролю

 

1. Яке місце посідає творчість П.Д.Юркевича в українській філософській думці?

2. У чому новизна філософських поглядів П.Д.Юркевича?

3. Які основні твори М.Грушевського?

4. У чому цінність творчості М.Грушевського?

5. Чому питання, які аналізує М.Грушевський, завжди актуальні?

6. Яке місце посідає творчість М.Грушевського в історії української філософії?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Людина в «Філософії серця».

2. Функції голови і серця в філософії П.Д.Юркевича.

3. М.Грушевський – український історик, громадський діяч, філософ.

4. Національне питання в творчості М.Грушевського.

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 30, 31, 41, 58, 65, 66, 67, 73, 76, 80, 81, 84, 85.

Тема 16: Сучасна світова філософія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- сутність вчення німецьких ірраціоналістів;

- передумови виникнення прагматизму;

- особливості філософії прагматизму.

 

Питання теми

1. Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів А. Шопенгауера і Ф. Ніцше.

2. Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок в філософії.

Методичні рекомендації

Основні напрямки його філософії: - волюнтаризм – основа світу – воля, яка протиставляється розуму; - світ існує тільки для суб’єкта як його уявлення, тобто як предмет свідомості;

Питання для самоконтролю

 

1. Що лежать в основі філософії А. Шопенгауера?

2. Як А. Шопенгауер розумів проблему щастя?

3. Що А. Шопенгауер кладе в основу світу?

4. У чому сутність концепції надлюдини Ф. Ніцше?

5. Як Ф. Ніцше ставився до християнства?

6. У чому особливість прагматизму?

7. Як представники прагматизму розглядали проблему пізнання і істини?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Вчення про світову волю А. Шопенгауера.

2. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

3. «Філософія життя» як філософський напрямок ХІХ ст.

4. Проблема раціонального і ірраціонального у філософії ХХ ст.

 

Бібліографічний список

Основна література: 4, 5, 13, 16, 17.

Додаткова література: 5, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 33, 35, 37, 55, 60, 64, 75.

Тема 17: Онтологія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- світ як єдність об’єктивного і суб’єктивного факторів;

- співвідношення матерії, руху, простору, часу;

- проблему діалогу людини і комп’ютерних систем;

- співвідношення понять свідомість, практика, досвід, пізнання;

- розуміння поняття діалектики в історико-філософському аспекті;

- альтернативи діалектики.

 

Питання теми

1. Світ як єдність об’єктивної дійсності і людських сутнісних сил.

2. Єдність матерії, руху, простору, часу.

3. Виникнення і природа свідомості. Поняття «свідомість» і «самосвідомість».

4. Свідомість, практика, досвід, пізнання.

5. Діалектика в історико-філософському аспекті.

6. Альтернативи діалектики.

 

Методичні рекомендації

Поняття світ завжди має конкретно-історичний зміст, який визначається станом: культури; науки; техніки; матеріального виробництва; суспільних… Необхідно враховувати, що у процесі розвитку людини змінюється уявлення про… У такому розумінні світ означає:

Питання для самоконтролю

 

1. Як формуються уявлення про світ?

2. Які особливості буття природи?

3. Які суттєві ознаки буття людини?

4. Розкрийте філософський зміст понять: матерія, простір, час, рух.

5. У чому труднощі вирішення проблеми свідомості?

6. Що означає положення про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?

7. Як потрібно розуміти суспільно-історичну сутність свідомості?

8. Чому свідомість має класовий характер?

9. Як співвідносяться між собою свідомість, практика, досвід, пізнання?

10. Які визначення має поняття «діалектики»?

11. У чому сутність альтернативних концепцій діалектики?

12. Які існують альтернативи діалектики?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Буття світу і людини.

2. Філософський зміст проблеми буття.

3. Теоретичні проблеми світу.

4. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

5. Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.

6. Структура свідомості, її основні рівні.

7. Діалектика як теорія розвитку.

8. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.

9. «Негативна» діалектика: сутність, основні положення і принципи.

10. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

11. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 3, 5, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 1, 2, 3, 5, 6, 13, 17, 19, 25, 28, 34, 35, 42, 43, 52, 59, 60, 61, 69, 73, 75.

Тема 18: Гносеологія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- сутність пізнавального процесу;

- структурні елементи пізнавального процесу;

- особливості практики як засобу освоєння світу;

- зміст поняття практики;

- форми і рівні практики;

- функції практики;

- логіку наукового пізнання;

- специфіку етапів наукового пізнання.

Питання теми

1. Сутність в структура пізнавального процесу.

2. Поняття практики. Форми і рівні практики.

3. Функції практики.

4. Практика як специфічно людський засіб освоєння світу.

5. Логіка наукового дослідження та її етапи.

 

Методичні рекомендації

Згідно з матеріалістичною гносеологією джерелом пізнання є існуюча незалежно від свідомості (як індивідуальної, так і групової) об’єктивна… Сучасна наукова гносеологія ґрунтується на таких принципах: об’єктивності;… Доцільно звернути увагу, що пізнавальний процес має такі послідовні структурні елементи:

Питання для самоконтролю

 

1. Що вивчає гносеологія?

2. На яких основоположеннях ґрунтується сучасна наукова гносеологія?

3. У яких формах здійснюється чуттєве та раціональне пізнання?

4. У чому сенс практики як специфічно людського засобу освоєння світу?

5. Яка відмінність між поняттями практика і виробництво?

6. Які визначальні функції практики?

7. Які функції практики?

8. У чому специфіка практики як способу освоєння світу?

9. Які характерні риси наукового пізнання?

10. Які основні компоненти, із взаємодії яких складається наукове пізнання?

11. Які основні форми, рівні й етапи наукового пізнання? Чим вони відрізняються між собою?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

2. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

3. Практика як виключно людський спосіб освоєння світу.

4. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

5. співвідношення практики і праці.

6. основні функції практики.

7. Практика в системі категорій сучасної філософії.

8. Багатоманітність видів пізнання, їх специфічні особливості.

9. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання

10. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 6, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 3, 4, 5, 6, 13, 16, 17, 26, 28, 29, 35, 39, 42, 44, 52, 53, 61, 62, 69, 79, 87.

Тема 19: Антропологія

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- роль цінностей у регулюванні поведінки людини;

- поняття вищих духовних цінностей.

Питання теми

 

1. Цінності як ядро світоглядної проблематики. Людина в системі цінностей.

2. Ціннісні орієнтації та проблема втілення ідеалу.

 

Методичні рекомендації

Культура є цементом будівлі суспільного життя, а цінності – осередком духовного життя суспільства. Виконуючи важливу роль інтеґруючих, соціалізуючих, комунікативних засад у… З розвитком суспільства і його структуруванням, поглибленням духовності людини, ускладнювалось і ціннісне…

Питання для повторення

1. Як співвідносяться поняття цінності і культура?

2. Як класифікуються цінності?

3. Назвіть типи ціннісних орієнтацій.

4. Як змінювались уявлення про природу цінностей?

5. Яке місце посідають цінності в структурі людської діяльності?

6. Чи одинакові цінності у різних людей, від чого це залежить?

7. Як розуміти пріоритетність загальнолюдських цінностей стосовно культури?

 

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Місце проблеми цінностей в історії філософії, в історії людської діяльності.

