Печаток XIX ст. характеризується розгортанням національно-визвольного руху в Західній Україні Особливо інтенсивно рух за національне відродження розвивався в Східній Галичині.
Діячі західноукраїнського національного відродження традиційно називали себе «русинами», свою мову та церкву — «руськими», але вважали себе складовою частиною українського народу. «Русин», «руський» означали «західноукраїнський».
В 1833—1837 рр. у Львові діяв напівлегальний літературно-просвітницький гурток «Руська трійця».
37 Поширилася книжкова мініатюра. Високим рівнем тех-
Учасниками його були студенти духовної семінарії та Львівського університету. Засновники гуртка — викладачі Львівської семінарії: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич. Яків Головацький.
За мету своєї діяльності члени -Руської трійці» ставили поширення української мови, застосування її у всіх сферах суспільного життя.
Члени гуртка «ходили у народ», записували народні пісні, оповіді, прислів'я та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права.
Апогеєм діяльності «Руської трійці» було видання в 1837р. у Пешті (столиця Угорщини) альманаху «Русалка Дністрова". У ньому були опубліковані науково-історичні, публіцистичні твори, народні пісні, думи, казки. Але розповсюдити -Русалку Дністрову» не вдалося: на видання було накладено арешт (поширено було всього 250 примірників). Я. Головацький, І. Вагилевич, М. Шашкевич були притягнуті до відповідальності як державні злочинці. На допитах вони гідно захищали українську культуру.
Висновок.В історії українського національного руху діяльність .«Руської трійці" стала пам'ятною подією. Це була перша спроба народу Західної України заявити про свою національну гідність.
Білет 9