ТРАДИЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ

Другий період

 

Основні періоди та етапи розвитку української філософії

Перший період

 

Класичний (початок XVIII ст.)

 

 

 

Етапи розвитку

 

Етапи розвитку

 

— філософія Г. С. Сковороди (1722—1794 рр.); — університетська філософія в Україні; — українська філософія другої половини XIX ст.; — новітня українська філософія

— міфологічна культура дав­нього слов'янства (язичництво); — філософія Київської доби; — філософія доби Відродження XIV—XVI ст.; — філософія в Києво-Могилян-ській академії

 

Головні риси

 

«Поліфонізм»

Антеїзм

Кордоцентризм

Екзистенціальність

 

 

ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ
Антеїзм	поняття, що віддзеркалює домінування жіночого начало в міфологічній культурі слов'ян, в історії філософії означає єдність людини з природою («землею-матір'ю»)
| Кордоцентризм	певна світоглядна орієнтація на внутрішній світ людини, «філософія серця» (де серце — емоцій­но-вольова сутність людини)
Екзистенціальність	заглибленість філософського аналізу у внутрі­шнє буття людини, акцент на її неповторності та потребі свободи як способу людського існування
Ісіхазм	(від грец. «внутрішній спокій, безмовність, зре­чення») — містична течія, що виникла у Візантії (з'явилась у середовищі монахів Афона в XIV ст. як етико-аскетичне вчення про шляхи єднання людини таБога через очищення серця слізьми й зосередження свідомості на самій собі)
Ноосфера	(від грец. «розум» і «куля») — сфера взаємодії суспільства й природи, визначальною особливіс­тю якої стає розумова діяльність людини
Конкордизм	(від франц. сопсоrdе — «згода») — світоглядна позиція, згідно з якою людина повинна жити у згоді із самою собою та іншими людьми
Софія	у християнській традиції «софія» (мудрість) є аналогом істинного знання про світ. Урелігійно-філософській традиції має подвійне тлумачення: з одного боку, це сутність Бога, «душа світу», з іншого — першопричина інтеграції світу, люди­ни й Бога
«Поліфонізм»	багатоголосся різних культур — трипільської, іраномовної (скіфи, сармати), тюркської (половці та печеніги), германської (готи), грецької, рим­ської, праслов'янської, що було однією з перед­умов розвитку філософської думки в Україні