Структуралізм як напрям виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації досягнутих результатів. Суть методу пізнання структуралістів зводиться до такого:
виділення певної множини об'єктів (масиву), «корпусу» текстів, у яких можна передбачити наявність єдиної структури, інваріанта;
розкладання текстів на елементарні частинки, в яких типові відношення зв'язують однорідні пари елементів;
систематизація відносин і побудова абстрактної структури шляхом моделювання;
виділення із структури всіх теоретично можливих наслідків і перевірка їх на практиці.