2. Проблема критерію ціннісного вибору.

3. Класифікація вищих цінностей.

4. Категорії ціннісної свідомості.

5. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.

Бібліографічний список

Основна література: 1, 3, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 2, 5, 22, 43,, 59, 60, 69.

Тема 20:Соціальна філософія

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- соціум як історичний процес;

- особливості буття суспільства;

- поняття соціально-етнічних спільностей людей та тенденції їх розвитку;

- місце людини у системі продуктивних сил суспільства;

- поняття та соціальні наслідки НТР;

- ноосферу як стадію розвитку біосфери.

 

Питання теми

1. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму.

2. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

3. Соціально-етнічні спільноти людей та тенденції їх розвитку.

4. Людина як головна продуктивна сила суспільства.

5. НТР та його соціальні наслідки.

6. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.

Методичні рекомендації

- тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування; - людське життя здійснюється суспільним чином, соціальним як… Суспільне життя – це реальний життєвий процес людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в…

Питання для самоконтролю

1. У чому сутність розуміння соціуму як соціального процесу?

2. Яким чином суспільне життя пов’язане з поняттям діяльності?

3. Чому спілкування є необхідною і всезагальною умовою формування і розвитку соціальності?

4. З якими факторами пов’язано уявлення про соціум як систему?

5. Яка структура суспільства як соціальної системи?

6. Які специфічні риси роду, племені, народності?

7. Які основні ознаки нації?

8. Які існують теорії нації?

9. У чому сутність етносу спільного буття?

10. Чим визначається важливість дослідження проблем етносуспільного буття на сучасному етапі?

11. Яка структура продуктивних сил?

12. Яке місце займає людина у системі продуктивних сил суспільства?

13. У чому сутність НТР?

14. Які соціальні наслідки має НТР у сучасному суспільстві?

15. У чому сутність ідей В. Вернадського про ноосферу?

Теми для написання доповідей та рефератів

1. Предметність, діяльність і спілкування як форми існування соціуму.

2. Діалектика сфер суспільного життя.

3. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

4. Нації та національні відносини на сучасному етапі.

5. Національна самосвідомість і світогляд.

6. Сутність та основні напрямки сучасного етапу НТР.

7. Основні соціальні наслідки НТР.

8. Вчення В. Вернадського про ноосферу.

9. Ноосфера як стадія розвитку біосфери.

 

Бібліографічний список

Основна література: 1, 2, 3, 6, 11, 12, 13, 14, 16, 17.

Додаткова література: 2, 5, 6, 9, 11, 12, 14, 16, 17, 22, 25, 30, 35, 39, 49, 55, 56, 58, 59, 60, 64, 66, 67, 69, 73, 78, 88.

МЕТОДИЧНі РЕКОМЕНДАЦії до виконання індивідуальних НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальні навчально-дослідні завдання з дисципліни «Філософія (філософі, релігієзнавство, логіка)» виконуються у формі реферату. Реферат – це… Індивідуальні навчально-дослідні завдання виконуються студентами самостійно,… Консультування та перевірка виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань проводяться під час індивідуальних…

ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

 

ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ І

1. Сутність та принципи магії. 2. Тотемізм як соціальний інститут. 3. Анімізм як «мінімум релігії»: за та проти.

ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІ

1. Роль логіки у формуванні культури мислення людини. 2. Значення логіки для економістів. 3. До проблеми взаємовідношення логіки та філософії.

ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ІІІ

2. Філософія в системі культури. 3. Буття світу і людини. 4. Буття і небуття.

КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

Перелік питань до модульних контролів

До модульного контролю № 1

2. Елементи і структура релігії. Функції релігії. Роль релігії у розвитку суспільства. 3. Племінні культури. Тотемізм, магія, анімізм. Землеробські культури.… 4. Релігійні уявлення стародавніх народів Малої Азії.

До модульного контролю № 2

1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії, її предмет та функції. 2. Філософія і світогляд. Основні риси світогляду. Історичні типи… 3. Соціальна спрямованість філософського знання. Гуманістичний зміст філософії.

Перелік питань до письмового екзамену

2. Охарактеризуйте елементи і структуру релігії, функції релігії, її роль у розвитку суспільства. 3. Проаналізуйте особливості різних форм ранніх релігійних вірувань. 4. Охарактеризуйте релігійні уявлення стародавніх народів Малої Азії.

Критерії оцінки знань та вмінь студентів

Загальні положення оцінки знань та вмінь студентів

 

Курс «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» відноситься до нормативних дисциплін, вивчення яких являється невід’ємною частиною підготовки студентів економічних спеціальностей.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного модульного контролю і на письмовому екзамені.

Критерії оцінювання дисципліни розроблені на основі навчальної програми з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», зміст якої відповідає вимогам ЄСТS, згідно з якою, створено єдиний механізм оцінювання знань студентів, виражений у балах. Розподіл балів з дисципліни та шкала оцінювання приведені в табл.1.

табл.1.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ:

Модуль 1 Поточне тестування	Модуль 2 Індивідуальні роботи № 1, 2	Сума ПМК
Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ	Модульний контроль 1
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8

Модуль 3 Поточне тестування	Модуль 4 Індивідуальна робота № 3	Письмовий екзамен	Сума
Змістовий модуль ІІІ	Модульний контроль 2
Т9	Т10	Т11	Т12	Т13	Т14	Т15	Т16	Т17	Т18	Т19	Т20

Шкала оцінювання:

 

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка з шкалою навчального закладу	Оцінка за національною шкалою
Екзамен	Залік
A	85-100	5 (відмінно)	Зараховано
BC	65-84	4 (добре)
DE	50-64	3 (задовільно)
FX	20-49	2 (незадовільно з можливістю повторного складання)	Незараховано
F	0-19	2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)	Незараховано

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою, а саме:

- максимальна кількість балів, яку може отримати студент – 100 балів, тобто це результат повного засвоєння знань за учбовою дисципліною, що відповідає вимогам навчальної програми;

- якщо студент отримує оцінку нижче 100 балів, то це означає, що якась частина від загального необхідного обсягу знань студентом не засвоєна.

З нормативної навчальної дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» оцінювання рівня знань студентів, в основному, здійснюється на підставі результатів поточного модульного контролю та іспиту. За денною формою навчання завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 80 балів (включно), а завдання, що виносяться на письмовий екзамен – від 0 до 20 балів (включно).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал. На поточний контроль з дисципліни виноситься семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота.

Завданням письмового екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Критерії оцінки навчальної діяльності студентів

При оцінці знань та вмінь студентів з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» враховується:

- повнота знань, глибина та оперативність мислення, вміння аналізувати та доводити власні судження;

- вміння обґрунтовано вирішувати професійні завдання, ступінь самостійності в оволодінні програмним матеріалом з дисципліни;

- свідоме і міцного оволодіння матеріалом, вміння практичного застосування знань на семінарських, індивідуальних, самостійних заняттях, поточному та підсумковому контролі.

 

Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час поточного контролю

Критерії оцінки знань та вмінь студентів на семінарських заняттях

Семінарське заняття – форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Заняття можуть проводитись у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Семінари повинні сприяти:

- розвиткові творчої самостійності студентів;

- поглибленню їх інтересу до науки, наукових досліджень;

- вихованню педагогічного такту;

- розвитку культури мовлення;

- виробленню вмінь та навичок публічного виступу, участі у дискусії.

