Ірраціоналізм– вчення, згідно з яким основою світу є щось нерозумне (воля, інстинкт), а джерелом пізнання – інтуїція, почуття.
„Філософія життя” – напрям у некласичній філософії, представники якого проголосили життя ( в біологічній, психічній формах ) основним предметом філософії.
Волюнтаризм- філософська течія, яка проголошує основою світу волю, протиставляючи її розуму.
Філософська антропологія –філософський напрям, який виникає на початку ХХ століття та синтезує філософський, теологічний і науковий підхід у пізнанні людини.
Екзистенціалізм– суб’єктивістське вчення, в якому вихідні значення сущого (часовість, інша людина, річ) виводяться з існування (екзистенції) людини.
Позитивізм –філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечує пізнавальну цінність філософських знань.
Комунікація –максимально широкий термін, що окреслює людську взаємодію у світі. У сучасній філософії використовується передусім як ознака конструктивної взаємодії особистостей, соціальних страт, націй та етносів, яка розгортається на основі взаємної толерантності й порозуміння.