Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу.
Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх Індії, Китаї. Проблеми сенсу людського існування, позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії. Давньокитайська філософія. Вчення Конфуція про людину.
Філософія стародавніх Греції і Риму. Мудрість як безпосереднє джерело щастя у тлумаченні античної філософії. Морально-етична проблематика у творчості Сократа, Демокріта, Платона, Арістотеля, Епікура. Вчення про буття (Мілетська школа), про рух (Елійська школа). Самопізнання та належне існування. Атомізм.
Стиль мислення й особливості середньовічної філософії. Релігійний характер філософських пошуків.
Патристика. Містика і схоластика. Теологія і теософія.
Основний зміст епохи Відродження та його відбиття у філософському антропоцентризмі. Гуманізм і натурфілософія доби Відродження.
Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу. Пошуки продуктивного методу пізнання у філософії Нового часу.
Вирішення проблем людського буття, буття суспільства, історії та перспектив розвитку людства в добу Просвітництва.
Класична німецька філософія. Моральний сенс обмеження людського розуму й розширення меж віри у філософії Канта. Кантівське розуміння процесу пізнання.
Активна самодіяльність людського духу - наскрізна тема філософії Фіхте. Ідеалістична діалектика розвитку світу й людини як основне досягнення гегелівської філософії. Гуманістичний зміст антропологічного матеріалізму Фейєрбаха.