Суспільство це сукупність індивідів, які, взаємодіючи між собою, перебувають у певних зв'язках і стосунках, забезпечуючи свою життєдіяльність. Х-р таких взаємовідносин може набувати найрізноманітнішого змісту демографічного, економічного, національного, професійного, політичного, вітоглядного тощо, відповідно до чого формуються й певні об'єднання людей, які одержали назву „соціальні спільності” Це реально існуюча сукупність індивідів, що емпірично фіксується відрізняється відносною цілісністю і є самостійним суб'єктом соціальної дії.
Соціальні спільності х-ться різноманіттям видів і форм. Так. за кількісним складом вони коливаються від взаємодії діад (двох людей) до багатомільйонних політичних, екологічних, економічних рухів За часом існування - від кількох годинних (пасажири) до тисячоліть, в які проживають етноси, нації тощо. Всі спільності можна поділити на два найзагальніші види аморфні і групові.
Аморфні спільноти – це структурно нерозчленовані,доволі нестійкі утворення з досить розмитими кордонами, невизначеним якісним і кількісним складом, відсутністю чіткого принципу входження до них, їм властивий ситуативний спосіб існування. За умови свого аморфною утворення такі спільноти не можуть бути у складі ширших спільностей, їхніми структурними одиницями. Прикладами амор. спіл. є учасники екологічних, політичних рухів, клуби фанів і т.д. Більш важливою і суттєвою різновидністю соціальних спільностей є соціальні групи - основна структурна одиниця суспільства, його „суокомпонент". Соціальні групи на відміну від аморфних спільностей, х-ться 1) стійкою взаємодією, яка сприяє міцності та стабільності їх існування у суспільному просторі й часі, 2) відносно високою мірою згуртованості, 3) чітко виявленою однорідністю складу, тобто наявністю ознак, що властиві всім індивідам, які входять до групи, 4) входженням у ширші, спільності зі статусом їхніх структурних утворень. Загалом й можна визначити як обмежену в розмірах спільність людей, що виокремлюються із соціального цілого на основі певних ознак х-ру виконуваної діяльності, соціальної належності. спільності відносин, цінностей, норм поведінки, що склались у межах історично визначеного суспільства. Залежно від компактності, форми здійснення зв'язків і кількості їх членів у соціальних трупах прийнято виділяти за розміром - мікросоціальні (малі). Локальні (середні), макросоціальні (великі), за соціальним статусом - формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні), за безпосередністю зв’язків - реальні (контактні) та умовні тощо. Розміри, структура і склад тієї чи іншої соціальної групи визначаються цілями, заради яких вона набула буттєвого статусу