З моменту становлення пiзнання у виглядi самостiйної людської дiяльностi, з появою вчених, науки як сфери людської пiзнавальної активностi з суспiльної психологiї "пiдiймається" до теоретичного рiвеня свiдомостi суспiльства. Як i психологiя, цей рiвень вiдобраажає суспiльне буття, проте, вiд психологiї вiн вiдрiзняється двома рисами. Перш за все, це наукове вiдображення. I якщо психологiя дає можливiсть пiзнати явища, зовнiшнi прояви буття, ковзає по поверхнi вiдображуваного, то наука вiдображає суть процесiв, розкриває закономiрностi розвитку та функцiонування систем буття. По-друге, якщо в психологiї iснує багато дифузних змiшань та еклектичних поєднань, то iдеологiя суспiльства - це рафiнована свiдо- мiсть. Тут кожне наукове поняття, кожна iдея набирає ознак iстини, що вiдображає деякi конкретнi реалiї буття (згадаймо, що iстина завжди конкретна), займає своє мiсце в системi. Наукове пiзнання не допускає змiшування моралi з правом, естетики з наукою, науки з релiгiєю i т.д.
Мiж вищим та нижчим рiвнями суспiльної свiдомостi йдуть постiйнi процеси взаємодiї. Теоретичний рiвень черпає матерiал для узагальнень в психологiї, в здоровому глуздi, а в них "опускає" тi знання, якi здобула наука i якi суспiльство вже здатне використовувати на рiвнi повсякденної практики.
Теоретичний рiвень свiдомостi включає в себе основнi компоненти нерiвнозначнi за обсягом, але настiльки рiзнi та важливi, що їх варто видiляти. Перший - це наука зi своїм подiлом на природничу та суспiльну. А другий iдеологiя - що набирає ознак науковостi, але не є наукою в повному розумiннi цього поняття.
Наука - сфера людської дiяльностi, що виробляє та теоретично систематизує об'єктивне знання про дiйнiсть. Мета науки - опис, пояснення та передбачення процесiв i явищ дiйсностi. Вони i складають предмет iї вивчення. Поняття науки включає в себе дiяльнiсть по отриманню нового знання та результат її дiяльностi - певну суму наукових знань, котрi формують у всiй своїй сукупностi наукову картину свiту. Природнича наука вiдповiдно рiвня свого розвитку об'єктивно розкриває закономiрностi природи. В беспосереднiх своїх результатах природнича наука iндеферентна стосовно людських iнтересiв. Наука про суспiльство теж намагається з об'єктивних позицiй розкривати суть суспiльного буття. Але мимо волi своїх творцiв - вчених-суспiльствознавцiв - соцiальна наука знаходиться пiд значним тиском iдеологiї, i не завжди може цьому тиску протистояти. Найбiльш яскраво це видно на прикладi марксистської суспiльної науки, котра вiдверто оголосила про свою партiйнiсть, тобто необ'єктивнiсть, а звiдси - ненауковiсть.
Iдеологiя належить до теоретичного рiвня свiдомостi. Її специфiка в теоретичному оформленнi та систематизованому викладi iнтересiв певного соцiального прошарку, класу, а iнколи навiть окремої групи. В зв'язку з тим, що соцiальна дискретнiсть є фактом суспiльного життя, то в суспiльствi завжди будуть певнi угруповання людей, iнтереси яких нiколи повнiстю не спiвпадуть. В наш час найяскравiше вираженi класовi та нацiональнi iдеологiї. В певнiй мiрi класова i нацiональна iдеологiя, виражаючи iнтереси свого носiя, протистоїть загальнонацiональним чи загальнолюдcьким iнтересам. Конфронтацiйного елементу в протилежних iдеологiях буде стiльки, скiльки є намагань в носiя iдеологiї вирiшити свої iнтереси за рахунок iншого класу чи всього суспiльства. Але кожна iдеологiя мусить мiстити в собi бiльшу чи меншу частку загальнолюдського, бо iнакше вона випадає з контексту людської духовної культури.
Прикладом людиноненависницької iдеологiї, котра викликала рiзкий протест i її повне не-сприйняття, була i ще iснує iдеологiя фашизму. Повна суперечностей загальнолюдського та класового iдеологiя марксизму. Найменше критики в сучасних умовах викликає iдеологiя соцiального партнерства, бо в нiй закладенi значнi можливостi реалiзацiї iнтересiв рiзних соцiальних верств, а звiдси - і значний елемент загальнолюдських цiнностей.
Науку як складову частину теоретичної свiдомостi зараз часто квалiфiкують, як елемент продуктивних сил суспiльства. Цим намагаються пiдкреслити її загальнолюдське значення. А вплив iдеологiї на соцiальнi процеси був i є суперечливим.