Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістська.
“Філософія життя” замість “філософії мислення”. “Філософія життя” як опозиція класичному раціоналізму: А. Бергсон, В. Дільтей, Г. Зіммель, О. Шпенглер. Головні ірраціоналістичні течії сучасної філософії: екзистенціалізм, франкфуртська школа, герменевтика.
Неокласика. Розвиток марксизму в ХХ ст. Неомарксизм. Неокантіанство: Марбурзька (Г. Кожен, Е. Кассірер) та Баденська (В. Він-дельбанд, Г. Ріккерт) школи. Неогегельянство: Дж. Коллінгвуд, Б. Кроче, Дж. Джентіле.
Психоаналіз і неофрейдизм. Відкриття несвідомого: З. Фрейд. Структурна концепція психіки: “Воно” (Id), “Я” (ego) та “Над-Я” (super-ego). Неофрейдизм: концепція архетипів К. Юнга, індивідуальна психологія А. Адлера, сексуальна економічна теорія В. Райха, концепція “соціального характеру” Е. Фромма.
Феноменологія Е. Гуссерля. Екзистенціальна філософія та її різновиди. Поняття екзистенції. Релігійний екзистенціалізм (Г. Марсель, К. Ясперс). Атеїстичний екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю). Екзис-тенціальна онтологія. Філософська антропологія М. Шелера та А. Гелена. Герменевтична традиція у філософії: Ф. Шлейєрмахер, Г. Гадамер, К. Апель, П. Рікьор. Теорія комунікативної дії Ю. Хабермаса.
Релігійна філософія у ХХ ст. Персоналізм Е. Муньє. Неотомізм: Е. Жільсон, Ж. Мартен, К. Войтила. Панпсихізм Тейяра де Шардена. Протестантська філософська теологія: Е. Трельч, К. Барт, П. Тілліх.
Позитивістська традиція у філософії. О. Конт як засновник позитивізму. Класичний позитивізм ХІХ ст. Неопозитивізм та його різновиди: Віденський гурток (М. Шлік, Р. Карнап, О. Нейрат), Львівсько-Варшавська школа (К. Айдукевич, А. Тарський), філософія лінгвістичного аналізу (Д. Мур, Л. Вітгенштейн, Б. Рассел, П. Стросон). Проблема демаркації науки й ненауки. Постпозитивізм. Критичний раціоналізм К. Поппера. Концепція парадигмального розвитку науки Т. Куна. “Методологічний анархізм” П. Фейєрабенда.
Структуралізм і постструктуралізм. Ситуація постмодерну в філософії (М. Фуко, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз, Ж.-Ф. Ліотар). Вчення про деконструктивізм Ж. Дерріда.
Тема 8. Проблема буття (онтологія)
Світ як єдність об’єктивної дійсності та дійсності людських сутнісних сил. Поняття “світ” як світоглядна категорія. Проблематика буття у філософії: від Парменіда до сьогодення (філософський зміст проблеми). Основні форми буття: буття речей (тіл), процесів; буття людини; буття духовного (ідеального); буття соціального. Матерія й дух у колі проблематики буття. Матерія як філософська категорія. Структурні рівні матерії: неорганічний, органічний, соціальний. Онтологічні та гносео-логічні складові визначення матерії. Єдність матерії, руху, простору, часу. Субстанціальна і релятивістська концепції простору та часу. Гіпотези багатовимірного простору та множинності світів.