ГАДАМЕР Г.-Г. О круге понимания // Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. –С. 72-91.
ГЕГЕЛЬ Г. Феноменология духа. – М.: Наука, 2000. – С. 19-24, 29-36, 46-48.
ГЕЙЗЕНБЕРГ В. Шаги за горизонт. – М.: Прогресс, 1987. – С. 328-342.
КУАЙН У. Слово и объект. Пер. с англ. – М.: Логос, 2000. – 386 с. (§ 1.5-1.6).
МИР философии: Книга для чтения. В 2-х т. / Cост. П.С. Гуревич и др. – М.: Политиздат, 1991. – Т.1. – С. 479-484, 486-494, 499-500, 505-508, 530-531, 610-612, 616-624, 629-634, 658-659.
ПОПЕР К. Объективное знание. Эволюционный подход. Пер. с англ. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – С. 108-109, 116-120.
ФЕЙЕРАБЕНД П. Против методологического принуждения. – М.: Наука, 1986. – С. 127-135.
ФІЛОСОФІЯ. Хрестоматія: Навч. посіб. // За ред. Дротянко Л.Г., Матюхіної О.А., Онопрієнка В.І. – К.: Вид-во Національного авіаційного університету, 2009. – С.146 – 156.
Тема 14. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Саме суспільство намічає для індивіда
програму повсякденного існування.
Неможливо жити в сім’ї, займатися
своєю професією, займатися тисячами
повсякденних справ, робити покупки
прогулюватися по вулиці або навіть
залишатися дома, не підкорюючись
його приписам.