Давня Ф. (7 ст. до н.е – 5 ст) давньоіндійська філософія (веданта, міманса, вайшешика, санкх'я, йога тощо), давньокитайська (Лао-цзи, Кун-цзи, Мен-цзи та ін.), давньогрецька (Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель...)
Середньовічна (6 ст. – 15 ст) на її теренах працювали видатні мислителі, як А.Аврелій (Блаженний), Ф.Аквінський та ін..
Ф. Нового часу (16 – пер. пол. 19) у ній виокремлюють: Доба Відродження (М.Кузанський, М.Копернік, Дж. Пікко делла Мірандола, Дж. Бруно); Провсітництво та барокко (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Р. Декар, Б. Спіноза, Г.-В. Лейбніц та ін.) ; Німецьку класичну Ф. (І. Кант, Й. Фіхте, Ф. І.-Й. Шилінг, Г.-В.-Ф. Гегель).
Сучасна Ф. (др. пол. 19 – 20 ст) репрезентують течії: позитивізм (неопозитивізм, пост позитивізм – О. Конт, Г, Спенсер, Е. Мах, Р. Авенаріус, К. Попер, М. Шлік, Р. Карнаш тощо); екзистенціалізм ( М. Гайдеггер, К. Яс перс, Сартр, Г. Марсель, Камю та ін.) Ф. життя (З. Фрейд, Ф. Ніцше, Бергсон); Ф. науки (Т. Кун, Й. Фейєрабенд та ін.); філософська антропологія (М. Шеллер, Г. Плесен ер, А. Гелен); неотомізм (Ж.Марітен, Е. Жільсон, Ю. Бохенський та ін.); феноменологія (Е. Гуссерль, Ф. Брентано, П. Рікер...); герменевтика (Ф. Шле гель, Ф. Шлейєрмахер, В. Дільтер ...); структуралізм (К. Леві-Строс, М.-П. Фуко); прагматизм (Ч. Пірс, В. Джемс, Дж. Дьюї).