Дискусія між номіналістами і реалістами, тривала в схоластиці протягом кількох століть. Центральна проблема дискусії - природа загальних понять. Ця проблема споріднена з проблемою співвідношення загального і одиничного, що хвилювала давньогрецьких філософів, але їй властиве дещо ін.. смислове забарвлення
Реалізм (лат. realis - суттєвий, дійсний) - філософський напрям, згідно з яким загальні поняття (універсалії) існують реально як сутності речей. Реалісти - Ансельм Кентерберійський, Фома Аквінський - вважали, що людина осягає ці сутності в поняттях розуму Отже, універсаліям спершу надавався статус реального буття - сутності речей, а вже відтак - загального поняття розуму.
Номіналізм - філософське вчення, що заперечує онтологічне значення універсалій (загальних понять), стверджуючи, що універсали існують не в дійсності, а тільки в мисленні.
Номіналісти - Вільям Оккам, Жан Буридан - вважали, що речі одиничні, не приховують ніяких універсалій. Загальні поняття є тільки назвами одиничного, вони творіння людського розуму. Така відмінність у співвідношенні одиничного і загального в світі речей передбачала різні тлумачення способу їх творення. Реалісти – прихильники Платонівсько-арістотелівської традиції, для якої Бог є передусім розумом - вважали, що ідеї (загальне) як думки Бога передують творінню (є своєрідним планом творіння) і в самому творінні, в речах складають їх сутність. Усе це зумовлює ланцюжок, ідея, що існує в Бога, - сутність речі - ідея в розумі людини. Ієрархічна побудова сущого, що постала в концепції Аквінського, зумовлена різним способом втілення ідеї - форми. Номіналісти щодо розуміння Бога схилялись до біблійної традиції, яка тлумачить його як вищу волю. На їх думку, Бог творить речі за своєю волею, вони не є втіленням ідей. Речі одиничні. Це є підставою для заперечення принципу ієрархічності побудови світу.
Обидві концепції по-різному інтерпретують і пізнання. Для реалістів пізнання осягнення розумом сутності, розкриття її через умоспоглядання (зародки майбутнього раціоналізму).Для номіналістів пізнання є чуттєвим пізнанням одиничних речей. Саме це живило їх увагу до досвіду, фактів, дало поштовх для емпіричного напряму у ф. Нового часу.