При контролі активності і систематичності роботи на семінарських заняттях оцінці можуть підлягати:

- рівень знань, виявлений студентом у відповідях і виступах на семінарських заняттях;

- активність при обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття;

- результати тестування, вирішення ситуаційних завдань.

Кожне семінарське заняття оцінюється у 2 бали.

2 бали за семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- показав глибокі і повні знання з поставленого питання;

- показав необхідні знання понятійно-категоріального апарату у межах поставленого питання;

- показав здатність до самостійного налізу і оцінки теорій філософії, релігієзнавства, логіки;

- здатний висловити та аргументувати власну точку зору на поставлені проблемні питання;

- виклав матеріал грамотно, у логічній послідовності.

1,5 балівза семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- вільно орієнтується у межах поставлених питань, але у відповіді присутні деякі неточності;

- відповіді на поставлені питання не досить повні;

- не зовсім конкретно і аргументовано висловлює власну точку зору.

1 балза семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- загалом орієнтується у межах поставлених питань, але відповіді не повні і не досить конкретні;

- відчуває труднощі у висловленні власної точки зору, у самостійному аналізі теорій філософії, релігієзнавства, логіки;

- відчуває труднощі у використанні і поясненні змісту наукових понять та категорій у межах поставлених питань.

0,5 балівза семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- продемонстрував поверхневі знання;

- допустив неточності при аналізі філософських, релігійних, логічних проблем;

- не вміє свідомо висловлювати і аргументувати свою точку зору.

0 балівза семінарське заняття студент може отримати, якщо він:

- дає помилкові відповіді на поставлені запитання;

- відчуває значні труднощі при висвітленні запропонованих проблем;

- не володіє понятійно-категоріальним апаратом;

- не здатен до аналізу та обговорення запропонованих питань.

Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час модульного контролю

Завдання для модульного контролю складені на основі навчальної програми з дисципліни.

Модульний контроль з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» проводиться після другого та третього змістових модулів і дозволяє виявити рівень знань студентів, якість засвоєння тієї чи іншої теми, якість самостійної роботи студента.

Модульний контроль проводиться у письмовій формі під час проведення семінарського заняття. Даний вид контролю передбачає перевірку знань студентів про:

- роль філософії у житті суспільства, її гуманістичну спрямованість;

- особливості розвитку світової філософської думки на різних етапах її формування;

- особливості розвитку філософії України на різних етапах її становлення;

- предмет філософії, її понятійно-категоріальний апарат у межах програми;

- зміст філософських проблем буття;

- суть пізнавального процесу, його етапи та методи;

- основні проблеми людського існування, їх вплив на розвиток природи людини, суспільства;

- глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення в ім’я майбутнього людства;

- основний зміст усіх розділів, напрямки релігійної думки, її місце в системі духовної культури, у житті суспільства взагалі; вплив її на розвиток суспільних відносин;

- механізми виникнення і функціонування релігії, її основні типи і форми;

- конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті;

- основні поняття і терміни логіки;

- правила побудови умовиводів і суджень;

- основні закони логіки;

- логічні основи теорії аргументації.

Максимальна кількість балів за модульний контроль, яку можна набрати, правильно відповівши на питання становить 6 балів. У кожному варіанті завдань до модульних контролів № 1, 2 передбачається два теоретичні питання, кожне з яких максимально оцінюється у 2 бали.У модульному контролі № 1 (змістові модулі І-ІІ) передбачена ситуаційна вправа, яка максимально оцінюється у2 бали. У модульному контролі № 2 (змістовий модуль ІІІ) передбачено завдання на визначення понять та термінів, яке максимально оцінюється у2 бали.

2 бали за кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- показав глибокі і повні знання зі змісту поставлених питань;

- вільно і правильно використав понятійно-категоріальний апарат у межах поставлених питань;

- за необхідності грамотно висловив та зміг аргументувати власну точку зору на поставлені питання;

- роботу виконав грамотно, акуратно, матеріал виклав у логічній послідовності.

1,5 бализа кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- вільно орієнтується у межах поставлених питань, але у відповідях присутні деякі неточності;

- відповіді на поставлені питання не досить повні;

- у разі необхідності не зовсім конкретно і аргументовано висловлює власну точку зору.

1 балза кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- загалом орієнтується у межах поставлених питань, але відповіді не повні і не досить конкретні;

- відчуває труднощі у використанні і поясненні змісту наукових понять та категорій у межах поставлених питань;

- роботу виконано не зовсім акуратно, з граматичними помилками.

0,5 балівза кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- продемонстрував поверхневі знання при відповіді на поставлені питання;

- плутається у термінах та поняттях, не може чітко розкрити їх зміст;

- роботу виконано неакуратно, з граматичними помилками, грубо порушено логіку викладу матеріалу.

0 балівза кожне теоретичне питання студент може отримати, якщо він:

- дає помилкові відповіді на поставлені питання;

- відчуває значні труднощі при висвітленні змісту питань;

- не володіє понятійно-категоріальним апаратом;

- роботу виконано неакуратно, з численними граматичними помилками, відсутня логіка викладу матеріалу.

2 бализа ситуаційне завдання ставиться тоді, коли студент:

- використовує набуті теоретичні знання при вирішенні ситуаційного завдання;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання конкретними прикладами;

- використовує необхідні наукові поняття та вірно їх тлумачить;

- вміє висловити, точно сформулювати та обґрунтувати власну точку зору;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.

1,5 бализа ситуаційне завдання ставиться, коли студент знає і розуміє зміст завдання, але:

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту важко навести та обґрунтувати власну думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти.

1 бал за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується у матеріалі;

- виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

- студент відчуває значні труднощі у висловленні і обґрунтуванні власної точки зору;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

0,5 балів за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в змісті завдання;

- виявляє повне нерозуміння теми,

- не чітко формулює власну точку зору, не здатен її аргументувати, навести приклади;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на ситуаційне завдання.

2 бализа визначення понять та термінів ставиться тоді, коли студент дав правильні, конкретні, вичерпні визначення.

1,5 бали ставиться тоді, коли студент дав правильні, але не досить конкретні та вичерпні визначення понять та термінів.

1 балставиться тоді, коли студент дав неконкретні, не досить вірні визначення запропонованих понять та термінів.

0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на завдання.

Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студена при кредитно модульній системі організації навчального процесу полягає в його… Різновидністю індивідуальних завдань, яка відповідає інноваційним технологіям… 10 балівза виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студент може отримати, якщо:

Критерії оцінки знань та вмінь з самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Метою самостійної роботи студента є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця високої кваліфікації.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» може виконуватися у бібліотеці, навчальних аудиторіях, комп’ютерних лабораторіях, а також у домашніх умовах.

При контролі виконання завданьдля самостійного опрацювання оцінці можуть підлягати:

- самостійне опрацювання окремих тем дисципліни в цілому чи окремих питань;

- рішення ситуаційних завдань;

- підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів.

Перелік завдань для самостійної роботи студентів, її організація та звітність, терміни виконання, форми контролю, методи та кількість балів, які може отримати студент за виконання завдань з самостійної роботи, визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни (розділу «Самостійна робота студентів»).

