рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Предмет і функції філософського знання

Предмет і функції філософського знання - раздел Философия, Предмет І Функції Філософського Зн...

Предмет і функції філософського знання.

Найбільш загальні засади сущого (буття – небуття, простір – час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода тощо), з яких… Серед них: Світоглядна функція, пов'язана передусім із систем­ним… Загальнометодологічна функція, що полягає у формуванні загальних принципів і норм одержання знань, її координації та…

Культурно-історичні передумови виникнення філософії.

Виникнення Ф. мало і певні ідейні передумови. стало можливим лише на певному ступені розвитку культури, за певного рівня інтелектуального розвитку.… На становлення філософії, особливо в її європейському варіанті, відчутно… Зрештою, виникнення філософії потребує й певного рівня духовної культури загалом. Ф. Як вершина духу може постати на…

Місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.

Серед філосовських дисциплін історії філософії належить особливе місце. Оскільки історичний підхід до предмета, є одним їз способів розкриття його… Історія філософії вивчає філософію, її існування в реальній історії. Об’єктом… Існують концепсії, які цілком заперечують історичний підхід до філософії. Філосовські системи ніби співіснують в…

Основи періодизації західноєвропейської філософії.

Середньовічна (6 ст. – 15 ст) на її теренах працювали видатні мислителі, як А.Аврелій (Блаженний), Ф.Аквінський та ін.. Ф. Нового часу (16 – пер. пол. 19) у ній виокремлюють: Доба Відродження… Сучасна Ф. (др. пол. 19 – 20 ст) репрезентують течії: позитивізм (неопозитивізм, пост позитивізм – О. Конт, Г,…

Східна і західна парадигми філософування.

Перша відмінність полягає у нечіткому розмежуванні між міфологією та ф., релігією та ф. на Сході. Індійська ф. тривалий час перебувала в лоні… Друга відмінність — домішування етичної (Індія) і соціально-етичної (Китай)… Третьою є відмінність суб'єктів філософування. В Китаї та Індії в силу різних обставин особа, не посідала того місця в…

Давньоіндійська філософія.

Ортодоксальн. (веданта, міманса, вайшешика, санкх'я, ньяя і йога). Основа світу - Брахман, Бог, духовна субстанцію. Спочатку брахман поставав як… Сутність людини включає атман і брахман. Мета людського життя полягає в тому,… Вайшешика визнає дев'ять субстанцій — землю, воду, світло, повітря, ефір, час, простір, душу і розум. Перші чотири…

Давньокитайська філософія.

Д. — ф. вч., згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові дао. Засн. Лао-цзи, автор трактату «Дао де цзін».… Д. поділяє світ на невидиме дао і видимий, створений ним світ речей. Ставлення… Д. спрямований проти к. Людинолюбство і вченість Лао-цзи засуджує як протидію дао. Носії даосизму-родова аристократія,…

Загальна характеристика класичної філософії.

*Акцентування уваги на розумності людини і світу в цілому. Людина розуміється як Homo sapiens, постулюється, що світ пізнати; головним знаряддям… * Світ розглядається як діалектика Суб'єкта і Об'єкта. Світ - це рассеченность… * Абсолютизація діалектичного погляду на світ. Причому справа не в тому. що діалектика розглядає світ як розвиток, а в…

Проблема першопочатку світу в античній натурфілософії.

Фалес, купець з Мілету – основа всього сущого вода. Все з’являється з води і зникає, перетворюючись на воду. Всі речі це перетворення води. Яким би… Анаксімаидр (611-545 до н.е.), вважав основою світу апейрон – безкінечне і… Геракліт вважав, основа- вогонь. Але вогонь, у нього прообразом становлення, плинності, мінливості сугого Він…

Сократ і поворот грецької філософії до проблем людини.

Обґрунтування розумом моральності було великим кроком уперед. Проте такий підхід ставив під сумнів святість традиційних норм, оскільки традиції,… Заслугою Сократа, Платона та Арістотеля перед філософією є те, що вони… Розкриваючи проблему людини, він порушував питання про такі характеристики, як "мужність",…

Проблема ідеального в Античності (Платон, Арістотель).

В ідеальній державі Платон виокремлював три соціальні стани - правителів, воїнів («стражів» держави) і людей фізичної праці — селян і ремісників.… Ф. Арістотеля ґрунтується на природознавстві, в якому відношення ідей і речей… Арістотельприйняв платонівську концепцію домінування загального над одиничним, але піддавав критиці платонівську…

Пригадування як спосіб пізнання.

Людина отримує істинні знання, коли душа пригадує те, що вона вже знає. Знання як пригадування того, що було до народження людини, є в Платона одним… У пам'яті людської душі, вважає Платон, ще з періоду її безтілесного…

Значення платонівського вчення для становлення філософського змісту поняття «держава».

У "Держава" писав: "Постійно що-небудь потребуючи, багато людей збираються разом, щоб спільно жити і допомагати один одному; таке об'єднане поселення ми називаємо державою". Виходячи з мети створення держави, обидва філософи вважали, що основним принципом управління державою є діяльність верховної влади у згоді і на користь інтересів суспільства. У людині Платон розрізняє смертне тіло і безсмертну душу, яка є й одночасно його полонянкою. Тіло є в'язницею душі й прокляттям за недосконале життя в минулому. Якщо у світі загальним є ідеї, в людині — душа, то в суспільстві — держава. Платон знехтував самоцінність індивіда, цілком підпорядкувавши його принципу державності. Індивід — знаряддя держави. Виховання, мистецтво — все повинно бути підпорядковане державі як вищій меті. Навіть приватну власність заперечував він в ім'я держави.

В ідеальній державі Платон виокремлював три соціальні стани — правителів, воїнів («стражів» держави) і людей фізичної праці — селян і ремісників. Поділ на стани відбувається на основі домінування певної частини душі в людині — розумної (правителі), вольової (воїни), чуттєвої (селяни і ремісники).

