При вивченні першого питання необхідно відзначити, що індуктивні умовиводи поряд з умовиводами за аналогією належать до недедуктивних умовиводів. Для не дедуктивних умовиводів характерним є те, що в них між засновками та висновком існує відношення підтвердження, а висновок носить характер гіпотези.
Враховуючи, що індуктивним умовиводом називається умовивід, в якому від одиничних або часткових суджень виводиться загальне положення, індуктивні умовиводи поділяють на такі види:
- повна індукція;
- неповна індукція – популярна індукція та наукова індукція, кожна з яких має свої особливості.
При підготовці другого питання студентам потрібно усвідомлювати, що аналогія (від грецьк. – відповідність, подібність) належить до таких недедуктивних умовиводів, у яких судження про притаманність певної ознаки деякому об’єктові виводиться на основі подібності цього об’єкта з іншим об’єктом. У таких умовах висновок завжди імовірним навіть при істинності засновків, при цьому імовірність висновків за аналогією нижча навіть від популярної індукції.
Необхідно звернути увагу на характеристику двох видів аналогії як:
- аналогія властивостей – це такий умовивід, у якому переносною ознакою є властивість;
- аналогія відношень – це такий умовивід, у якому переносною ознакою є ознака відношення.
При вивченні третього питання необхідно наголосити, що гіпотеза (від грец. – основа, припущення) – це науково обґрунтоване припущення про причини або закономірний зв'язок якихось явищ природи, суспільства і мислення, які нам невідомі.
Основою класифікації гіпотез може бути кількість охоплених нею предметів або глибина їх змісту. За кількістю охоплених предметів гіпотези поділяють на:
- загальні;
- часткові;
- гіпотези для одиничного випадку.
За глибиною і характером змісту гіпотези поділяють на:
- робочі гіпотези;
- наукові гіпотези, серед яких чільне місце займає математична гіпотеза.