Проблема систематизації основних галузей філософії

Як зазначалося у темі 1, філософія — це наука, предметом якої є загальне в системі «людина—світ». До цієї системи вхо­дять такі відношення: онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, предметно-перетворювальні та ін. Тому все розмаїття проблем філософського світогляду можна звести до п’яти великих груп:

1) онтологічні;

2) антропологічні;

3) аксіологічні;

4) гносеологічні;

5) праксеологічні.

Більш детально галузі філософського знання та їх функції по­дано на схемі

 

№ п/п	Галузь філософії	Предмет осмислення	Функція	Аспект рефлексії світогляду
	Онтологія	Світ	Онтологічна	Чи можлива людина з її свідомістю у цьому світі? Яким має бути світ?
	Гносеологія	Пізнання	Гносеологічна	Чи можливе адекватне пізнання?
	Аксіологія	Ціннісно- орієнтаційна діяльність	Аксіологічна	Чи можлива реалізація життєвого сенсу, ключових цінностей?
	Праксеологія	Перетворювання	Праксеологічна	Чи можливе ефективне
	перетворення?
	Соціальна філософія (філософія історії)	Сукупна людина (суспільство)	Соціально-історична	Яке співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, скінченного та нескінченного в суспільстві?
	Філософська антропологія	Людина як цілісність	Антропологічна	Яке співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, скінченного та нескінченного в людині?
	Методологія	Загальні підходи до розуміння світу (сукупність методів)	Методологічна	Які типи філософствування адекватно відповідають предмету філософії?
	Історія філософії	Типи філософії і філософської діяльності	Метафілософська	Чи є загальні закони, принципи формування і розвитку різних історичних типів філософського знання?
	Філософія релігії	Релігійне ставлення до світу	Релігійно-філософська	Чи можливе існування в світі божественного?
	Філософська логіка	Форми і закони мислення	Логічна	Чи є універсальні способи мислення?
	Етика	Спілкування	Етична	Що таке добро і зло?
	Естетика	Естетичне опанування світу	Естетична	Як можлива діяльність
			за законами краси?

Онтологія описує категоріальний «кістяк» світу і будь-якого явища в ньому. Гносеологія осмислює чуттєві, логічні, інтуїтивні та емоційні шляхи адекватного істині пізнання. Аксіологія об­ґрунтовує набуту систему цінностей і життєвих сенсів. Соціальна філософія аналізує картину суспільства (сукупної людини), а фі­лософська антропологія — людину як цілісну особистість. Філо­софія релігії осмислює певну релігійну (або атеїстичну) картину світу і відповідні їй принципи поведінки людини. Історія філо­софії потребує самоосмислення власного шляху, мети, перспек­тив розвитку філософського знання.