належність до певного класу не успадковувалась. Навпаки, ідеалом Платона було суспільство, де кожній дитині надається можливість здобути той найвищий ступінь освіти, який вона має осягнути відповідно до своїх природних можливостей, і де кожен індивід може зайняти ту найвищу посаду в державі, яку дозволять його особисті досягнення (здібності, освіта і досвід).Арістотель також проводив паралель між людиною і суспільством. Але, на відміну від Платона, розглядав не суспільство похідним від людини як державної Істоти, а навпаки, у нього людина є похідною від суспільства. За його переконанням, людина за межами суспільства-держави є абстракція, поза суспільством вона неможлива, як неможлива жива рука, відокремлена від тіла.

Згідно з Платоном досконала держава — найвище втілення блага на Землі. А благо окремої людини полягає в підпорядкуванні загальному благу. Таке розуміння держави породило у мислителя відразу до демократії, зумовило його політичний консерватизм.

Філософія епохи еллінізму.

У IV ст. до н.е. Зенон з Кітіону засн.. школу стоїцизму. була логічним продовженням школи софістів, але мала особливості. Сусп. Умови зумовили… Закінчився період у 529 р. н.е., коли указом віз. Імп.Юстініана були закриті… Неоплатонізм — напрям античної філософії, який систематизував учення Платона, поєднавши їх з ідеями Арістотеля щодо…

Ідея Бога в світлі середньовічної філософії.

1.Теоцентризм – ф. конц., в основі якої лежить розуміння Бога, як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого…

Проблема співвідношення віри й знання у філософії Фоми Аквінського.

Спираючись на вчення Аристотеля,що за доп. логіки та її законів можна пізнати істину, Ф.Акв. надає однакової значущості вірі і розуму. Оскільки вони… Фома Аквінський чітко визначає сферу науки і віри. Завдання науки полягає у…

Суперечка реалізму і номіналізму.

Реалізм (лат. realis - суттєвий, дійсний) - філософський напрям, згідно з яким загальні поняття (універсалії) існують реально як сутності речей.… Номіналізм - філософське вчення, що заперечує онтологічне значення універсалій… Номіналісти - Вільям Оккам, Жан Буридан - вважали, що речі одиничні, не приховують ніяких універсалій. Загальні…

Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.

В епоху античності людина вважалася природною істотою. оскільки її сутність, поведінка визначалися її природою, і активність людини залежала лише…

Різновиди ренесансного пантеїзму.

М. Кузанський (Крес) неоплатонік, «Єдине», на його думку, охоплює вce, воно не має нічого: протилежного собі. «єдине» - тотожне безконечному.. Тобто… Італ.Дж. Бруно, поєднав думки Кузанського про збіжність протилежностей з…

Основні етапи розвитку емпіризму в філософії Нового часу.

Засновником емпіричної традиції у філософії Нового часу є Ф. Бекон, який усвідомив важливість наукового знання для влади людини над природою. На… З Так, Т. Гоббс виділяв пізнавальну та соціальну функцію знаків, без яких люди… Дж. Локк є сенсуалістом- прихильником напрямку у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань. При…

Основні концепції новоєвропейського раціоналізму.

Засн. течії, як і європейської філософії Нового часу загалом, є француз.Декарт. Він заклав засади р. як універсального світогляду, протилежного… Перша проблема, з якою Декарт зіткнувся при розбудові науки на основі методу… В своїй пантеїстичній концепції Б.Спіноза пояснює математичну конструкцію світу природою Бога, який поєднує…

Обгрунтування емпіризму Ф.Беконом. Поняття «індуктивний метод».

Критика «привидів» була першою, але далеко не останньою спробою філософії Нового часу виявити суто гносеологічний суб'єкт (пізнавальний аспект… Всупереч дедуктивному методу, який був головним у вченні Арістотеля, у… Бекон усвідомлював слабкість і поверховість індукції. Тому для посилення її він пропонував шукати «негативні випадки»,…

Поняття дедуктивного методу. Р.Декарта.

Проблемою при розбудові науки на основі такого методу, була проблема відправних Істин Філософ заперечує чуттєвість як джерело таких Істин. Істинним… Розум озброєний дедуктивним методом, здатний пізнати найглибші основи світу І…  

Філософський агностицизм Д.Юма.

Теорія пізнання Юма склалася в результаті переробки ним матеріалістичної теорії пізнання (матеріалістичного емпіризму) Локка та суб'єктивного… Всі душевні сприйняття Юм розділяє на два види. Перші, більш сильні -… Між враженнями і ідеями за Юмом можуть виникати три основних типи відношень 1. включення за подібністю (сюди…

Французьке Просвітництво: смисл теорії природного права і суспільного договору.

Гольбах Поль заявляв, що людина є творінням природи, вона існує як частина природи і підлягає її законам, від яких не може звільнитись навіть… З природи людини просвітники виводили природні права(права, виведені розумом з… Вчення про «природні права» людини було покладено в основу концепції демократичної правової держави, проголошеної в…

Загальна характеристика німецької класичної філософії.

Основні риси: 1) розуміла роль ф. в історії людства і в розпитку світової культури, вважали, що ф. покликана критично самопізнати людську…

Основні положення теорії пізнання І.Канта.

Оскільки розум уконституював світ, даний у науковому досвіді, то джерело всезагального і необхідного знання слід шукати не в цьому уконституйованому… Як у процесі пізнання отримуються всезагальні наукові істини математики,… Прир-во мож.завдяки діяльності розсудку, яка поєднує його апріорні форми і чуттєве сприймання. Такі форми - кількість,…

Своєрідність гегелівської діалектики.

Специфіка новоєвропейського раціоналізму.

Якщо в Англії філософія Нового часу розвивалася у формі емпіризму, то на континенті вона постала у формі раціоналізму. Раціоналізм значно тісніше,… І все ж раціоналізм був новимтипом ф. На противагу схоластиці він намагався… Дещо спрощено філософську систему раціоналістів можна звести до такої схеми: світ побудовано на раціональних, логічних…

Критика німецького ідеалізму в філософській антропології Л.Фоєрбаха

Людвіг Андреас Ф.— видатний німецький ф., спочатку один з послідовників Гегеля, пізніше — творець самобутньої філософської концепції… Людина — це найвище у ціннісному відношенні, абсолютна цінність. Не окремі… Головне завдання своєї філософії Фейєрбах вбачав у по­доланні релігійного відчуження. Людина повинна бачити в іншій…

Структура абсолютного ідеалізму Г.Гегеля.

Загальна характеристика некласичної філософії.

