РОЗДІЛ 1. - Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства

РОЗДІЛ 1. - Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства.

Філософія - Білодід Ю. Український світоглядовий акцент  

РОЗДІЛ 2 - Частина І. - БУТТЯ

2.1. Поняття буття та структура об'єктивної реальностi. Категорiя буття в духовнiй культурi людства. Структура буття. Основнi властивостi буття. 2.2. Дискретнiсть. Поняття дискретностi. Роль дискретностi в розумiннi… 2.3-4. Простiр та час. Просторова характеристика реальностi. Час як властивiсть процесiв буття.Проблема вимiру…

РОЗДІЛ 2 - Частина ІІ. - БУТТЯ

1. Рух як властивiсть буття. Поняття руху та багатство його форм. Кла-сифiкацiя форм руху. Спокiй. 2. Закони руху. Закон єдностi та взаємодiї протилежностей. Закон переходу… 3. Спiввiдношення форм iснування буття. Взаємозалежнiсть форм iснування буття. Самосутнiсть та самодостатнiст його…

РОЗДІЛ 3 - СУТНIСТЬ ЛЮДИНИ - ОСНОВА ГУМАНIСТИЧНОГО ФIЛОСОФСТВУВАННЯ

Вступ. Роль гуманiстичного свiтогляду в суспiльному прогресi. 1. Най-давнiшi та сучаснi уявлення про походження людини та про її природну… 2.Формування духовностi - ведуча сторона людинотворення. Свiдомiсть та духовнiсть. Структура духовностi. Роль…

РОЗДІЛ 4 - ДУХОВНIСТЬ ЛЮДИНИ

1. Вiдображення як основа людської духовностi. Характеристика вiдображення як властивостi буття. Вiдображення як творча властивiсть буття. 2. Свiдомiсть не всеосяжнiсть iдеального, а лише частина людської духовностi.… 3. Феномен вiри. Поняття вiри. Гносеологiчне значення вiри та її мiсце в людськiй духовностi.

РОЗДІЛ 5 - ПIЗНАННЯ СВIТУ ЛЮДИНОЮ

1. Багатоварiантнiсть способiв пiзнання. Естетичний, релiгiйний та iнтуитивний способи пiзнання. Наукове пiзнання. 2. Процес пiзнання свiту людиною. Вiдчуття. Сприйняття. Уявлення. Поняття.… 3. Проблема iстинностi знань та роль практики в пiзнавальному процесi. Поняття iстини. Абсолютнiсть та вiдноснiсть…

РОЗДІЛ 6 - ПРОБЛЕМА МЕТОДУ В ФІЛОСОФІЇ

1. Два основнi методи фiлософського осягнення буття. Роль фiлософського методу в формуваннi фiлософської еонцепцiї. Властивостi буття основа появи… 2. Становлення дiалектики в iсторiї самопiзнання людиною своїх творчих… 3. Метафiзика i її роль в iсторiї фiлософської культури. Становлення метафiзичного методу. Метафiзичний метод в…

РОЗДІЛ 7 - ПРОБЛЕМА НАДПРИРОДНОГО ТА БОГА В СВІТОГЛЯДІ І В ФІЛОСОФІЇ

1. Рiзнi пiдходи до осягнення надприродного та Бога. Мiфологiчний пiдхiд. Неможливiсть наукового осягнення сутностi Бога без осягнення сутностi… 2. Сутнiсть суперечностi мiж науковим та релiгiйним свiтоглядом. 3. Сутнiсть надприродного. Рiвнi органiзацiї буття та вiдповiднiсть їм законiв. Надприродне як соцiальне.

РОЗДІЛ 8 - ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛIЗУ СУСПIЛЬСТВА

1. Поняття суспiльства. Суспiльнi вiдносини. 2. Суспiльство як система. Рiзнi варiанти системного аналiзу суспiльства.… 3. Соцiальна дискретнiсть. Нацiї. Професiйна дискретнiсть. Класовий подiл суспiльства. Полiтична дискретнiсть

РОЗДІЛ 9 - СУСПIЛЬНА СВIДОМIСТЬ

 

1. Поняття суспiльної свiдомостi. Взаємодiя суспiльної свiдомостi та суспiльного буття.

