Територія Слобожанщини в період бронзового і залізного віків була заселена частково кочовими племенами аланів (на півдні, про що свідчать курганні і безкурганні поховання біля сіл Роздольне, Новоселки, міст Балаклеї й Ізюма), частково землеробськими, що вели осілий спосіб життя. Землеробські поселення знаходилися ще далі на північ, у лісостеповій зоні, і належать до культури полян поховальних урн (одержали назву від звичаю спалювати мертвих, а залишки складати в глиняну судину (урну) і закопувати в землю). Залишки поховань виявлені в с. До-вжик, селищах Мартовій, Великій Данилівці, Терновому, біля Харкова. Основним заняттям племен культури похо-
вань було плужнє землеробство і скотарство. Існував рибний промисел, розвивалося гончарство. Землеробське господарство цього часу значно удосконалилося. Кухонна кераміка виготовлялася вже за допомогою гончарного кола і випалу. Наявність великої кількості монет свідчить про існування грошового обігу. Місцеве населення мешкало в укріплених селищах, розташованих біля невеличких річок.
З VIII ст. тут жили слов'янські племена сіверян, що і дали назву річці— Сіверський Донець. Населення займалося орним землеробством, про що свідчать знайдені археологами мотики, серпи, коси, зернові ями, уламки жорно-вів. Існували рибальство та осіле скотарство. Вирощували зерно і льон, з якого виробляли полотно. З лляного насіння виробляли олію, зокрема для освітлення. Крім того, наявні ознаки існування місцевого металургійного виробництва. Місцеве населення підтримувало торгові зв'язки зі східними купцями. Торгували зерном і льоном, шкірою, хутром, воском, медом. У громадському житті відбувався процес розпаду общин і формування ранньофеодального суспільства. У 884р. київський князь Олег підпорядкував своїй владі сіверян і частину їхньої території, яка ввійшла до складу держави Київська Русь.
Частина території краю, заселена племенами салтів-ської культури, перебувала під владою Хазарського ка-ганату і сплачувала йому данину У 60-хрр. Хет. дружини Київського князя Святослава розгромили Хазарський каганат і звільнили місцеве населення від влади хазар. З цього часу велика частина Слобожанщини увійшла до складу Київської Русі.
До XII ст. на Русі відбувається процес відокремлення князівств. Це призводить до міжусобних війн, а згодом до феодальної роздрібненості. Сіверська земля була розді-
лена між Чернігівським і Переяславським князівствами. У цей же період місцеве населення веде інтенсивну боротьбу проти кочових племен печенігів і половців. Руські князі організували кілька вдалих походів проти половців, проте основні сили ворога не були розгромлені. У 1238р. Переяславське князівство було знищене навалою татар. Населення зазнало великих страждань.
Висновок.Слобідська Україна з другої половини XIII де кінця XVI ст. являла собою територію, що пустує, тому одержала назву «Дике поле*. У цей проміжок часу хазяями туї були татари.