НКФ рішуче відкидає претензії на те, що рано чи пізно вона створить таке філософське вчення, яка раз і назавжди вирішить корінні проблеми філософії…

Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми.

Карл М. Фрідріх Е. М — ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і «теорію» революційного перетворення буржуазного суспільства в… Головне завдання - звільнення робітничого класу (пролетаріату) від… ФМ є матеріалізм, або діалектичний ДМ та історичний матеріалізм ІМ. Подолали ідеалізм Гегеля, перейняли діалектику.…

Проблема відчуження в марксизмі. Можливість подолання відчуження шляхом соціальної революції.

Маркс стверджує ідею про необхідність перетворення приватної власності на реальну власність кожного індивіда, реального «присвоєння людиною… Х-ка присвоєння людської власної сутності, або перетворення праці з примусової… Концепція відчуження суперечлива і методологічно. Поняття «відчуження» сутності людини має сенс за умови визнання…

Загальні засади матеріалістичної діалектики.

ДМ концепція розвитку виходить з того, що розвиток є вічним та нескінченним процесом заміни старого новим на основі внутрішніх джерел саморозвитку…

Філософія Ф.Ніцше як підґрунтя переосмислення цінностей.

Він порушив питання про цін­ність істини — центрального поняття («ідола») філософії. Оскільки основними цінностями є життя і воля, то істина стає…  

Філософські проблеми фрейдизму та їх історична доля.

Фрейд розроб психоаналіз -метод психотерапії та психологічне вчення, в основі якого лежить визнання домінуючої ролі підсвідомого в житті… Саме «Воно», несвідоме, рухає життя людини і, на думку Фрейда, часом обтяжує… ПА набув у країнах Заходу популярності. Концепція Ф. навіть посіла чільне місце в багатьох підручниках з психіатрії,…

Історичні трансформації позитивізму.

Позитивізм (філософія «позитивного» знання), який часто називають «ф. науки» - одна з найвпливовіших течій останніх півтора століть. Засновником… 1. (Конт, Спенсер, Міль). Можна зберегти старий термін «ф.» для позначення…  

Позитивізм та неопозитивізм.

НеоП) —н-м ф. XX ст., зводить ф. до аналізу мови науки і намагається вилучити з науки поняття («метафізичні залишки»), які, на його думку, не…

Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослідження.

Філософія постмодерну (загальна характеристика).

Термін постмодерн з'явився ще у 60-ті роки для позначення новацій у архітектурі, літературі й мистецтві, а також у технологічній, соціально-економічній, політичній сферах. Філософського значення він набуває у 80-ті роки у працях Ж.-Ф. Ліотара. який переносить дискусії з пост­модерну у сферу ф. ї.

У найзагальнішому плані філософія постмодерну проголошує орієнтацію на подолання тривалого домінування у філософському мисленні раціоналізму й монізму. Постмодерністи проголошують, що вони «занурюють світ» у зовсім інший «стазіс» (грец. – стояння, нерухомість), у якому розум звільняється від претензії на тотальне панування; філософія проголошується «терапевтичним мистецтвом», яке звільняє свідомість від настанов минулого. Філософія має бути плюралістичною і толерантною до всього відмінного. Звідси проголошується принцип нової філософії (постмодерну): «На цьому стою, але можу як завгодно».

Будучи плюралістичним, постмодерн не шукає нового синтезу, але орієнтується на породження відмінностей (Ж.Дельоз), форма та існування яких — це гра з іншими відмінностями, причому правила гри не задаються ззовні, а створюються довільно в ході самої гри («грає сама гра», як говорив Г.-Г. Гадамер). Плюралістичність постмодер­ну виявляється і в тому, що він протистоїть інтернаціональному стилю і сцієнтизмові і взагалі дезавуює культуру Цілого і Єдиного. Постмодерн не проти віри у будь-яку ідею, але він проти привілеїзації якоїсь однієї (чи кількох) ідеї, проти проголошення анафеми всім іншим — альтернативним — ідеям.

Постмодерністи виступають проти «асиметричності» діалогу. Так, зокрема, Дельоз і Гваттарі критикують Фрейда за «асиметрич­ність» діалогу лікаря-психіатра з пацієнтом. Цей діалог має будуватися на паритетних засадах. Тому божевілля є просто не­стандартною відповіддю на ситуацію, що суперечить сталому (стандартному) символізму. На те пропонується шизоаналіз — аналіз, заснований на вірі в те, що знання не вичерпуються визна­ченими наперед функціонально-системологічними категоріями. Тому «шизоаналіз» є повною інверсією «ортодоксального психо­аналізу». Отже, філософія постмодерну має бути аномальною, має виривати нас із status quo, має допомагати нам ставати новими істотами (Р. Рорті).

Постмодерн є усвідомленням вичерпаності онтології, в межах якої реальність могла піддаватися примусовому її перетворюванню. Але відмова від примусового перетворення природи має неминуче привести й до відмови від будь-яких спроб систематизації реальності, котра не «вміщується в жодні теоретичні схеми. Подія завжди випереджує теорію» (Ж. Бодрійар). З цього постає об’єктивна неспроможність створити жорсткі замкнені системи будь-де (в економіці, мистецтві, мовознавстві та ін).

 

Історична школа в філософії позитивізму.

Спільність таких програмних ф. настанов як заперечення "метафізики" (синоніма теоретичної ф.), і, перш за все, заперечення пізнавального…

Проблема свободи і вибору людини в екзистенціоналізмі.

 

Форми організації суспільного буття.

Соціальні спільності х-ться різноманіттям видів і форм. Так. за кількісним складом вони коливаються від взаємодії діад (двох людей) до… Аморфні спільноти – це структурно нерозчленовані,доволі нестійкі утворення з…

Герменевтика: співвідношення істини та методу.

Філософська герменевтика трактує комунікацію як традицію, чия мовна та історична приро­да забезпечує істинність розуміння. Існу­вання в традиції як… Інтерпретація, що сягає істинного смислу, здійснюється в межах самовиявлення…

Методологічні концепції структуралізму і пост структуралізму.

Лакан проводить думку про подібність між структурами мови та механізмами дії несвідомого. На цьому він будує культурологічну концепцію, суть якої… У кін. 60-х поворот до постстр., який повертає до аналізу того, що лежить «за…

Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні.