2. Iндивiдуальна та суспiльна свiдомiсть.

3. Структура суспiльної свiдомостi.

4. Суспiльна психологiя. Теоретична свiдомiсть.

5. Форми суспiльної свiдомостi.

 

ВСТУП

 

В однiй з попереднiх тем розглядалась духовнiсть як феномен. Її формування визнавалось одним з провідних факторiв становлення та розвитку людини. Як i всi останнi фiлософськi категорiї, духовнiсть є науковою абстракцiєю, котра характеризує людину, точнiше одну iз сторiн людської сутностi. Варто пiдкреслити, що якогось позалюдського прояву духовностi типу гегелiвського "Свiтового Духу" або бiблейного "Святого Духу" природного або позаприродного походження не iснує. Науково обгрунтованих даних про наявнiсть духовностi, яка б виникла за межами нашого буття, поки що немає. При будь-якому аспектi аналiзу духовностi мова може йти лише про властивiсть людини як окремого iндивiда чи властивiсть якоїсь людської спiльностi. Ця властивiсть сформована в результатi складного процесу вiдображення.

В iсторiї фiлософської культури пiсля рiзкого розмежування матерiалiзму та iдеалiзму постала принципова проблема взаємодiї духовностi людини i природного матерiального свiту, а вiдтак i взаємодiї суспiльного буття та суспiльної свiдомостi. Матерiалiзм цю проблему вирiшував так: є суспiльне буття як деяка матерiальна даннiсть. Її Маркс (один з найбiльш послiдовних матерiалiстiв 19 столiття) квалiфiкує як "виробництво самого матерiального життя". (Маркс К. Енгельс Ф. Нiмецька iдеологiя. Твори т.3, с.26,). Поряд з матерiальним буттям iснує суспiльна свiдомiсть, котра трактується як вiдображення у свiдомостi суспiльства матерiального власного життя. Iдея первинностi матерiальних стосункiв i вторинностi свiдомостi настiльки тиснула на фiлософську концепцiю марксизму, що вiдкидала його та й iнших "послiдовних" матерiалiстiв аж до вульгарного економiзму. Свого часу це помiтив Енгельс i зробив застереження такого характеру. Мовляв, суспiльна свiдомiсть визначається матерiальним суспiльним буттям лише в кiнцевому підсумку. Саме так намагались трактувати суспiльну свiдомiсть i Маркс, i сам автор зауваження. Але багатозначне "в кiнцевому підсумку" має таку можливiсть рiзних трактовок, що нiчого суттєвого в розумiння свiдомостi суспiльства не вносить. Та й послiдовники марксизму на те зауваження не звертали належної уваги.

В пострадянськiй фiлософiї України з'явилась така трактовка взаємодiї суспiльної свiдомостi та суспiльного буття: "... суспiльна свiдомiсть охоплює суспiльне буття, пояснює, вiдтворює його суперечливий плин в iдеальних формах-поняттях, судженнях, гiпотезах, теорiях тощо./ Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соцiальна фiлософiя." Генеза", Київ, 1993 р., т.2, с.196/. Вiдмiннiсть даної трактовки вiд нашої радянської традицiї лише в тому, що автори поняття "вiдображення"замiнили поняттям "охоплення". Щоправда, вони не погоджуються з марксистською точкою зору i чітко вказують на те, що суспiльна свiдомiсть є елементом суспiльного буття. " Життєвий процес постає як органiчна єднiсть свiдомостi i буття, iдеального i матерiального, духовного та реального". А далi:"... суспiльне буття не можливе без суспiльної свiдомостi, i навпаки. Адже доки не було суспiльної свiдомостi, доти не було суспiльного буття".(Там же, с.199). Остання думка абсолютно вiрна, суспiльного життя не може бути без суспiльної свiдомостi так точнiсiнько, як не може бути людини без духовностi.