Підсумкова кількість балів, набрана студентами за виконання завдань з самостійної роботи, є однією з складових поточної успішності студентів з дисципліни і при виставленні загальної кількості балів за поточну успішність додається з балами, одержаними за виконання інших видів поточної навчальної роботи.

Самостійна робота з першого змістового модулю згідно з робочою навчальною програмою оцінюється в діапазоні від 0 до 22 балів;з другого – від 0 до 16 балів; з третього – від 0 до 32 балів.

22 бали з першого змістового модулю, 16 балів з другого змістового модулю та 32 бали з третього змістового модулю за самостійну роботу ставиться тоді, коли студент систематично, у повному обсязі і правильно виконує всі завдання.

17-21 бал з першого змістового модулю, 13-15 балів з другого змістового модулю та 26-31 балів з третього змістового модулю за самостійну роботу ставиться тоді, коли самостійна робота виконується систематично, але студент допускає незначні помилки при виконанні завдань, обсяг виконаних завдань становить не менш ніж 80% від загального обсягу.

11-16 балів з першого змістового модулю, 9-12 балів з другого змістового модулю та 16-25 балів з третього змістового модулю за самостійну роботу ставиться тоді, коли самостійна робота виконується несистематично, студент допускає певну кількість помилок при виконанні завдань, в цілому обсяг виконаних завдань складає від 40% до 60% від загального обсягу.

5-10 балів з першого змістового модулю, 4-8 бали з другого змістового модулю та 8-15 балів з третього змістового модулю за самостійну роботу ставиться тоді, коли самостійна робота виконується несистематично, студент допускає певну кількість помилок при виконанні завдань, в цілому обсяг виконаних завдань складає від 20% до 40% від загального обсягу.

1-4 бали з першого змістового модулю, 1-3 бали з другого змістового модулю та 1-7 балів з третього змістового модулю за самостійну роботу кожного змістового модулю ставиться тоді, коли самостійна робота виконується несистематично, студент допускає певну кількість помилок при виконанні завдань, в цілому обсяг виконаних завдань складає не менше 10% від загального обсягу.

0 балів за самостійну роботу кожного змістового модулю ставиться тоді, коли самостійна робота виконується несистематично, студент допускає велику кількість помилок при виконанні завдань, в цілому обсяг виконаних завдань складає менше 10% від загального обсягу.

Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів під час підсумкового контролю

Підсумковим контролем з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» є письмовий екзамен, який має на меті перевірку розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни, удосконалення загальної культури мовлення студента.

Результати письмового екзамену для студентів за денною формою навчання оцінюються в діапазонівід 0 до 20 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен.

Екзаменаційний білет з дисципліни «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)» включає чотири завдання:

а) теоретичне питання зі змістового модулю № 1, яке оцінюється у 5 балів;

б) теоретичне питання зі змістового модулю № 2, яке оцінюється у 5 балів;

в) теоретичне питання зі змістового модулю № 3, яке оцінюється у 5 балів;

г) ситуаційне завдання, яке оцінюється у 5 балів.

5 балівза кожне теоретичне питання ставиться тоді, коли студент:

- грамотно і повно розкриває сутність поставлених питань;

- дає правильне визначення понять;

- демонструє глибоке розуміння матеріалу;

- точно формулює свої думки і обґрунтовуєїх;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформляє свою відповідь;

- володіє культурою мовлення.

4 бали ставиться тоді, коли відповіді на теоретичні питання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «5», але студент допускаєнезначні помилки, невеликі неточності.

3 бализакожне теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок (до 20%) при викладі змісту питання;

- не достатньо глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студент відчуває певні труднощі в обґрунтуванні думки, наведенні переконливих прикладів;

- відповідь недостатньо послідовна, чітка, повна.

2 бализакожне теоретичне питання ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

- допускає певну кількість помилок (до 40%) при викладі змісту питання;

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

1 бал закожне теоретичне питання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується в матеріалі;

- виявляє нерозуміння теми;

- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

- слабо володіє зв’язним мовленням.

0,5 балів за кожне теоретичне питання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в матеріалі;

- виявляє повне нерозуміння теми;

- допускає істотні помилки, що спотворюють зміст вивченого матеріалу;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів за кожне теоретичне питання ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на дане питання.

 

5 балівза ситуаційне завдання ставиться тоді, коли студент:

- використовує набуті теоретичні знання при вирішенні ситуаційного завдання;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання конкретними прикладами;

- використовує необхідні наукові поняття та вірно їх тлумачить;

- вміє висловити, точно сформулювати та обґрунтувати власну точку зору;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.

4 бали ставиться тоді, коли ситуаційне завдання в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на бал «5», але студент допускаєнезначні помилки, невеликі неточності.

3 бализа ситуаційне завдання ставиться, коли студент знає і розуміє зміст завдання, але:

- не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

- студенту важко навести та обґрунтувати власну думку, навести переконливі приклади;

- у відповіді немає послідовності, чіткості, повноти.

2 бали за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- погано орієнтується у матеріалі;

- виявляє нерозуміння завдання, допускає істотні помилки, що спотворюють його зміст;

- студент відчуває значні труднощі у висловленні і обґрунтуванні власної точки зору;

- допущено граматичні помилки, роботу виконано неакуратно.

1 бал за ситуаційне завдання ставиться, коли студент:

- не орієнтується в змісті завдання;

- виявляє повне нерозуміння теми,

- не чітко формулює власну точку зору, не здатен її аргументувати, навести приклади;

- слабо володіє зв’язним мовленням, відсутня логічна послідовність викладу матеріалу.

0 балів ставиться, якщо студент зовсім не дав відповіді на ситуаційне завдання.

 

Бібліографічний список

 

Змістовий модуль І

 

ОСНОВНа література

 

1. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Наукова думка, 1995.

2. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Вілбор, 1997.

3. Лубський В.І., Теремко В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К., Академвидав, 2002.

 

Додаткова література

 

1. Абу Аля Ал Маудуді. Принципи ісламу: Монографія. – Львів: Світ, 1995.

2. Авеста. – М.: Мысль, 1994.

3. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні. – К.: Освіта, 2001.

4. Антонова О.А. Католицизм и искусство ХХ века. – М.: Мысль, 1985.

5. Арєстов В.М., Шудрін І.О. Нетрадиційні релігії: суть і спрямування. – К.: Освіта, 1990.

6. Аринин Е.И. Философия религии. Принципы сущностного анализа. – Архангельськ: Вече, 1998.

7. Атеистический словарь. – М.: Политиздат, 1986.

8. Аширов Н. Ислам и нации. – М.: Мысль, 1975.

9. Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К.: Вілбор, 1994.

10. Балаев М.А. Ислам: происхождение и эволюция. Роль в общественной жизни. – Баку: Исток, 1992.

11. Балагушкин Е.Г. Критика современных нетрадиционных религий. Истоки, сущность, влияние на молодежь. – М.: Наука, 1983.

12. Баркер А. Новые религиозные движения. – СПб.: Наука, 1997.

13. Беленький Л.С. О мифологии и философии Библии. – М.: Политиздат, 1977.

14. Библия. – М.: Издательство Московской патриархии, 1990.