Аналіз історії філософії в контексті культури України передбачає її періодизацію, що ґрунтується на врахуванні змін історичних типів національних…

Кордоцентризм філософії Г.Сковороди.

Отже, принцип двонатурності світу й ідея трьох світів Сковороди підпорядковані основному об'єкту його філософування - духовному світу людини,…

Етапи й особливості розуміння буття в історії філософії.

У Гегеля, для якого буття було тотожним мисленню (буття приписувалось насамперед ідеї, Богу) вчення про буття (онтологія) звелось до логіки.… М.Гайдеггер звинуватив всю попередню європейську філософію, починаючи з…

Поняття субстанції. Субстанція та акциденція. Модуси й атрибути субстанції.

АКЦ.(лат.— випадковість) — випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість. вперше Арістотель («Метафізика», «Фізика»). Вживалося в схоластиці,… АНТИБУТ– невідємна, необхідна, істотна властивість предмета або явища без якої…

Світ як ціле й проблема його граничних підвалин.

Об’єктивний ідеалізм зводить світ до сукупності матеріального сущого. Світ ідей як самостійне суще притаманний хіба що вченню Платона. У…

Історичні форми філософського розуміння простору і часу.

Форми наукового пізнання.

Теорія -найадекватніша форма НП, система достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка має струнку логічну структуру і дає цілісне,… 54. Проблема єдності та множинності світу. світ пов'язане з пон.«буття», близьке до слів «свій», «община». «світ» означало єдність, цілісність й упорядкованість.…

Філософські позиції в історії філософії: монізм, дуалізм, плюралізм.

Головна проблема ф.монізму складає розуміння взаємовідносин матеріального і ідеального, предполагающее рішення основного питання ф. Різновидом… Дуалізм (лат. два) – ф. вчення, що вважає, на противагу монізму, матеріальну і… Плюралізм (лат. багаточисельний) – конц., протилежна монізму, по якій все існуючи складається з багатьох рівнозначних…

Знання та віра. Історичні форми співвідношення.

До співвідношення знання та віра ще у ІІІ ст. у патрист.вченні «отців церкви» — Квінта Тертулліана, Августина Блаженного. Твердженням «Вірую, бо це… Неотомізм намагавсь об’єднати віру і розум. Ф. повинна раціонально розкритті і…

Проблема суб'єкта й об'єкта пізнання.

Виокремл. Конц. О пізнання, що спостерігалися в історії ф.: 1. Споглядальність, обстоювання О, як безпосередньої даності С (античність, ф. Нового…

Структура пізнавальних здібностей суб'єкта.

Відображення властивостей речей, предметів, що безпосередньо впливають на органи відчуттів, збуджуючи центри у корі головного мозку, називаються… Мислення функція людського мозку, вища ступінь відображення дійсності. Завдяки…

Співвідношення пізнання й розуміння

Знання, пояснення та розуміння — це необхідні моменти взаємодії людини з навколишнім світом, за допомогою яких вона накопичує певну інформацію про…

Свідомість та самосвідомість: етапи філософського осмислення.

Вперше було вжито Р. Декартом і термін «СВ» як особлива здатність душі Він вважав. що СВ - інтелектуальна діяльність суб'єкта, який проектує світ.…  

Проблема свідомості в історії філософії.

У Новий час (аптропоцентрични світогляд) СВ набуває нового якісного виміру. Вперше було вжито Р. Декартом і термін «СВ» як особлива здатність душі… Подолав когнітивну інтерпретації СВ Hiцшe. Декартівське «я мислю» він замінив… 62. Мислення й мова: форми співвідношення.

Гносеологічне й онтологічне розуміння істини.

Місце та роль філософії в структурі наукового знання.

Знання, що входить в ту чи іншу науку і складає її елемент, має назву наукового. У цьому розуміння воно протиставляється буденному, що виникає в… Наукове знання характеризується свідомим, цілеспрямованим застосуванням… У сучасних умовах на розвиток знання філософія впливає як метод і теорія знання. Аналіз знання як форми осягнення…

Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

Гіпотеза - форма знання, основою якого є передбачення, сформульоване за допомогою певних фактів, але незнання є невизначеним і погребує доведення.…

Методологія та основні групи методів наукового пізнання.

ЕМПІР.спостереження -певна система фіксування та реєстрації властивостей і зв'язків досліджуваного об'єкта в природних умовах або и умовах…

Структура емпіричного знання і методи емпіричного дослідження.

Методи: спостереження – цілеспрямоване сприйняття явищ дійсності (їх опис та вимірювання); порівняння– пізнавальна операція, яка лежить в основі…

Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослідження.

Методи теоретичного дослідження.

Методологічні принципи конкретних наук як складова стилю наукового мислення.

Редукціонізм являє собою одну з методологічних програм філософії науки. Варіанти її втілення можна знайти в різних науках - математиці, фізиці,… Спираючись на засади редукціоніської методології філософи і теоретики… Сучасна революція в природознавстві пов'язана зі створенням і реалізацією двох нових дослідницьких програм: фізичної…

Принципи класифікації наук.

Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності.

1.Клас, 2.неклас.3.постнекласичний типи НР відрізняються системою засад наукового дослідження (за Стьопіним.ввів «постнекласична наука») «1 центрує…

Методологія наукового пізнання.

Однією з найактуальніших проблем сучасного стану розвитку логіки та методології науки є питання про необхідність виділення поряд з емпіричним та…

Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітності світу.

Цілісність притаманна не лише системі, що самоорганізується, яка утворилася в результаті історичного вибору того, а не іншого виду узгодженого руху… НКС як система – це цілісна сукупність елементів, дещо ціле, що являє собою…

Індуктивний метод і поняття позитивних наук (О.Конт, Г.Спенсер).

Безсумнівні досягнення індуктивізму (Ньютон закон гравітації, Ампер закон електродинаміки) зробили його науковою методологією,він стає основою… Герберт Спенсер «Синтетична філософія» Дав серйозне теоретичне обґрунтування…  

Методологія науково-дослідницьких програм ІЛакатоса. Раціональна реконструкція науки.

Поняття «діалектика» в історії філософії. Діалектика та метафізика.

