Таблиця 6.

Античний світогляд   Середньовічний світогляд
політеїзм (багатобожжя) монотеїзм (єдинобожжя)
боги є частиною природи або уособленням природних стихій Бог є духовною сутністю, яка перебуває за межами світу (трансцендентальність)
вихідні якості богів: сила, могутність вихідна якість Бога – любов до людини
боги впорядковують світ Бог творить світ із нічого
космос, природа – загальні умови існування богів і людей природа не має власної сутності і не може існувати без припливу божественної енергії
людина спирається у своїх вчинках на знання людина в усьому покладається на віру в Бога
головне життєве завдання людини – здійснення подвигу головне життєве завдання людини – спасіння душі
у сприйнятті дійсності увага акцентується на зовнішньому; внутрішнє проявляє себе лише через зовнішнє у сприйнятті дійсності увага акцентується на внутрішньому; зовнішнє скоріше заважає правильно зрозуміти внутрішнє
люди порівнюються за етнічними та родовими ознаками всі люди є рівними перед Богом
панування натуралістичного світогляду панування символічного світосприйняття

На відміну від грецької філософії, котра була пов’язана з язичницьким багатобожжям, філософська думка середніх віків базується на християнському монотеїзмі, основу якого утворюють два важливих принципи: ідея божественного творіння (креаціонізм) та ідея божественного одкровення. Ідея творіння стала основою середньовічної онтології: Бог як абсолютне буття створив природу і людину із нічого, одним лише своїм волевиявом.