15. Библейская энциклопедия [В. 2 т.]. – М.: Центурион – АПС, 1991.

16. Библейские мифы, легенды и притчи. – Владивосток: Издат. Дальневосточного ун-та, 1991.

17. Білоусенко Ол-др. Новий Заповіт: Біблійна історія. – К.: Либідь, 1993.

18. Бойе М. Зороастрийцы. Верования и обычаи. – М.: Мысль, 1988.

19. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К.: Наукова думка, 1989.

20. Бригулевич И.Р. Пророки «новой истины». – М.: Наука, 1983.

21. Бублик С.А. Релігієзнавство. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

22. Буддизм. /Сост. Я.В. Боцман. – Харьков: Фолио, 2001.

23. Буддизм: Словарь. – М.: Политиздат, 1983.

24. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космологічні українські народні погляди та вірування. – К.: Либідь, 1992.

25. Бутинова М.С. Как возникла религия. – М.: Политиздат, 1977.

26. Васильев Л.С. История религии Востока. – М.: Мысль, 1988.

27. Вахтангадзе М. К. Основные особенности раннего ислама. – Тбилиси: АРТ, 1991.

28. Вероучение евангельских христиан-баптистов. – М.: Гранд, 1998.

29. Власовський І.В. Нарис історії Української православної церкви. В 4-х томах. :Нью-Йорк – Київ: Юрінком Інтер, 1990.

30. Вонг Е. Даосизм. – М.: Гранд, 2001.

31. Всемирное писание: сравнительная онтология священных текстов. – М.: Гранд, 1995.

32. Габинский Г.А. Божественное и человеческое. – М.: Политиздат, 1989.

33. Гараджа В.И. Религиеведение: Пособие для студентов вузов. – М.: Эксмо-Пресс, 1994.

34. Гараджа В.И. Социология религии: Учебное пособие. – М.: Наука, 1996.

35. Гаранжа В.И, Протестантизм. – М.: Политиздат, 1971.

36. Гергей Е. История папства. – М.: Эксмо-Пресс, 1996.

37. Герои Эллады. Мифы Древней Греции. – Екатеринбург: Слово, 1992.

38. Гордиенко Н.С. Современная православная церковь. – Л.: Лениздат, 1986.

39. Горський В.Л. Адвентизм: історія і сучасність. – К.: Вища школа, 1987.

40. Гоч В.П. Практика Дао. – К.: Політвидав, 1999.

41. Григулевич І.Р. Папство. Століття ХХ. – К.: Освіта, 1988.

42. Григулевич И.Р. Пророки “новой истины”. – М.: Политиздат, 1983.

43. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні. – Київ.: Освіта, 1992.

44. Грюнбаум Г.Э. Классический ислам. – М.: Вече, 1988.

45. Губман Б.Л. Современная католическая философия: Человек и история. – М.: Мысль, 1988.

46. Гуревич П.С. Нетрадиционные религии на Западе и восточные культы. – М.: Наука, 1985.

47. Гусева Н.Р. Индуизм. – М.: Высшая школа, 1977.

48. Джадалла И.А. Течения в исламе: причины возникновения и роль в общественно-политической жизни. – М.: Вече, 1992.

49. Дорошенко Е.А. Шиитское духовенство в современном Иране. 2-е изд. – М.: Политиздат,1985.

50. Древние цивилизации: от Египта до Китая. – М.: Наука, 1997.

51. Древо индуизма. – М.: Вече, 1999.

52. Дудар Н., Пилипович Л. Нові релігійні течії в Україні: Український контекст. – К.: Політвидав, 2000.

53. Дулуман Є.К. Релігія як соціально-історичний феномен. – К.: Вища школа,1974.

54. Египетская “Крига мертвих”. // Наука і релігія. – 1990. – № 11-12.

55. Ерастов Б.С. Культура, религия и цивилизация на Востоке. – М.: Наука, 1990.

56. Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М.: Политиздат, 1990.

57. Жданов Н.В., Ігнатенко А.Н. Ислам на пороге ХХІ века. – М.: Политиздат, 1989.

58. Загальна декларація прав людини. – ГА ООН, 10 грудня 1948 р. //Хартія прав людини. – К.: Політвидав, 1993. – Ст. 18, 29.

59. Закович М.М. Релігієзнавство. – К.: Вища школа, 2000.

60. Зарубежные исследования социальных функций религии. – М.: Мысль, 1988.

61. Зеркало совершенства: Истории странствующих суфиев. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000.

62. Іларіон, митрополіт. Дохристиянські вірування українського народу: Істор.-релігійна монографія. – К.: Політвидав, 1991.

63. Илларион (Алферов) Ігумен. Христос – победитель Ада. – СПб.: Алетеяй, 2001.

64. Ильин Г.Ф. Религии древней Индии. – М.: АН СССР, 1959.

65. Индуизм. Джайнизм. Сикхизм: Словарь. – М.: Гранд, 1996.

66. Інжиєвський Ю.Ф., Рабіков В.М. Православні свята. – К.: Наукова думка, 1986.

67. Ислам. Религия, общество, государство. – М.: Политиздат, 1984.

68. История и теория атеизма. – М.: Мысль, 1982.

69. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник у 3-х книгах. – К.: Либідь, 1994.

70. Історія християнської церкви на Україні: релігієзнавчий довідковий нарис. – К.: Наукова думка, 1992.

71. Калінін Ю.А., Лубський В.І. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К.: Віпол, 1996.

72. Калинин Ю.А., Лубский В.И. Ислам: Конспект лекцій. – К.: Либідь, 1991.

73. Каретников М.С. Протестантизм. – СПб.: Наука, 1995.

74. Карпушин И.Н. Искусство и религия. – М.: Политиздат, 1991.

75. Католицизм: Словарь. – М.: Высшая школа, 1991.

76. Кириков О.И. Богородица. Славянская мифология (гипотезы и факты). – М.: Знание, 1993.

77. Клочков В. Религия. Государство. Право. – М.: Высшая школа, 1986.

78. Конституція України. – К.: Наукова думка, 1996.

79. Конфуций. Беседы и суждения. – СПб.: Наука, 1999.

80. Конфуцианство в Китае. Проблема теории и практики. – М.: Мысль, 1982.

81. Коран. – М.: Мысль, 1986.

82. Корнев В.И. Буддизм – религия Востока. – М.: Вече, 1990.

83. Коротовцев М.А. Религия Древнего Египта. – М.: Мысль, 1976.

84. Косидовский Зенон. Библейские сказания. – М.: Политиздат, 1987.

85. Костенко А.А. Религиоведение. – Харьков: Фоліо, 1996.

86. Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. – К.: Юрінком-Інтер, 1994.

87. Косуха П.І. Наука про походження релігії. – К.: Вища школа, 1976.

88. Кочетов А.Н. Буддизм. – М.: Политиздат, 1983.

89. Кочетов А.Н. Ламаизм. – М.: Политиздат, 1973.

90. Краткий атеистический словарь. – М.: Наука, 1994.

91. Краткий словарь-справочник. Христианство. – Л.: Лениздат, 1991.

92. Крывелев И.А. История религии. В 2 т. М.: Политиздат, 1975–1976.

