Арх тектура

Арх тектура. як один з вид в образотворчого мистецтва.

Саме на арх тектур було сконцентровано увагу зах дно вропейц в, друге м сце пос дала скульптура, а так важлив види мистецтва як конопис, фреска, моза ка перебували в т н. Вплив церкви, що прагнула п дкорити соб все духовне життя сусп льства визначив обриси Середньов чного мистецтва в вроп. Основним вз рцем образотворчого мистецтва вропи були пам ятки церковно арх тектури. не т льки тому, що церква була головним замовником художн х твор в, а й тому, що середньов чне мистецтво формувалося п д впливом рел г йного св топорозум ння. Формула мистецтво б бл я неписьменних зберегла значення протягом усього середньов ччя. Головною задачею художника було вт лення божественного начала, а з ус х почутт в людини перевага в ддавалась стражданню, бо по вченню церкви, це вогонь, що очища душу. З незвичайною яскрав стю середньов чн художники зображали картини страждань б дувань.

Але скульптуру живопис середньов чно вропи не сл д розглядати т льки як вт лення рел г йних догмат в, а й у св тл х доступност широким масам.

Церква виступала як дейний кер вник, а створювали вс витвори прост рем сники, бо народна творч сть впл талася в декоративне оздоблення чужих християнству жонглер в, мисливц в, чудовиськ, зв р в. Закр пити оц нку мистецтва середньов ччя як побудовано на старих традиц ях, на повторенн, дублюванн, ран ше досягнутого, нездатно до новац й, допом г Леонардо да В нч. Критикуючи творчий метод тогочасних художник в, в н писав, що п сля римлян живописц насл дували один одного в к у в к, увесь час штовхали це мистецтво до занепаду . 3.Розвива ться книжкова м н атюра, що становить собою живу та яскраву розпов дь заголовна л тера, н ц ал розростались у ц лу картину. Яскрав барви, оклад з металу, слоново к стки, коштовного кам ння, емал перетворювали середньов чний рукопис у коштовну р ч. Книги переписували ченц в спец альних майстернях скриптор ях особливо славилися скриптор французьких, англ йських та рландських монастир в. Окремо уваги заслугову карол нзька рукописна книга.

У Карол нзьк й мпер к нець V перша половина Х ст. виникло к лька великих центр в виготовлення книг. Середньов чний геро чний епос репрезентований такими л тературними пам ятками, як французька П сня про Роланда, спанська П сня про мого С да, н мецька П сня про Н белунг в, в рменська поема Давид Сасунський та н. Н мецький геро чний епос П сня про Н белунг в, складений очевидно м ж 1200-1210 рр. придворним шп льманом як називали бродячих поет в, актор в музикант в, рунту ться на под ях легендах раннього середньов ччя епохи великого переселення народ в, зокрема на легендах, пов язаних з завоюванням вропи гунами на чол з Аттилою тцелем у V ст. нев домий талановитий поет виклав два цикли народних легенд, як снували ще з V ст. стор ю траг чного кохання н дерландського королевича Зигфр да бургундсько принцеси Брунг льди, а також стор ю загибел корол вства, заснованого у V ст. сх дногерманським племенем бургунд в н белунг в, яке у 436 р. захопили гуни. Це монументальний тв р, що включа 39 авентюр п сень, частин ма 9 тисяч рядк в. 4.Значного розвитку у цей час набула скульптура.

Вона прикрашала не лише внутр шн й, а й зовн шн й нтер р. призначення було впливати на внутр шн й св т середньов чно людини, вразити до глибини душ, спонукати до св домо душевно роботи.

Поряд з сценами мук страждань виникають фантасмагоричн зображення, як збуджують людську уяву. Протягом зр лого Середньов ччя в вроп, а зокрема Заход, ще не в дчувалася потреба в портретному зображенн взагал скульптура мала дещо схематичний характер. Романська композиц я дов льно використовувала прост р, по днуючи р зноман тн сть ф гур спрощен сть жест в. Для романсько скульптури характерний демократизм творчост ф гури християнських святих нагадують тогочасних вропейських м щан селян.

Пластика вростала в структуру будови храму збагачувала його художн й образ.

Сотн тисяч нод десятки тисяч скульптурних композиц й, окремих статуй прикрасили храми усередин й особливо ззовн. Головним скульптурним жанром епохи Середньов ччя ста статуя. 5.У культов й арх тектур романського пер оду дерево вит снив кам нь. Кам нь зам нив дерево також в фортечних мурах. що оточували замок феодала.

Тип феодального замку складався саме в цю епоху в н стояв на п двищенн, на зручному для спостереження й оборони м сц був символом влади феодала над навколишн ми землями.

Храми романського стилю характеризувалися геометричн стю арх тектурних форм. Романський храм це одночасно математичне р вняння, ф гура образ косм чного порядку, зазнача французький досл дник Жорж Дюб. Сувор сть, простота гладких ст н р зьблення лише на кап телях колони в Оверн, надм р зовн шнього декору в Пуать, величн храми у Норманд Бургунд. Церкви, збудован на дороз до святих м сць, були величезн за розм рами, розрахован на велику к льк сть п л грим в та м сцевих параф ян. Франц я, особливо центр ль де Франс, вважа ться колискою готики.

Рання готика репрезентована Собором Паризько Богоматер п ятинефний храм ум щував до 9 тисяч чолов к. В його конструкц виразно виявляються вс основн принципи готики, але в д важко романсько арх тектури масивна глад нь ст н, приземкуват стовпи, незграбн веж . м н мум скульптури.

Зах дний фасад став зразком для арх тектури багатьох наступних собор в над трьома вх дними порталами посл довно височ так звана галерея корол в, три великих в кна з розою посередин, дв веж. Вс частини прикрашен стр лчастими арками. 6.Культура середньов ччя, яка снувала тисячол ття, висунула нове коло дей та образ в, нов естетичн деали, нов художн прийоми.

Надихаючись духом християнства, мистецтво цього часу глибоко проникло у внутр шн й св т людини. нтерес мистецтва середньов ччя до духовност був величезним. Мислител й художники ц пори так само, як в античност, прагнули гармон, м ркували про розумне влаштування св ту. Але виражали це специф чно, абстрактн шою мовою. В ц лому сл д в дзначити, що середньов чне мистецтво вропи мало сво р дний характер, який в дзначався суперечлив стю. З його глибин виросло блискуче образотворче мистецтво доби В дродження.

Воно залишило прекрасн пам ятки у м стах, також як Флоренц я, Брюссель, Париж, Лубен встало вз рцем св тового мистецтва.