Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства

Існують два підходи до розуміння суспільства та його істо­рії — матеріалістичний та ідеалістичний. Ідеалістичний підхід першопричиною розвитку суспільства вважає дух, ідею, свідомість (наприклад, вчення про соціальний поступ як резуль­тат розвитку абсолютної ідеї).

Матеріалістичний підхід визнає, що суспільство розви­вається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К. Маркс розглядає наявність у суспільстві двох факторів — матеріального та ідеального. Матеріальні фактори займають провідне місце, вони виражаються в наявності вироб­ничих відносин, які у своїй сукупності становлять економічний базис суспільства. Ідеальні фактори е відбитком матеріальних і становлять у своїй сукупності надбудову. Отже, К. Маркс, на від­міну від ідеалістичного, ввів в історіографію принцип матеріалі­стичного розуміння історії, суть якого зводиться до того, що не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а, навпаки, суспі­льне буття визначає суспільну свідомість. Цей принцип є вира­зом розв'язання основного питання філософії в його першій час­тині (відносно аналізу суспільної реальності в матеріалістичному підході), і цим принципом ми можемо керуватись у своїй науко­вій та практичній роботі.

З цього принципу зовсім не випливає, що буття повинно «по­глинати» всю свідомість, всю духовну культуру. Навпаки, ми по­винні виходити з того, що суспільна свідомість, яка має відносно самостійний характер, може і повинна активно впливати на роз­виток суспільного буття.

Визначимося щодо суті основних категорій у соціальній філо­софії. Суспільне буття — це категорія, що виражає всі сторони і види матеріального життя людини (матеріальне виробництво, побут, сім'я, відпочинок тощо). Суспільна свідомість — це духовне життя людини, це відо­браження суспільного буття в свідомості людини. Між цими ка­тегоріями існує нерозривний зв'язок, у якому домінуючим має бути буття (тобто економічна сторона). Який характер має буття (тобто виробничі відносини), такий характер має і суспільство, його побут, державна система тощо. Отже щоб вийти з кризи, нашому суспільству слід передусім вдосконалювати економічну систему, здійснювати роздержавлення власності, налагоджувати фінансово-кредитну, банківську систему тощо.