| Потреба | Зміст потреби | НАслідки | |
| Задоволення потреби | Не задоволення потреби | ||
| У встановленні зв’язків з іншими | Щоб подолати відчуття ізоляції людям необхідно про когось піклуватись, нести за когось відповідаль-ність | Ідеальним шляхом задоволення цієї потреби є продуктивна любов, що допомагає людям працювати разом, зберігаючи при цьому свою індивідуальність | Якщо ця потреба не задовольняється, то людина набуває нарцисичного характеру, відстоюючи тільки свої егоїстичні інтереси, не довіряючи іншим |
| В подоланні | Усі люди потребують подолання своєї пасивної тваринної природи, щоб стати активними творцями свого життя | Це досягається шляхом творчості – в сфері мистецтва, в створенні матеріальних цінностей, або вихованні дітей | Якщо ця потреба не знаходить свого задоволення, то результатом є деструктивна поведінка |
| Потреба у вкоріне-ності | Це потреба в стабільності, захищеності. | Формується відчуття стабільності, безпеки, відчуття цілісності і свободи | Відчуття нестабільності та незахищеності. |
| Потреба в іден-тичності | Це потреба у збереженні своєї несхожості, індивідуально-сті | Формується образ “Я”. Індивід з чітким і ясним усвідомленням своєї індивідуальності сприймає себе як господар своєї долі. | Копіювання чиєїсь поведінки приводить до конформізму. |
| Потреба в системі світоглядних поглядів | Необхідність пояснити складність світу | Дає можливість цілеспрямовано діяти і адекватно сприймати дійсність | Люди без світоглядної орієнтації нездатні цілеспрямовано діяти, знаходяться в тупику. |
Розглядаючи ці потреби в економіко-політичному контексті, Фромм стверджує, що вираження і задоволення цих потреб залежить від типу соціальних умов. В залежності від характеру суспільних стосунків формується структура особистості, яку Фромм називає основними “орієнтаціями характеру”, які, як і у Фрейда, вважаються стабільними в часі.
Фромм виділив п’ять типів соціального характеру. З них чотири – непродуктивних і один продуктивний (здоровий). Непродуктивні типи:
– рецептивний тип вважає, що джерело усього хорошого в житті знаходиться у зовнішньому світі і єдиний спосіб отримати бажане - це шлях одержання його як дарунку ззовні. Представники цього типу залежні та пасивні, нездатні щось робити без зовнішньої допомоги. Їх основне завдання в житті – скоріше бути любимим, ніж любити самому. Рецептивних індивідів можна характеризувати як довірливих, пасивних і сентиментальних;
– експлуататорський тип, як і рецептивний, не здатний до творчості, і тому прагне отримати усе, що йому треба, із зовнішнього світу – силоміць чи обманом. Негативні риси цього типу – агресивність, самонадіяність, егоцентризм. До позитивних рис відносяться почуття власної гідності, імпульсивність і впевненість у собі;
– накопичувальний тип характеризується недовірою до всього, що може бути отримане ззовні і тяжіє до нагромадження і збереження накопиченого, до скнарості, орієнтується на минуле. Негативні риси цього типу – підозрілість і впертість; позитивні – стриманість і завбачливість;
– ринковий тип – за Фроммом, є продуктом сучасного капіталістичного суспільства. Для людей цього типу характерне ставлення до усього як до товару, цінність якого визначається міновою вартістю. Відносини з іншими людьми носять поверховий характер. Їх основне гасло: “Я такий, яким ви хочете мене бачити”. Негативними рисами виступають нерозбірливість у засобах, безцільність, опортуністичність, безтактність. Позитивними – відкритість, щедрість, допитливість.
– продуктивний тип – здоровий тип – характеризується активною взаємодією зі світом на основі сили розуму, творчості, щирої любові. Його основні риси: самостійність, незалежність, чесність, спокій, любов, творчість. Здатність до любові – справжня цінність людини. Повага до життя, почуття ідентичності, потреби в єднанні зі світом стають переважаючими, тим самим сприяючи переходу від егоїзму до альтруїзму, від модусу володіння до модусу буття. Сила продуктивної любові дає можливість людям цього типу палко любити усе живе на Землі, тобто їх характеризує біофілія, яку Фромм визначав за допомогою таких якостей як турбота, відповідальність, повага. Це кінцева мета в розвитку людини.