1. Які принципи класифікації систем індійської і китайської філософії?
2. У чому полягає специфіка світогляду Упанішад?
3. Які ідеї філософської доктрини буддизму сприяли її перетворенню на релігійний світогляд?
4. У чому полягає сутність конфуціанства і даосизму?
Тема 3. Космоцентризм античної філософії
План
1. Основні риси античної філософії.
2. Докласична антична філософія.
3. Класична антична філософія.
4. Посткласична антична філософія.
Література
1. Асмус В.Ф. Античная философия: 3-е изд. – М.: Высшая школа, 1998. – 400 с.
2. Виндельбанд В. История древней философии. – К.: Тандем, 1995. – 368 с.
3. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М.: Высш.шк., 1991.–510 с.
Основні поняття:
Буття – філософське поняття, що дозволяє сказати, що світ є й існує незалежно від волі й свідомості людини.
Гармонія – це стан оптимального взаємозв’язку й взаємодії структурно-організованих елементів конкретної системи.
Діалектика – мистецтво задавати питання для вирішення проблемної ситуації, що розглядається.
Душа – активний початок, що зв’язує матерію й ідею як на рівні людини, так і на рівні світу.
Ідея – прообраз буття світу, його першореальність.
Космос – упорядкована єдність світу.
Порядок – це спосіб існування організованих структуру, що перебувають у динамічно-рівноважному стані, але здатний викликати наступний хаос по мірі нагромадження деструктивних процесів.
Космоцентризм – вчення про розвиток світу як рух від хаосу до порядку, з яким погоджується вся реальність світу, включаючи людину.
Матерія – потенційна можливість буття світу.
Розум – здатність людського духу освоювати світ, організовувати й здійснювати доцільну діяльність.
Субстанція – щось незмінне. Те, що існує завдяки самому собі. Першопричина.
Сутність – це єдність активної форми (ідеї) і пасивної матерії. Це субстанція реального буття.
Форма – можливе буття світу.
Хаос – невизначений, позбавлений структурної організованості стан світу; аморфна першооснова з потенціалом бути.