Вивчення філософських творів з історії філософії в системі філософії складає основний зміст самостійної роботи.
Списки першоджерел – це твори видатних філософів, мислителів від стародавніх часів до сучасності, наприклад, Платон. “Государство”; Гегель. “Лекції з історії філософії”, “Естетика”; Енгельс Ф. “Діалектика природи”, “Анти-Дюринг”; Чижевський Д. “Нариси з історії філософії на Україні”;. Тойнбі А. “Постижение истории”, Швейцар А. “Культура и этика; Фрейд 3. “Психология бессознательного” та ін.
Щоб робота була корисною, треба перш за все уважно прочитати в підручнику і конспекті лекцій матеріал теми, ознайомитися з планом семінару, до якого відноситься першоджерело.
Починати вивчення першоджерел рекомендуємо із змісту, передмови і висновку, які дають загальні уявлення про твір. При читанні треба виділяти основні ідеї, постановку питань, їх обґрунтування і вирішення, методи і форми доказів, найбільш яскраві приклади; з'ясовувати невідомі слова, терміни, незнайомі імена, звертаючись до енциклопедій і словників.
Характер запису залежить від ступеня складності твору. Найчастіше виконують план, тези, виписки і конспект.
1.План являє собою перелік основних питань, що розкривають зміст твору. Він може складатися з назв головних розділів твору, з основних положень.
2.Тези - це коротко сформульовані принципові положення роботи. Кожна розгорнута теза являє собою певне узагальнення думок і фактів, що викладені автором. Складають тези після вивчення матеріалу.
3.Виписки - це переказ чи цитування найбільш важливих положень творів.
4.Конспект - це стислий виклад основних ідей і висновків твору в їх логічній послідовності з цитуванням найбільш значних думок автора Конспектування - процес творчий. Нерідко студенти роблять великі виписки, що не дає належного ефекту. В конспекті потрібно вказати прізвище і ініціали (ім'я, по-батькові) автора, назву твору, місце і рік видання, номер тому і сторінки; найважливіші положення, ідеї і висновки - підкреслювати, підзаголовки - виділяти. Для заміток необхідно залишати поля. Добре оформлення конспекту полегшує користування ним, допомагає систематизувати знання при підготовці до занять й іспитів.
Існує три види конспектів: текстуальний, вільний, змішаний. Текстуальний конспект передбачає цитування головних положень твору. Він використовується для одержання документально точних виписок з даної роботи. Вільний конспект - це переказ найбільш суттєвих положень твору. Такий конспект вести складніше, але він розвиває здатність самостійно викладати думки. Конспект, який включає поряд з вільним переказом цитування, називається змішаним
Конспектування класичних і сучасних філософських творів - важливий спосіб глибокого засвоєння теоретичних знань, вироблення вміння творчо мислити.
Якщо в підручниках викладені переважно висновки, підсумкові істини з тієї чи іншої проблеми, то вивчаючи і конспектуючи першоджерела, студент має можливість простежити за ходом народження істини, одержати навички самостійного мислення, глибоко оволодіти багатим змістом праць великих філософів і мислителів.