93. Крывелев И.А. Библия (историко-критический анализ). – М.: Политиздат, 1992.

94. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – М.: Вече, 1989.

95. Ламонт К. Иллюзия бессмертия. – М.: Политиздат, 1994.

96. Ларичев В.Е. Прозрение: Рассказы археолога о первобытном искусстве и религиозных верованиях. – М.: Политиздат, 1990.

97. Лари Сайид Муджтаба Мусави. Бог и его атрибуты: Лекции по мусульманской догматике. – Баку: Центр “Иршад”, 1994.

98. Лари Сайид Муджтаба Мусави. Основне положення ислама: Лекции по мусульман ской догматике. – Баку: Центр “Иршад”, 1999.

99. Леві-Строс К. Первісне мислення. – К.: Либідь, 2000.

100. Левек П. Эллинистический мир. – М.: Наука, 1989.

101. Лерц Ф. Друиды. – СПб.: Лениздат, 2001.

102. Лобовик Б.О. Вірування давніх українців та інших пращурів. – К.: Вілбор, 1996.

103. Лобовик Б.А. Релігія як соціальне явище. – К.: Юрінком-Інтер,1982.

104. Лобовик Б.А. Религиозное сознание и его особенности. – К.: Академвидав, 1989.

105. Лозко Г. Українське язичництво. – К.: Освіта, 1994.

106. Лосев А.Ф. Диалектика мифа. – М.: Мысль, 1991.

107. Лубський В.И. Коран, шаріат, їх соціальна сутність. – К.: Освіта, 1990.

108. Лукьяненко К. По следам кельтських богов. // История. – 1997. – № 3.

109. Максуд, Рукайся. Ислам. – М.: Мысль, 1991.

110. Малерб М. Религии человечества. – М.-СПб.: Наука, 1997.

111. Мень А. Мир Библии. – М.: Вече, 1990.

112. Митрохин П.Н. Баптизм: история и современность. – СПб.: Наука, 1997.

113. Митрохин Л.М. Философия религии. – М.: Вече, 1993.

114. Мифы народов мира. Энциклопедия. – М.: Политиздат, 1992. – Т. 1-2.

115. Мосс М. Социальные функции священного. – СПб.: Наука, 2000.

116. Моя жизнь во Христе. Извлечение из дневника протоиерея Иоанна Ильича Сергиева. – М.: Лествица, 1998.

117. Мюлерсон Р.А. Права человека в истории человечества и в современном мире. – М.: Высшая школа, 1989.

118. Настольная книга атеиста. – М.: Политиздат, 1981.

119. Низовский А.Ю. У истоков мировых религий. – М.: Вече, 2002.

120. Новітні релігійні течії і рухи в Україні. – К.: Україна, 1997.

121. Нюстрем Э. Библейский словарь. – С-Пб: Наука, 2002.

122. Овсиенко Ф.Г. Эволюция социального учения католицизма. – М.: Наука, 1987.

123. Огієнко І.І. Українська церква. //Нариси з історії української православної церкви: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993.

124. О происхождении богов. – М.: Наука, 1990.

125. Основы научного атеизма. – М.: Мысль, 1961.

126. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. – М.: Мысль, 1987.

127. Очерки истории западного протестантизма. – М :Эксмо-Пресс, 1995.

128. Павленко Ю.В. Дохристиянські вірування давнього населення України. – К.: Україна, 2000.

129. Панова В.Ф. Жизнь Мухамеда. – М.: Мысль, 1991.

130. Панченко П. Релігійні конфесії в Україні. – К.: Юрінком-Інетр, 1993.

131. Парнов Е. Боги лотоса. – М.: Политиздат, 1980.

132. Патерсон Хелена. Кельтская астрологія. – К.: Ваклер, 1996.

133. Пенник Н., Джонс П. История языческой Европы. – СПб.: Наука, 2000.

134. Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, учение, судьба. – М.: Мысль, 1993.

135. Пилкингтон С.М. Иудаизм. – М.: Эксмо-Пресс, 1998.

136. Позинский С.Г. История папства. – М.: Эскмо-Пресс, 1986.

137. Поликарпов В.С. История религий. Лекции и хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1997.

138. Права людини: міжнародні договори України, декларації, документи. – К.: Україна, 1992.

139. Протестантизм: Словарь. – М.: Наука, 1990.

140. Про свободу совісті та релігійні організації: закон України // Закони України. – К.: Наукова думка, 1996. – Т.1.

141. Психологія з викладом основ психології релігії. – Львів: Світ, 1998.

142. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современные религии. – М.: Наука, 1996.

143. Рак М.В. Мифы Древнего Египта. – С-Пб.: Наука, 1993.

144. Рассоха И.Н. Языческие религии и мифы народов мира. – Харьков: Торсинг, 2002.

145. Рассоха И.Н. Язичество народов Европы. – Харьков.: Торсинг, 2002.

146. Реан Э. Жизнь Иисуса. – М.: Наука, 1991.

147. Религии мира. – М.: Эксмо-Пресс, 2001.

148. Релігія в духовному житті українського народу. – К: Віпол, 1994.

149. Релігія і політика в сучасній Україні. – К.: Академвидав, 2000.

150. Релігієзнавчий словник /Під ред. Колодибю Л., Лобовика Б. – К.: Четверта хвиля, 1996.

151. Религия и общество: Хрестоматия. – М.: Гранд, 1996.

152. Религии Древнего Востока. – М.: Наука, 1995.

153. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К.: Четверта хвиля, 1996.

154. Религия и права человека. – М.: Наука, 1996.

155. Релігійна свобода і права людини: Правничі аспекти: У 2-х т. – Львів: Світ, 2001.

156. Рибачук М., Уткін О., Кирюшко М. Національне відродження і релігія. – К.: Юрінком Інтер, 1995.

157. Рижский М.И. Библейские пророки и пророчество. – М.: Высшая школа, 1987.

158. Романовская М. Рогатое божество кельтов. // Наука и релігія – 1982. – № 7.

159. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: Наука, 1998.

160. Рыбаков Б.А. Язичество древних славян. – М.: Наука, 1981.

161. Савельєв В.Н. Свобода совести: История и теория. – М.: Эксмо-Пресс, 1991.

162. Савчук Б. За Українську Церкву. – Івано-Франківськ : Рада, 1997.

163. Саган О. Національні прояв православ’я: Український аспект. – К.: Четверта хвиля, 2001.

164. Сакиа-Муни (Будда): Его жизнь и философская деятельность. – СПб.: ЛИО Редактор, 1993.

165. Сандбаев Т.С. Ислам. – М.: Мысль, 1993.

166. Светлов Г.Е. Путь богов: Синто в истории Японии. – М.: Эксмо-Пресс, 1985.

167. Свобода віровизначення. Церква і держава в Україні. – К.: Наукова думка, 1994.

168. Скубицкий М.М. Мировоззрение, естествознание, теология. – М.: Политиздат, 1986.

169. Слівінський П.Й. Релігійний вінегрет: Кілька слів про нові релігійні і парарелігійні форми. – Львів: Світ, 1999.

170. Судзуки Д. Дзен-буддизм. – Бішкек : Экспресс, 1993.

171. Сухов А.Д. Религия как общественний феномен. – М.: Наука, 1973.

