Емпіричне знання - нижчий щабель (рівень) раціонального знання; сукупність даних про емпіричні (абстрактні) об'єкти, що отрим. за допомогою розумової обробки даних спостереження або експерименту і фіксується за допомогою певних мовних засобів (одиничні пропозиції спостереження, загальні емпіричні висловлювання, графіки, природні класифікації). Необхідно відрізняти емпіричне знання, з одного боку, від чуттєвого знання, а з іншого, від теоретичного знання. При всій близькості чуттєвого та емпіричного знання, розрізняються онтологічні та якісні форми їх існування: чуттєві образи та емпіричні висловлювання. Структура ЕЗ рівні: 1. протокольні пропозиції - одиничні емпіричні висловлювання, зміст яких дискурсна фіксація результатів одиничних спостережень. Обов'язкова фіксація точного часу і місця спостереження. 2. факти - індуктивне узагальнення протоколів спостережень: загальні твердження статистичного або універсального характеру. Стверджують відсутність або наявність деяких подій, властивостей, відносин у досліджуваній предметної області та їх інтенсивність. Символічне уявлення: графіки, діаграми, таблиці, класифікації, моделі. У науковому пізнанні факти грають двояку роль: утворюють емпіричне поле для висунення гіпотез; мають вирішальне значення для підтвердження або спростування гіпотез. 3. Закони (функціональні, причинні, структурні, динамічні, статистичні) - особливий вид відносин між подіями, станами чи властивостями, для яких характерна тимчасова або просторове сталість. Наукові емпіричні закони (як і факти) - загальні гіпотези, отримані в ході різних процедур: індукції через перерахування, елімінатівной індукції.4. Феноменологічні теорії - логічно організована безліч відпов. емпіричних законів і фактів (феноменологічна термодінаміка, небесна механіка Кеплера). Відмінності між рівнями всередині емпіричного знання - скоріше кількісні, ніж якісні, тому що відрізняються лише ступенем узагальненості подання одного й того ж змісту (знання що чуттєво-спостерігається). Відмінність ЕЗ від ТЗ якісне - відносяться в істотно різних за походженням і властивостями об'єктів (онтологія).
Методи: спостереження – цілеспрямоване сприйняття явищ дійсності (їх опис та вимірювання); порівняння– пізнавальна операція, яка лежить в основі суджень щодо схожості чи різності об’єктів (зіставити одне з іншим з метою з’ясування їх можливих відносин); експеримент – метод пізнання за допомогою якого в контрольованих та керованих умовах досліджуються явища дійсності.