Метафізика(давньогрец.-«після»,«над фізикою)- метод,що відображує якісний саморозвиток буття через суперечки, який тяжіє до побудови однозначної,…

Суспільство як феномен і як предмет наукового та філософського осмислення.

На підставі аналізу різних підходів до суспільства як з боку прибічників соціального універсалізму, так і соц.атомізму, говор.про двоаспектність… 78. Сутність соціальної практики. Матеріально-виробнича і… Практика -це матеріальна, чуттєво предметна цілеспрямована діяльність людей, що має своїм змістом освоєння і…

Сфери суспільного життя як елементи цілісності соціального організму.

Поняття "сфера суспільного життя" відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні,…

Типології суспільства в сучасних концепціях соціальної філософії (К.Поппер, Д.Белл, Е.Тоффлер).

Белл твор. концепцiї єдиного «iндустрiального с.». Історичний процес-перехiд вiд «традицiйного» (аграрного) до промислового («iндустрiального»)… В 70-90 рр. XX ст.соціально-економічний розвиток призвів до відторгнення… Концепція інформ. с. -головний фактором суспільного розвитку виробництво та використання науково-технічної та іншої…

Циклічна та лінійна моделі розвитку історії.

Нелінійна (плюралістично-циклічна) конц. визнає існування множинності самодостатніх історичних утворень із власною історією. Вона Поява-…    

Філософський зміст принципу історизму.

Історизм – принцип пізнання речей та явищ в їх становленні та розвитку, в органічному зв’язку з умовами, які їх породжують. Історизм означає такий підхід до явищ, котрий включає в себе дослідження їх виникнення та тенденцій наступного розвитку, розглядає їх в аспекті як минулого, так і майбутнього. В якості визначеного способу теоретичного дослідження історизм є фіксацією не будь-якої зміни (нехай навіть якісної), а такої зміни, в якій виражається формування специфічних властивостей і зв’язків речей, що визначають їх сутність, своєрідність. Історизм передбачає визнання незворотнього та успадкованого характеру зміни речей. Історизм став одним із найважливіших принципів науки, які дозволили їй створити об’єктивну картину природи та виявити закономірності її розвитку (напр., дарвінівська теорія еволюції). Завдяки цьому принципу, що складає невід’ємну частину наукового методу, пояснюється сутність складних суспільних явищ.

Метод історизму зорієнтовує на розгляд об'єкта пізнання в історичному плані-як такого, що пройшов визначені стадії становлення, втілюючись у певних результатах. Тому цей метод тісно поєднаний із теорією, як вищою формою наукового пізнання.

Розглядати світ і природу такими, що проходять певні стадії розвитку, що постають у часі, віддавна було однією із суттєвих рис світорозуміння людини. І це не випадково, бо тут прямо і безпосередньо торкаються питання сенсу життя, долі людини. Особливо ж активно історичний підхід застосовувався у період Просвітництва, що відбилось, наприклад, у зародженні якраз у цей час "філософії історії".

Історичний підхід означає: пізнання, мислення постають ніби "розгорнутими" у часі стосовно становлення даного об'єкта, проявів його можливостей. Думка констатує - яким був (чи яким би був) об'єкт упродовж його існування. І це неодмінно висвітлює також його сучасні, актуальні для пізнання можливості (властивості). Типовий приклад - застосування методу історизму у соціальному пізнанні, зокрема, процесів і тенденцій духовно-культурного життя суспільства.


Філософське осягнення феномену техніки.

Перші праці, присвячені філософському розумінню проблеми техніки, вийшли у світ понад сто років тому. В 1877 р. у Брауншвейзі було видано книгу… До Другої світової війни внесок техніки у цивілізацію лише оптимістично… Амер. філософ і соціолог Л. Мамфорд вважав, що відлік в історії сучасної техніки слід починати з початку другого…

Поняття екологічної ситуації. Екологічна ситуація як функція цивілізації.

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності, спрямованої на задоволення людських потреб. Людина досягла висотної цивілізації… Екологічне прогнозування стало необхідною умовою оптимізації процесу взаємодії…

Глобальні проблеми сучасної цивілізації і загальнолюдські цінності.

Кожній сфері буття людини відповідають певні цінності. Цінність - феномен, який об'єктивно, за своєю природою є благом для людини, спрямованим на…  

Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

Виділяючи головні сфери буття ( природу , суспільство , свідомість ), слід враховувати , що розмаїття явищ, подій , процесів , які входять до цих…

Співвідношення філософії та науки.

З цією схожістю філософії і науки пов’язана і їхня розбіжність – принципово різна орієнтованість на це загальне. “Наука охоплює” загальне як таке,… Водночас, між ф. і науковим знанням є й принципові відмінності: 1. ф. має…  

Поняття «інновація» та «інноваційний розвиток».

Інн.р.характеризується перенесенням акценту на використання принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної…

Особливості некласичної науки.

Специфіка постнекласичної науки.

Ознаки ПостНН: 1.зміна характеру наукової дійсності, пов'язана з комп'ютеризацією; 2.розповсюдження міждисциплінарних досліджень; 3.підвищення… Некласична парадигма пізнання передбачає використання таких методологічних…

Сутність знання та його види.

Історичні підходи до класифікації наук.

Сучасна клас. За предметом і методом пізнання можна виділити науки про природу — механіка, фізика, хімія, біологія, про суспільство- гуманітарні,…

Структура наукового знання. Наукова картина світу.

Факт, як явище дійсності, стає науковим фактом, якщо він пройшов строгу перевірку на істинність. Н. проблеми - це усвідомлені питання, для відповіді на які недостатньо наявних… Н. гіпотеза - таке припустиме знання, істинність або хибність якого ще не доведена, але яке висувається не довільно, а…

Критерії розмежування «наук про природу» і «наук про дух».

Вільгельм Дільтей ділить всі науки на «науки про дух» і «науки про природу». Науки про дух вивчають життя, філософію життя, тобто гуманітарні науки.…

Норми та цінності наукової спільноти.

Проблема демаркації наукового й ненаукового знання.

Техніка та технологія як філософські поняття.

