М.Шеллер (1874-1928) - один із засновників філософської антропології, зокрема персоналістсько-релігійного напрямку. В цьому творі викладено ідею підпорядкованості будь-яких цінностей особистісним. Людина - це особистість, котрій властиво любити. Шеллер створює філософію ціннісного персоналізму, згідно з ним вищою формою буття є буття особистості. Котра долаючи обмеження свого оточення виходить в світ. Така особистість усвідомлює себе у своєму опосередкованому любов'ю зв'язку з Богом, зі світом, відчуваючи себе причетною до цілісності духовного світу та людства. Смислова інтенція слова "особистість": 1) належність до людей не визначає коло істот, які слушно вважати за особистості; 2) особистість передбачає одиничність, а також певний ступінь розвитку (зрілість); 3) не саме володіння, а й безпосередня здатність бути свідомим сили своєї волі належить до феномена особистості. Співвідношення між ціннісним універсалізмом і ціннісним індивідуалізмом зберігається тоді, коли кожен індивідуальний моральний об'єкт ціною власного досвіду знаходить свої цінності, не втрачаючи з поля зору віхи морального та культурного розвитку і загальнозначимі цінності. Це стосується і колективних духовних індивідів - націй, народу, племені, родини.