При висвітленні першого питання необхідно відзначити, що під знаком взагалі розуміють матеріальний об’єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає до означуваного ним предмета, явища, події, властивості, відношення. Знак своєю чуттєвою наочністю полегшує логічні операції, при цьому відбувається не лише передача думок, а підвищується ефективність процесу мислення.
Необхідно звернути увагу на характеристику таких видів знаків як:
- знаки-індекси, які безпосередньо вказують на позначуваним ними предмет; (дим вказує на наявність вогню)
- знаки-образи, які мають певну подібність з означуваними ними об’єктами (карта, картина, креслення);
- знаки-символи, які фізично ніяк не пов’язані з предметами, на які вони вказують.
Зверніть увагу, що у мові знаками виступають слова і словосполучення, які і є знаками символами.
При підготовці другого питання студентам потрібно чітко визначити, що знакам і знаковим системам притаманні різні відношення, які носять загальну назву семіотичні відношення:
- відношення між знаками у знаковій системі, яке називається синтаксичним (від грецьк. – складання, побудова, порядок);
- відношення між знаком та об’єктом і знаковою системою об’єктів, яке називається семантичним (від грецьк. – позначуваний);
- відношення між суб’єктом, що використовує знакову систему, і самою знаковою системою, яке називається прагматичним (від грецьк. – практичний).
Відповідно до цього визначають три рівні семіотичного аналізу знакових систем:
- синтаксичний – коли досліджують знаки самі по собі, тобто визначають принципи побудови знаків;
- семантичний – коли розкриваються принципи співвідношення знака і значення;
- прагматичний – коли висвітлюються відношення між знаковою системою та її носієм.