Можна спробувати виділити найсуттєвіші ознаки техніки й побудувати філософське визначення на їх основі. Німецькі філософи-техніки X. Ленк та Г. Рополь здійснили аналіз прикмет… Німецький філософ Ф. Раппе, аналізуючи існуючі у філософській літературі тлумачення поняття «техніка», також намагався…

Професійна відповідальність ученого.

Хоча питаннями висвітлення професійної діяльності ученого займався ще Арістотель, питання про професійну відповідальність вченого до цих пір не…

Роль науки в сучасному суспільстві.

Наука - як особливий соціальний інститут.

Наука як соціальний інститут виникла в Західній Європі в XVI-XVII ст. у зв'язку з необхідністю обслуговувати зарожд. капіталістичне виробництво і претендувала на певну автономію. Саме існування науки як соціального інституту говорило про те, що в системі суспільного розподілу праці вона повинна виконувати специфічні функції, а саме, відповідати за виробництво теоретичного знання. Наука як соціальний інститут включала в себе не тільки систему знань і наукову діяльність, але і систему відносин у науці, наукові установи та організації. Родоначальником інституційного підходу до науки вважається Р. Мертон. Поняття «соціальний інститут» трактується в західній соціології як стійкий комплекс формальних і неформальних правил і норм, що регулюють людську діяльність і організують їх у систему ролей і статусів.Поняття «соціальний інститут» відображає ступінь закріпленості того чи іншого виду людської діяльності. Інституційність припускає формалізацію всіх типів відносин і перехід від неорганізованої діяльності і неформальних відносин за типом угод і переговорів до створення організованих структур, які передбачають ієрархію, владне регулювання і регламент. У зв'язку з цим говорять про політичні, соціальних, релігійних інститутах, а також інститут сім'ї, школи, установи. Однак довгий час інституціональний підхід не розроблявся у вітчизняній філософії науки. Процес інституціалізації науки свідчить про її самостійність, про офіційне визнання ролі науки в системі суспільного розподілу праці, про її претензії на участь у розподілі матеріальних і людських ресурсів. Наука як соціальний інститут має свою власну розгалужену структуру і використовує як когнітивні, так і організаційні і моральні ресурси. У цій якості вона включає в себе наступні компоненти: • сукупність знань і їх носіїв; • наявність специфічних пізнавальних цілей і завдань; • виконання певних функцій; • наявність специфічних засобів пізнання та установ; • вироблення форм контролю, експертизи та оцінки наукових досягнень; • існування певних санкцій. Розвиток інституційних форм наукової діяльності передбачало з'ясування передумов процесу інстітуціоналізапіі, розкриття його змісту і результатів. В античності наукові знання розчинялися в системах натурфілософів, у Середньовіччі - у практиці алхіміків, змішувалися або з релігійними, або з філософськими поглядами. Важливою передумовою становлення науки як соціального інституту є наявність систематичної освіти підростаючого покоління. Саме існування науки як специфічного соціального інституту, її все зростаюча роль у суспільстві в кінцевому рахунку обумовлені тим, що наука покликана виконувати в системі загального поділу праці функції, пов'язані зі здійсненням діяльності з формування і розвитку наукового знання, визначених норм пізнавальних відносин до дійсності.

У зв’язку з домінуванням наукового світогляду у сучасній цивілізації наука як соціальний інститут перетворюється на політичну, економічну, загальнокультурну силу.


Синергетика як наукова перспектива XXI ст.

Вихідні принципи СГ:1) цілісність світу і наукового знання про нього: 2) спільність закономірностей розвитку об'єктів усіх рівнів матеріальної та… Основні твердження СГ.* Індетермінізм розвитку відкритих систем: у відкритих… СГ у науков відношенні має переваги: ґрунтується на більш глибокому розумінні єдності і різноманітності світу,…

Філософський аналіз поняття «наука».

Вивчаючи, як здійснюється наукове пізнання, як обираються його методи, якими є пізнавальні можливості цих методів та їхні межі, філософія формує…  

Проблема істини у розкритті наукової картини світу.

Махізм та емпіріокритицизм (другий позитивізм).

Одне з центральних понять махізму - "досвід", який, за Махом, є сукупність вихідних чуттєвих даних, "елементів", нібито… Складовою частиною цієї концепції є теорія "принципової координації"…  

Постпозитивістські концепції Т.Куна, П.Фейерабенда.

Концепцію Пола Фейєрабенда, "епістемологічних анархізмом", можна охаракт. за наступ. Понят.: Принцип проліферації (розмножен) теорій -…

Проблема практики у ф.прагматизму (Ч.Пірс, У. Джеймс, Дж. Дьюі).

В. Джемс істина — не просто практичність, а насамперед корисність ідеї. Якщо ідея має практичне значення, то цим самим стверджується реальність її…

Платон «Держава».

Справедливість-є основою ідеальної держави, полягає в тому, щоб кожний громадянин зміг займатися тим, що найбільше відповідає його натурі. Тобто… Платон нараховує декілька форм державного правління: монархія, аристократія,…

Аристотель «Етика».

Аристотель вважає доброчинність надбаною якістю. розподілив усі доброчинності на діаноетичні, пов'язані з розумовою частиною душі (мудрість,… Уперше в історії етики Аристотель зробив предметом дослідницької уваги питання… Аристотель високо оцінював дружбу-стосунки, позбавлені розрахунку. Ідеалом морального життя Аристотель вважав життя…

Мор Т. «Утопія».

По думці Мора, Утопія являє собою безкласове суспільство, що складається з вільних від експлуатації більшості. Однак, проектуючи справедливе… Крім того, в Утопії поширене шанування предків. Т. Мор перелічує ремесла,…  

Кампанелла Т. «Місто Сонця».

Наперекір християнській моралі у державі Кампанелли існує рівність чоловіка й жінки. Мешканці Міста Сонця здорові, гарні і сильні. Велике значення… Загальному невігластву народу в сучасному для нього суспільстві Кампанелла…

Бекон Ф. «Про гідність і примноження наук».

Деякі дослідники підкреслюють, насамперед, нестачу класифікації наук Ф.Бекона в тому,що джерело його системи не об'єктивна дійсність, а властивості… Він передбачав також, що хоч ще немаєзагальної історії наук, але така стане… Велике місце в системі відведене Техніці ("механічні мистецтва"). Найзначніша сторона класифікації Ф. Бекона…

Декарт Р. «Міркування про метод».