172. Тажуризина З.А. Идеи свободомыслия в истории культуры. – М.: Мысль, 1987.

173. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М.: Высшая школа, 1990.

174. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М.: Высшая школа, 1986.

175. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М.: Эксмо-Пресс, 1990.

176. Тора. – М.: Наука, 1993.

177. Торчинов Е.А. Даосизм: Опыт историко-религиозного описания. – СПб.: Наука, 1998.

178. Трофимова З.П. Гуманизм, религия, свободомыслие. – М.: Эксмо-Пресс, 1992.

179. Угринович Д.М. Искусство и религия. – М.: Политиздат, 1982.

180. Угринович Д.М. Психология религии. – М.: Политиздат, 1986.

181. Україна на зламі історичних епох: Державотворчий процес 1985-1999. – К.: Либідь, 2000.

182. Українці: народні вірування, повір’я і демонологія. – К.: Вища школа, 1992.

183. Уотс А. Дао – Путь воды. – К.: Віпол, 1996.

184. Упанішади: В 3 кн. – М.: Наука, 1992.

185. Философские проблемы истории свободомыслия и атеизма. – М.: Эксмо-Пресс, 1987.

186. Фрейзер Д.Д. Золотая ветвь. – М.: Мысль, 1984.

187. Фрезер Д.Д. Фольклор в Ветхом завете. – М.: Мысль, 1985.

188. Церква і національне відродження. – К.: Юрінком Інтер, 1993.

189. Чмихов М. Від Яйця-райця до ідеї Спасителя. – К.: Либідь, 2001.

190. Чмихов Н.А. История язычества Руси. – К.: Наукова думка, 1998.

191. Шайдаева Г.М. Исламская мораль: Иллюзии и реальность. – Махачкала: Дагест. книжное издат., 1990.

192. Шакьямуни (Будда). Конфуций. Мухаммед. Франциск Ассизский: Библиографические повествования. / Сост. Н.Ф. Болдырева. – Челябинск: Урал LTD, 1998.

193. Шифман И.Ш. Ветхий завет и его мир. – М.: Политиздат, 1985.

194. Эволюция современного пятидесятничества. – Львов: Світ, 1985.

195. Элиаде М. Шаманизм: Архаическая техника экстаза. – К.: Либідь, 1998.

196. Элиаде М. Священное и мирское. – М.: Наука, 1994.

197. Элиаде М. Словарь религий, обрядов и верований. – М.: Мысль, 1996.

198. Эррикер К. Буддизм. – М.: Наука, 1998.

199. Яблоков И.Н. Основы религиоведения. – М.: Высшая школа, 2001.

200. Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М.: Высшая школа, 1985.

201. Яшин П.П. Релігія, держава і право. – Харків: Фоліо, 1998.

 

Змістовий модуль ІІ

 

Основна література

 

1. Арутюнов В.Х, Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997.

2. Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов пед. институтов. – М.: Владос, 1995.

3. Збірник вправ і задач з логіки: Методичні рекомендації / Укл. С Ф. Марценюк. – К.: Вища школа, 1991.

4. Ивин А. А. Логика: Учеб. пособие. – М.: Знание, 1997.

5. Ивлев Ю. В. Логика: для вузов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992.

6. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів і аспірантів. – К.: Абрис, 1997.

7. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. – М.: Юрист, 1995.

8. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990.

9. Кузина Е.Б. Практическая логика. – М.: Триада, Лтд., 1996.

10. Кэррол Л. Логическая игра: Пер. с англ. – М.: Наука, 1991.

11. Курбатов В.И. Логика: Учеб. пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

12. Мельников В.Н. Логические задачи. – Одесса: Вища школа, 1989.

13. Петров Ю. А. Азбука логического мышления. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991.

14. Руденко К.П. Логіка. – К.: Вища школа, 1976.

15. Светлов В.А. Практическая логика. /Учеб. пособие. – СПб.: МиМ, 1997.

16. Тофтул Н.Г. Логіка: Посібник. Для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 1999.

17. Упражнения по логике: Учеб. пособие. – М.: Юрист, 1993.

18. Формальная логика: Учеб. для филос. фак-тов университетов. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977.

 

Додаткова література

 

1. Беркли Э. Символическая логика и разумные машины. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1961.

2. Болнаи Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М.: Проресс, 1991.

3. Гетьманова А.Д. Ученик по логике. – М.: Высшая школа, 1997.

4. Гуссерль Э. Логические исследования. Пролегомены к чистой логике. – К.: Вентури, 1995.

5. Жоль К. К. Логика в лицах и символах. – М.: Педагогика-Пресс, 1993.

6. Зегет В. Элементарная логика. – М.: Высшая школа, 1985.

7. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М.: Просвещение, 1990.

8. Ивин А.А. По законам логики. – М.: Молодая гвардия, 1983.

9. Краткий словарь по логике. – М.: Просвещение, 1991.

10. Малахов В.П. Основы формальной логики. – М.: «Щит-М», 1999.

11. Поварнин С.О. О теории и практике спора. – СПб: Наука, 1996.

12. Рузавин Н.В. Логика и аргументация. – М.: Просвещение, 1997.

13. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К.: Золоті ворота, 1996.

14. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1983.

 

Змістовий модуль ІІІ

основна література

1. Андрущенко В. П., Михаличенко М. І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996.

2. Барулин В. С. Социальная философия. Учебник – М: Издательство МГУ, 1993.

3. Введение в философию. Учебник для высших учебних заведений в двух частях – М.: Политиздат, 1989.

4. Горський В. С, Історія Української філософії. Курс лекцій, – К.: Наука,1996.

5. Історія філософії України. Підручник /Тарасенко М.Ф., Русин М. Ю. та інші – К.: Генеза, 1994.

6. Канке В. А. Философия. Исторический систематический курс – М.: Логос, 1995.

7. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук – Мюнхен – Львів, 1995.

8. Мотрошилова Н. В. Рождение и развитие философских идей (Историко-философские очерки и портреты). – М.: Политиздат, 1991.

9. Мировая философия. Книга для чтения. В 2-х ч. ч.1. Исходные философские проблемы, понятия и принципы . – М.: Политиздат, 1991.

10. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К.: Вікар, 1995.

11. Человек. Общество. Культура. – М.: Политиздат, 1991.

12. Философский энциклопедический словарь. – М. :Политиздат, 1989.

13. Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник /І.В. Бичко, В.Г. Табачківський, Г.І. Горак та інші. – К.: Либідь,1993.

14. Философия. Учебное пособие. /Под ред. Г.В. Осичнюка. – К.: Либідь, 1994.

15. Философия. Учебник для высших учебник заведений /Под ред. В. Кохановского – Ростов на Дону: Наука, 1995.

16. Філософія. Навчальний посібник (курс лекцій). /За ред. професора І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2002.

17. Філософія. / За ред. Г.А. Заїченко та інші. – К.: Вища школа, 1995.

 

додаткова література

 

1. Адорно Т.К. К логике социальных наук //Вопросы философии. – 1992. – № 10.

2. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия – М.: Наука, 1997.

3. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М.: Политиздат, 1991.

4. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К. Вікар, 1984.

5. Антология мировой философии – М.: Генеза, 1970.

6. Арефьева В.С. Общество. Познание. Практика. – М.: Наука, 1988.