Духоцентрична або iдеалiстична фiлософiя у розумiннi спiввiдношення суспiльної свiдомостi та суспiльного буття стоїть на дiаметрально протилежних позицiях. Не будемо звертатись до вульгарно iдеалiстичних концепцiй (є й такi), а звернемось до соцiального фiлософа М.Вебера (1864-1929рр.). Аналiзуючи такий спосiб господарювання, як капiталiзм, Вебер бачить його витоки в рацiоналiзмi, що сформувався пiд впливом протестантизму, як релiгiйної течiї. "Дух капiталiзму" поступово рацiоналiзує всю соцiальну систему. (Дивись Вебер М. Избранные произведения.-М., 1990.-с.48,72,148-1497/. Звiдси i соцiальна система, i система господарювання - це, перш за все, витвiр людської духовностi, розуму, духу людського, окремих людських якостей: ощадливостi, помiрностi у споживаннi, помiркованостi i т.д. Дуже б хотiлось повiрити Веберу в нашiй сьогоднiшнiй українськiй дiйсностi та при допомозi якоїсь прогресивної релiгiї вивести Україну з економiчної кризи. Але на власному досвiдi бачимо, що далеко не все залежить не тiльки вiд релiгiї та полiтичної iдеологiї, а навiть й вiд значної полiтичної активностi. Економiчна сфера людського життя, хоча i залежить вiд стану людської духовностi, однак економiка має свої закони розвитку, в яких не все залежить вiд свiдомостi, що домiнує в суспiльствi.

Як бачимо, проблема взаємодiї суспiльної свiдомостi та суспiльного буття - одна з найважливiших в розумiннi сутностi соцiуму. Саме тому й розберемо її детальнiше.

 

СУТНIСТЬ СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI.

ВЗАЄМОДIЯ СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI ТА СУСПIЛЬНОГО БУТТЯ.

Для того, щоб визначити природу суспiльної свiдомостi та зрозумiти її зв'язок з суспiльним буттям, треба обов'язково пригадати, що з себе уявляє… Суспiльна свiдомiсть дiйсно є вiдображенням буття, але процес цей надзвичайно… Взаємодiя суспiльного буття та суспiльної свiдомостi має ряд особливостей. Перша. При вiдображеннi в суспiльнiй…

ВЗАЄМОДIЯ IНДИВIДУАЛЬНОЇ ТА СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI

Духовне життя суспiльства розгортається як постiйна взаємодiя iндивiдуальної духовностi та суспiльної свiдомостi. Що з себе уявляє цей процес?… З моменту завершення соцiалiзацiї особи процес взаємодiї iндивiдуальної… Процес поповнення суспiльної свiдомостi новими надбаннями - суперечливий i сповнений, часом, трагедiйними ситуацiями.…

СТРУКТУРА СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI

В структурному вiдношеннi суспiльна свiдомiсть є не менш складним проявом буття в порiвняннi з природою та реальнiстю суспiльного життя. Якщо… В першому, нижчому рiвнi формується людський здоровий глузд. До нього… Окрiм знань в першому рiвнi суспiльної свiдомостi, постiйно функцiонують, проявляються переживання людей, їхнi…

СУСПIЛЬНА ПСИХОЛОГIЯ

Певнi характернi риси суспiльної психологiї формуються разом з формуванням свого носiя i зникають також з ним. Найпростiшою iлюстрацiєю зв'язку… За аналогiєю формується та функцiонує i суспiльна психологiя окремих верств… Певну суспiльну психологiю мають не лише окремi верстви населення, а й нацiї, релiгiйнi конфесiї та iншi об'єднання…

ТЕОРЕТИЧНА СВIДОМIСТЬ.

З моменту становлення пiзнання у виглядi самостiйної людської дiяльностi, з появою вчених, науки як сфери людської пiзнавальної активностi з… Мiж вищим та нижчим рiвнями суспiльної свiдомостi йдуть постiйнi процеси… Теоретичний рiвень свiдомостi включає в себе основнi компоненти нерiвнозначнi за обсягом, але настiльки рiзнi та…

ФОРМИ СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI

Соцiальне буття - феномен надзвичайно багатогранний. Його вiдображення здiйснюється й в повсякденному життi людей, i на теоретичному рiвнi. Все… Найбiльш вiрогiдно, що iсторично першою формою суспiльної свiдомостi була… В далекому iсторичному минулому поряд з мораллю формувалась i така форма суспiльної свiдомостi, як МИСТЕЦТВО.…