Макіавеллі Н. «Государ».

Є ряд політичних прийомів, за допомогою яких государ в змозі досягти вищої своєї мети. Государ, "якщо він хоче зберегти владу, повинен придбати… Макіавеллі чудово усвідомлює, що неодмінною умовою здійснення політичної влади… У цій праці домінує, як нам вже відомо, зовсім не звеличення високої гідності людської особистості, що створює і…

Піко дела Мірандола Д. «Промова про гідність людини».

І ось, створивши людину, бог вирішив, аби той, кому він не зміг дати нічого власного, мав спільним з іншими все, що було властиве окремим творінням.… У людей, які народжуються, бог вклав зародки найрозмаїтішого життя, й залежно…  

Гоббс Т. «Левіафан або матерія, форма та влада держави церковної та громадянської».

Говорячи про людину, Т Гоббс наголошує на рівності людей, такими їх створила природа Із-за рівності здатностей виникає рівність нади на досягнення… Т. Гоббс, вважаючи суспільство великим цілим тілом, наголошував, що це — тіло…

Руссо Ж.-Ж. «Нова Елоїза».

"Нова Елоїза" складається з 163-х листів, розділених на шість частин. Епізодів у романі порівняно небагато в порівнянні з величезною… Конфлікт роману носить двоїстий характер: з одного боку, він полягає в…  

Кант І. «Критика чистого розуму».

У чуттєвому спогляданні матеріал від речей в собі упорядковується такими формами споглядання, як простір І час Отже, простір не є формою самих… Природознавство можливе завдяки діяльності розсудку, діяльність розсудку… Третя пізнавальна здатність людини, яка вивчається трансцединтальною діалектикою (за Кантом) - розум, пізнавальна…

Файербах Л. «Сутність християнства» (1841).

Юркевич П. «З науки про людський дух».

Таким чином, філософські погляди Юркевича можна охарактеризувати як телеологічний ідеалізм. Біблію він вважає єдиним шляхом до знання. Істину ми…  

Франко І. «Наука і її взаємини з працюючими класами».

Наукою можна назвати тільки пізнання законів І сил природи, які проявляються всюди І як завгодно Справжня наука немає нічого спільного з жодними… Справжня наука повинна мати дві умови вчити пізнавати закони природи та вчити…

Бергсон А. «Творча еволюція».

Фрейд 3. «Тотем і табу».

 

Камю А. «Міф про Сізіфа».

Християнство змирює зі стражданням та смертю, але всі докази існування трансцендентного порядку сумнівні. А. Камю відкидає онтологічний аргумент,… Камю пропонує міф про утвердження самого себе – з максимальною ясністю розуму,…  

Сартр Ж.-П. «Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології. У пошуках буття».

Жан-Поль Сартр (1905–1980) – французький філософ і письменник, представник так званого атеїстичного екзистенціалізму. В 50-х pp. захоплюється марксизмом, прагне поєднати гуманістичну позицію "молодого" Маркса з маоїзмом. Його праця "Екзистенціалізм – це гуманізм" (1946) - ставить два важливих філософських питання. 1. Чи існує "природа людини"? 2. Яке відношення між "свободою людини" та "обставинами"? Відносно першого питання Ж.-П. Сартр висуває принципове положення про відкритість людини, про те, що людина – це не що інше, як той проект, який нею самою конструюється, це те, що кожний вирішує зробити зі своїм життям, це – самовизначення, а не наперед визначене. Немає ніякої "природної" або "божественної" сутності, яка могла б наперед зумовлювати поведінку та мислення. Тим більше, неправильно було б нав'язувати людині присуд долі. У цих роздумах Ж.-П. Сартра лежить максима екзистенціальної моралі – людина абсолютно вільна у своєму внутрішньому житті, і ніякі обставини не можуть порушити цієї первинної свободи, від якої, як парадоксально висловився Сартр, людині не врятуватися. Крім того, людина не може вдовольнитися лише внутрішньою свободою. Зміна зовнішніх обставин, створення достойного людей способу життя – важливіший принцип гуманізму. Екзистенціалізм, за Сартром, не можна розглядати ні як філософію квієтизму, тому що він визначає людину за її справами, ні як песимістичний опис людини: насправді немає більш оптимістичного вчення, оскільки доля людини належить їй самій. Екзистенціалізм говорить людині, що надія лише в її діяльності, і єдине, що дає змогу людині жити, – це діяльність. "Докоряють нам за те, що ми замуровуємо людину в індивідуальній суб'єктивності. Але це – перекручування. Справді, наша вихідна позиція – це суб'єктивність індивіда". Ніякої іншої істини не може бути, крім "Я мислю, отже існую" (Декарт). Це – істина. Але в "мислю" людина відкриває не лише саму себе, а й інших людей. Слово "гуманізм" має два зовсім різні значення. 1. Під гуманізмом можна розуміти теорію, яка розглядає людину як мету і найвищу цінність. Екзистенціаліст ніколи не розглядає людину як мету, тому що людина завжди незавершена. І ми не зобов'язані думати, що є якесь людство, якому можна поклонятися. Культ людства призводить до фашизму. Такий гуманізм нам не потрібен. 2. Людина знаходиться постійно зовні себе. Саме проектуючи себе і втрачаючи себе зовні, вона існує як людина. З іншого боку, вона може існувати, лише переслідуючи трансцендентні цілі. Вона виходить за межі, ловлячи об'єкти лише у зв'язку з цим подоланням самої себе. У результаті людина знаходиться в серцевині, в центрі цього виходу за власні межі. Немає ніякого іншого світу, крім людського, світу людської суб'єктивності.


Ясперс К. «Сенс і призначення історії».

Для Ясперса духовний здобуток Європи XV-XIX ст. є передумовою виникнення “історії єдиного людства”, справжньою проблемою майбуття якого є віра, а…  

Больнов О. «Філософська антропологія та методичні принципи».

Отже, Шеллера та Плесснера можна визнати як засновників філософської антропології. Слідом за Плесснером, визнаючи, витлумачюючи та мабуть, певною… Больнов розрізняє 4 методичні принципи такої філософської антропології, а саме… Принцип - продуктивний ступінь сходження культури, господарство, держава, мистецтво створені продуктивною працею…

Фром Е. «Революція надії».