7. Аристотель. Метафизика, соч.: В 4-х томах, – М.: Мысль, 1983. – Т 1.

8. Бэкон Ф. Новый Органон, соч.: В 2-х томах, – М.: Политиздат, 1972 – Т2.

9. Белл Д. Социальные границы информационного общества, новая технологическая волна на Западе. – М.: Логос, 1986.

10. Бергсон А. Два источника морали и религий, – М.: Канон, 1994.

11. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М.: Наука, 1993.

12. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М.: Наука, 1990.

13. Богута И.И. История философии в кратком изложении. – М.: Мысль, 1991.

14. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Мысль, 1990.

15. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма. – М.: Мысль, 1987.

16. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста, мир философии. В 2-х ч. – М.: Наука, 1991.

17. Вильчинский В.Д. Познание и практика в структуре деятельности. – Рига, 1988.

18. Винниченко В. Відродження нації . – К.: Вікар, 1990.

19. Гегель Г. Наука логики// Соч.: В 3-х т. – М.: Мысль, 1970.

20. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. Соч.: – М.: Политиздат,1969.

21. Гельвеций К. О человеке. Соч.: В 2-х томах. – М.: Политиздат, 1974.

22. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности – М.: Наука, 1991.

23. Гоббс Т, Левиафон. Избр. произв.: В 2-х томах. – М.: Мысль, 1964.

24. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного, избранные философские произведения. В 2-х томах. – М.: Наука, 1963.

25. Гордієнко А. Методологічні проблеми осмислення буття людини в західноєвропейських філософських концепціях другої половини ХХ століття // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №№ 5, 6.

26. Горский Д.П. О критериях истины (К диалектике теоретического знания и общественной практики)// Вопросы философии. – 1998. – № 2.

27. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М.: Мысль, 1980.

28. Гіндев П. Філософія і соціальне пізнання. – К.: Вища школа, 1977.

29. Гречко П.К. Практика как предмет философско-методологического анализа: Автореферат дис. философских наук. – М.: Наука, 1991.

30. Грушевський М. Очерк истории украинского народа. –К.: Генеза, 1991.

31. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К.: Вікар, 1991.

32. Декарт Р. Рассуждение о методе. Избранные произведения. В 2-х томах. – М., 1989.

33. Джемс В. Прагматизм. – К.: Україна, 1995.

34. Енгельс Ф. Діалектика природи. Твори. – К.: Наука, 1992.

35. Зелінський М.Ю. Людина майбутнього: прогнози і пророцтва. – К.: Вікар, 1990.

36. Ильин В.В. Философия средневековья эпохи Возрождения: Учебное пособие. – СПб: Наука, 1992.

37. Камю Н. Бунтующий человек. – М.: Мысль, 1990.

38. Кант И. Критика чистого разума.//Соч.: В 6-ти т. Т.3. – М.: Наука, 1966.

39. Келле В.Ж., Ковальзон М.Я. Теория и история. – Проблемы теории исторического процесса. – М.: Основы, 1981.

40. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Основы, 1974.

41. Костомаров М. Книга буття українського народу /Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т. Т.1 – К.: Вікар, 1990.

42. Кукушкина Е.И., Логунова Л.Б. Мировоззрение. Познание. Практика.. – М.: Наука, 1989.

43. Кульчицкий К. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995.

44. Лекторский В.А. Объект, субъект, познание. – М.: Наука, 1980.

45. Ленін В.У. Матеріалізм і емпіріокритицизм. Повне зібрання творів. – Т. 18. – К.: Наука, 1990.

46. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме, избранные философские произведения. В 2-х томах, – М.: Мысль, 1969.

47. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М.: Мысль, 1979.

48. Макиавелли Н. Государь – М.: Наука, 1990.

49. Максимов С.І. Особистість і суспільство. – Харків: Основи, 1993.

50. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року. – К.: Наука, 1988.

51. Митрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей (Историко-философские очерки и портреты). – М.: Политиздат, 1991.

52. Ойзерман Т.И. К вопросу о практике как критерии истины // Вопросы философии – 1987 – №10.

53. Ойзерман Т.И. Эмпирическое и теоретическое; различие, противоложность, единство //Вопросы философии. –1985 – № 12.

54. Ортега-и- Гассет Х. Что такое философия. – М.: Мысль, 1991.

55. Парсонс Г. Человек в современном мире. – М.: Наука, 1985.

56. Перцик Е.Н. Среда человека: предвидимое будущее. – М.: Высшая школа, 1991.

57. Платон. Государство. Т.3. – М.: Наука,1981.

58. Поздняков Э.А. Нация. Национализм. Национальные интересы. – М.: Мысль, 1994.

59. Пролєєв С.В. Духовність і буття людини. – К.: Вікар, 1992.

60. Радугин А.А. Философия: Курс лекций. – М.: Владос, 1995.

61. Рассел Б. Человеческое познание. – М.: Наука, 1987.

62. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К.: Вікар, 1995.

63. Руссо Ж..Ж.. Об общественном договоре. – М.: Наука, 1990.

64. Сартр Ж.-П. Сумерки богов. – М.: Наука, 1990.

65. Сковорода Г.С. Сад божественных песен. – К.: Вища школа, 1973.

66. Скрипка П.І. До питання про формування національної самосвідомості // Укр. історичний журнал. –1989. – №6.

67. Скуратівський В.А. Етносоціальна культура як саморегульована система. – К.: Вища школа, 1993.

68. Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия. Собрание сочинений. – М., 1988. –Т.1.

69. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М.: Наука, 1992.

70. Спиноза Б. Этика. Избранные произведения. В 2-х томах. – М.:Мысль, 1984.

71. Фейербах Л. Сущность христианства /Избранные философские произведения. – М.:Наука, 1955. – Т.2.

72. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М.: Мысль, 1992.

73. Франко І.Я. Мислі про еволюцію в історії людськості. Твори. – М.: Вища школа, 1956. –Т.19.

74. Фромм Э. Психоанализ и этика. – М.: Наука, 1993.

75. Хайдеггер М. Время и бытие. – М.: Мысль, 1991.

76. Чанышев А,М. Курс лекций по древней философии. – М.: Высшая школа, 1984.

77. Чижевський Д. Нариси історії філософії України. – К.: Генеза, 1992.

78. Чинакова Л.И. Социальный детерминизм. – М.: Наука, 1986.

79. Швырев В.С. Анализ научного познания; основные направления, формы, проблемы. – М.: Наука, 1988.

80. Шевченко Т.Г. Твори: У 5-и т. – Т.5. – К.: Вища школа, 1978-1979.

81. Шевченко Т.Г. Щоденник. – М.: Наука, 1991.

82. Шинкарук В.І. Філософія незалежності і незалежна філософія // Віче. –1992. – № 6.

83. Шопенгауэр А. Афоризми життейской мудрости. – М.: Мысль, 1991.

84. Шпенглер О. Закат Европы. – М.: Мысль, 1993. – Т.1.

85. Юркевич Г.Д. Философские произведения. – М.: Наука, 1990.

86. Юркевич П. З науки про людський дух. Вибране. – К.: Вікар, 1993.

87. Ярошевский Т.М. Размышление о практике. – М.: Наука, 1976.

88. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Наука, 1991.