Людина запрограмована 2-ма принципами: 1. полягає в максимі: все що можливо технічно зробити, слід зробити. Цей…

Вебер М. «Протестантська етика».

Шелер М. «Сутність моральної особистості».

Чижевський Д. «Кирило-методієвці. До світогляду Шевченка».

Для Шевченка природа є щось підрядне людині, є резонатор, або дзеркало людських переживань, і вдивляючись і вслухуючись в неї, людина чує і бачить… Але "антропоцентризм" Шевченка сягає далі. Не тільки природа… Шевченко відкидає в релігії, зокрема в християнстві все те, що так або інакше робить з релігії якусь абстрактну силу,…

Рассел Б. «Піднесення науки».

Вернадський В. «Про науковий світогляд».

Науковий світогляд є творінням і вираженням людського духу; нарівні з ним виявом цієї ж роботи є релігійний світогляд, мистецтво, суспільна й… Вернадський коротко зупиняється і на філософії, оскільки сфера її відання…

Поппер К. «Дух науки - це дух Сократа».

Кун Т. «Структура наукових революцій».

Кун вважає, Що розвиток науки є процесом почергової Перелік нормативних 2-х періодів - "нормальної науки" і "наукових…

Лакатос І. «Історія науки та її раціональні реконструкції».

Науково-дослідні програми конкурують між собою в інтерпретації наукових фактів, формуванні наукового прогнозу на майбутній розвиток, різних… У праці "Iсторiя науки та її рацiональнi реконструкції" Лакатос…

Лакатос І. «Фальсифікація та методологія науково-дослідницьких програм».

У ходi своєї iнтелектуальної еволюцiї Лакатос далеко вийшов за рамки концепцiї Поппера, хоча сам вiн неодноразово пiдкреслював нерозривний зв'язок… Подолання Лакатосом позицiї Поппера виявляється вже в тому, що для нього… У вже згадуванiй працi "Фальсифiкацiя та методологiя наукових дослiдницьких програм" Лакатос пропонує для…

Фейєрабенд П. «Наука у вільному суспільстві».

 

Тулмін С. «Концептуальні революції в науці».

Виходячи з цього, ним формулюється перша гiпотеза: "Коли ми розглядаємо концептуальнi змiни, що вiдбуваються в рамках якої-небудь… Для обговорення розвитку наукової традицiї у двох вказаних аспектах Тулмiн… "При вивченнi концептуального розвитку деякої наукової традицiї ми стикаємось з процесом вибiркового закрiплення…

Елюль Ж. «Техніка, або виклик століття».

Техніка інтегрує будь-що. Вона уникає потрясінь та драм: людина не адаптована до цього світу із сталі: вона її адаптує. Доки техніка представлена…

Мемфорд Л. «Міф про машину. Техніка і розвиток людини».

Маклюен М. «Засіб сам є повідомленням».

М. Маклюен поділяє всі засоби комунікації на "гарячі" і "холодні". У самому доступному розумінні, гарячі засоби спілкування - це… Стосовно газет, можна сказати, що вона, подібно книзі, висвітлює… 142. Моїсеєв М. «Інформаційне суспільство: можливість і реальність»

Козловський П. «Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку.

Oртега і Гассет «Бунт мас».

Життя пересічної людини стає матеріально забезпеченим, комфортним, з’являється громадський порядок і мораль. Нині мораль зникла, але кожен доводить,…

Тоффлер Е. «Третя хвиля».

У "Третій хвилі" Е. Тоффлер прагне обґрунтувати тезу, що економіка не є найголовнішим чинником сучасного капіталізму. Нова цивілізація… Згідно з цією етикою повага до людини залежить вже не від наявного капіталу, а…

Фукуяма Ф. «Кінець історії і остання людина».

Прагнучи спрогнозувати характер і напрямок розвитку сучасного світового політичного процесу, Ф. Фукуяма стверджує, що поширення по всьому світу… Історія людства, за Фукуямою, закінчується разом із політичним протистоянням… Терористична атака 11 вересня 2001 р. на вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку і будинок Пентагона у…

– Конец работы –

Используемые теги: Предмет, функції, філософського, знання0.077

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Предмет і функції філософського знання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Функції, їхні властивості і графіки. Тригонометричні функції. Показникова та логарифмічна функції
Міністерство освіти науки молоді і спорту України... Житомирський комерційний технікум...

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА. СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД. ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА. Предмет мистецтва. Поняття стилю і художнього методу
План... Предмет мистецтва Художній образ Зміст і форма...

Лінійна та векторна алгебра. Аналітична геометрія. Теорія границь, неперервність функції однієї змінної. Диференціювання функції однієї змінної
Домашні індивідуальні завдання є однією з форм організації навчальної діяльності у вищій школі яка має на меті формування вмінь Ці вміння є цілями... Викладачами кафедри вищої математики розроблено уніфіковане індивідуальне... Лінійна та векторна алгебра...

Тема 1. Предмет и метод экономической теории. 1.1. Предмет экономической теории
Предмет экономической теории е структура и функции... Лекция... Современная экономическая наука одно из величайших интеллектуальных достижений человечества Только благодаря...

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ . Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
ПЕРЕДМОВА... ТЕМА ПРЕДМЕТ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ... Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ...

Предмет вивчення філософії Методи і функції філософії
Вступ до дисципліни... Філософіяпостає своєрідним випробуванням людського інтелекту щодо його можливостей Вона спирається на унікальні...

Лекция 1. ПРЕДМЕТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕОРИИ. МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ Предмет экономической теории как науки определился далеко не сразу
Предмет экономической теории как науки определился далеко не сразу он... Основные вопросы лекции...

Предмет и основные понятия информатики Предмет информатики как науки составляют: -аппаратное обеспечение средств вычислительной техники
Информатика это комплексная техническая наука которая систематизирует... Термин информатика происходит от французского слова Informatique и образован из двух слов информация и автоматика...

Дискуссия о предмете социальной психологии в 20-е годы. Современные представ­ления о предмете соци­альной психологии. Задачи социальной психологии и проблемы общества
Введение... Глава Дискуссия о предмете социальной психологии в е годы Глава Современные представ ления о предмете соци альной психологии...

0.036
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам