Реферат Курсовая Конспект
За випуск Кузь Олег Миколайович - раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки України Харківський Державний Економічни...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІЛОСОФІЯ:
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
для студентів економічних вищих навчальних закладів
всіх спеціальностей усіх форм навчання
Укладачі: Кузь Олег Миколайович
Кононов Олексій Олександрович
Черненко Володимир Олександрович
Жеребятнікова Ірина Володимирівна
Тарасенко Ірина Валеріївна
Потоцька Юлія Іванівна
Вихрова Вікторія Іванівна
Відповідальний
ЗМІСТ
Зміст | |
Вступ | |
Тематичний план дисципліни за темами і формами занять | |
Зміст дисципліни за темами (програма курсу) | |
Лекції (стислий виклад) | |
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі | |
Тема 2. Стародавня філософія | |
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження | |
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва | |
Тема 5. Німецька класична філософія | |
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні | |
Тема 7. Сучасна світова філософія | |
Тема 8. Проблема буття (онтологія) | |
Тема 9. Діалектика | |
Тема 10. Природа, людина, практика | |
Тема 11. Свідомість, її структура. Проблема ідеального | |
Тема 12. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності | |
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання | |
Тема 14. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання | |
Тема 15. Суспільство як система, що розвивається | |
Тема 16. Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу | |
Тема 17. Проблема людини у філософії. Цінності та їх роль у житті суспільства | |
Плани семінарських занять (структура, питання до самостійної роботи, тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень, творчі завдання) | |
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі | |
Тема 2. Стародавня філософія | |
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження | |
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва | |
Тема 5. Німецька класична філософія | |
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні | |
Тема 7. Сучасна світова філософія | |
Тема 8. Проблема буття (онтологія) | |
Тема 9. Діалектика | |
Тема 10. Природа, людина, практика | |
Тема 11. Свідомість, її структура. Проблема ідеального | |
Тема 12. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності | |
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання | |
Тема 14. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання | |
Тема 15. Суспільство як система, що розвивається | |
Тема 16. Суспільний прогрес. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу | |
Тема 17. Проблема людини у філософії. Цінності та їх роль у житті суспільства | |
Тема 18. Філософія економіки | |
Контроль знань. Тестові завдання “Основні етапи розвитку світової філософської думки. Українська філософія в контексті світової культури” (за темами 1 – 7) | |
Контроль знань. Тестові завдання "Ключові філософські проблеми" (за темами 8 – 18) | |
Загальні вимоги до написання наукових робіт та рефератів | |
Рекомендована література | |
Питання до іспиту |
ВСТУП
Стинне щастя та блаженство
Людини полягає тільки в мудрості
Та пізнанні істини.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
З РОЗПОДІЛОМ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та
Тема 10. Природа, людина, практика
Природа як предмет філософського осягнення. Природа як об’єкт наукового аналізу. Поняття “природа”. Система “суспільство – природа”. Походження Всесвіту. Рівні організації універсуму. Найважливіші характеристики складових географічної оболонки Землі: літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, антропосфера. Проблема антропо-соціогенезу. Біологічний та соціологічний підходи до розуміння людини. Єдність біологічного й соціального. Людство як світова спільнота.
Тема 11. Свідомість, її структура. Проблема ідеального
Співвідношення буття та свідомості. Антропний принцип. Сутність людської свідомості. Структура свідомості. Сутність психічного. Проб-лема ідеального. Проблема генези людської свідомості: свідомість та відображення, свідомість та праця, свідомість та спілкування, свідомість та мова. Свідомість і культура. Поняття самосвідомості. Предметність і рефлексивність самосвідомості.
Тема 12. Гносеологія.
ЛЕКЦІЇ
(СТИСЛИЙ ВИКЛАД)
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі
Філософія та світогляд.
Різноманіття філософського знання.
Тема 2. Стародавня філософія
Особливості виникнення та розвитку філософії на
Стародавньому Сході.
2. Специфіка та основні етапи розвитку античної філософії.
Сократ та його місце в історії філософії.
Об’єктивний ідеалізм і соціальна утопія Платона.
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування.
Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму. Ф.Аквінський - систематизатор схоластики.
Соціально-історичні передумови зміни духовної атмосфери Західної Європи в ХІV – ХVІ ст.
Натурфілософія епохи Відродження.
Соціальна філософія епохи Відродження.Прагнення до свободи думок, дій, життя – це лише один бік тих радикальних соціальних змін, які відбувалися в епоху Відродження. Серед інших, не менш значущих трансформаційних процесів слід зазначити формування ідеології багатого і сильного класу аристократів та бюргерів, економічна діяльність яких надала їм впевненості в собі, відчуття справжньої свободи та незалежності, можливості маніпулювання і експлуатації великої кількості людей. Простий народ, якому не дісталося ні нового багатства, ні нової влади, претворився у безлику масу, що загубила впевненість свого попереднього стану… Водночас з виникненням нового індивідуалізму виник новий вид диспотизму. Свобода і тиранія, індивідуалізм і анархія тісно переплелися. Саме завдяки цьому соціальні дослідження епохи Відродження були дуже різноманітними. Серед усього спектру соціальних теорій цього періоду особливе звучання отримали погляди Н. Макіавеллі (1469-1527).
Ключова ідея філософіі Макіавеллі — ідея постійного кругообігу як результату впливу фортуни (долі, щастя). Такий процес цілком природний, він не має ніякої мети, нічим не детермінований і виступає могутньою силою розвитку. Отже, людина, яка прагне досягти успіху, реалізувати будь-які завдання, повинна брати ініциативу у власні руки і вирушати на зустріч з фортуною. Однак сила фатуму ніколи не долає остаточно свободи людської волі, залишаючи “перспективи” росту людському егоїзму. Тому фатум у Макіавеллі більш подібний до фортуни ранніх гуманістів, ніж до тлумачення року античними мислителями. Серед різноманітних стимулів людської діяльності найпотужніший — інтерес, за своїм змістом у багатьох випадках націлений на приумноження власності, багатства, влади.
Ілюстрацією макрорівневої реалізаціі ідеї кругообігу виступає функціонування політичних систем. Вони, за думкою Макіавеллі, народжуються, досягають велечі, приходять до упадку, розкладаються та гинуть, тобто знаходяться у постійному кругообігу, який непідвладний ніякій вищій субстанціі. Взагалі, філософ відокремлює політику від теологіі, запевняючи, що політика — це автономна сторона людської діяльності, вона є втіленням свободної людської волі у межах необхідності. Політику визначає не Бог, і не мораль, а закони людського життя та його психологія (інтерес, прагнення до збагачення тощо). Макіавеллі запевняє, що в основі політичної діяльності лежить принцип виправдання засобів, які використовував політик для досягнення мети. Філософ вказує, що коли мова йде про врятування вітчизни, не слід приймати до уваги ніякі міркування про те, що справедливо і несправедливо, що милосердно і що жорстоко, що похвально і що неславно, необхідно, забувши про все, діяти так, щоб урятувати її існування та її свободу. Головним завданням правителя Макіавеллі вважає укріплення держави за допомогою норм моралі та системи цінностей, що панують у державі — це зробить його вчинки доброчинними й виправдають його, якщо він стане на шлях зла при досягненні важливої для держави мети.
В епоху Відродження широке розповсюдження отримала ідея соціальної рівності людей. Гуманістична орієнтація багатьох мислителів цього періоду була втілена у різнопланових моделях ідеального суспільства, що функціонувало з урахуванням інтересів особистості й вимог моралі. Так, Томас Мор змальовує державний устрій , що базується на суспільній власності, рівності, насамперед у разподілі благ і споживанні, обов’язковості праці, не тільки життєвої, але й моральної віротерпимості. Томмазо Кампанелла розробив та запропонував систему освіти і виховання майбутніх поколінь. Вона базується на урахуванні природних здібностей людини. Важливішим обов’язком громадянина було служіння суспільству, вітчизні.
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
1. Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI -
ХVIII ст.
Емпіризм Ф. Бекона
Раціоналізм Декарта
Тема 5. Німецька класична філософія
Класична німецька філософія - вершина класичної
Філософської думки.
Гносеологічна концепція І. Канта.
Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф. Гегеля.
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Основні періоди у розвитку української філософії.
Особливості становлення вітчизняної філософської
Думки.
Внесок найзначніших представників вітчизняної філософії
Тема 7. Сучасна світова філософія
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
Позитивізм: сутність та еволюція.
Буття як вихідна категорія філософії.
Основні форми буття.
Спосіб існування буття, форми його виявлення та
Здійснення.
Тема 9. Діалектика
Діалектика як філософська теорія розвитку.
Принципи та закони діалектики.
Тема 10. Природа, людина, практика
Природа як об'єкт філософського аналізу.
Людина як біосоціальна істота. Система "природа - людина": природний порядок та суспільні відносини.
Тема 11. Свідомість, її структура.
Проблема ідеального
Свідомість та її походження у контексті проблеми
Деального.
Свідомість і самосвідомість.
Тема 12. Гносеологія.
Основний зміст пізнавальної діяльності
Пізнання як предмет філософського аналізу.
Проблема істини.
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наукове пізнання та його специфічні ознаки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.
Метафізичний та діалектичний підходи до вивчення суспільства.
Тема 15. Суспільство як система, що развивається
Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
Онтологія соціального.
Основні сфери суспільного життя, їх характеристика
Соціальний простір та соціальний час
Тема 16. Суспільний прогрес.
Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.
Особливості просвітницьких теорій прогресу.
Концепції суспільного прогресу Г.В.Ф. Гегеля та К.Маркса, їх вплив на історичні події XXст.
Тема 17. Проблема людини у філософії.
Цінності та їх роль у житті суспільства
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
Німецька філософська антропологія.
ЛЕКЦІЇ
(СТИСЛИЙ ВИКЛАД)
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі
Філософія та світогляд.
Різноманіття філософського знання.
Тема 2. Стародавня філософія
Особливості виникнення та розвитку філософії на
Стародавньому Сході.
2. Специфіка та основні етапи розвитку античної філософії.
Сократ та його місце в історії філософії.
Об’єктивний ідеалізм і соціальна утопія Платона.
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування.
Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму. Ф.Аквінський - систематизатор схоластики.
Соціально-історичні передумови зміни духовної атмосфери Західної Європи в ХІV – ХVІ ст.
Натурфілософія епохи Відродження.
Соціальна філософія епохи Відродження.Прагнення до свободи думок, дій, життя – це лише один бік тих радикальних соціальних змін, які відбувалися в епоху Відродження. Серед інших, не менш значущих трансформаційних процесів слід зазначити формування ідеології багатого і сильного класу аристократів та бюргерів, економічна діяльність яких надала їм впевненості в собі, відчуття справжньої свободи та незалежності, можливості маніпулювання і експлуатації великої кількості людей. Простий народ, якому не дісталося ні нового багатства, ні нової влади, претворився у безлику масу, що загубила впевненість свого попереднього стану… Водночас з виникненням нового індивідуалізму виник новий вид диспотизму. Свобода і тиранія, індивідуалізм і анархія тісно переплелися. Саме завдяки цьому соціальні дослідження епохи Відродження були дуже різноманітними. Серед усього спектру соціальних теорій цього періоду особливе звучання отримали погляди Н. Макіавеллі (1469-1527).
Ключова ідея філософіі Макіавеллі — ідея постійного кругообігу як результату впливу фортуни (долі, щастя). Такий процес цілком природний, він не має ніякої мети, нічим не детермінований і виступає могутньою силою розвитку. Отже, людина, яка прагне досягти успіху, реалізувати будь-які завдання, повинна брати ініциативу у власні руки і вирушати на зустріч з фортуною. Однак сила фатуму ніколи не долає остаточно свободи людської волі, залишаючи “перспективи” росту людському егоїзму. Тому фатум у Макіавеллі більш подібний до фортуни ранніх гуманістів, ніж до тлумачення року античними мислителями. Серед різноманітних стимулів людської діяльності найпотужніший — інтерес, за своїм змістом у багатьох випадках націлений на приумноження власності, багатства, влади.
Ілюстрацією макрорівневої реалізаціі ідеї кругообігу виступає функціонування політичних систем. Вони, за думкою Макіавеллі, народжуються, досягають велечі, приходять до упадку, розкладаються та гинуть, тобто знаходяться у постійному кругообігу, який непідвладний ніякій вищій субстанціі. Взагалі, філософ відокремлює політику від теологіі, запевняючи, що політика — це автономна сторона людської діяльності, вона є втіленням свободної людської волі у межах необхідності. Політику визначає не Бог, і не мораль, а закони людського життя та його психологія (інтерес, прагнення до збагачення тощо). Макіавеллі запевняє, що в основі політичної діяльності лежить принцип виправдання засобів, які використовував політик для досягнення мети. Філософ вказує, що коли мова йде про врятування вітчизни, не слід приймати до уваги ніякі міркування про те, що справедливо і несправедливо, що милосердно і що жорстоко, що похвально і що неславно, необхідно, забувши про все, діяти так, щоб урятувати її існування та її свободу. Головним завданням правителя Макіавеллі вважає укріплення держави за допомогою норм моралі та системи цінностей, що панують у державі — це зробить його вчинки доброчинними й виправдають його, якщо він стане на шлях зла при досягненні важливої для держави мети.
В епоху Відродження широке розповсюдження отримала ідея соціальної рівності людей. Гуманістична орієнтація багатьох мислителів цього періоду була втілена у різнопланових моделях ідеального суспільства, що функціонувало з урахуванням інтересів особистості й вимог моралі. Так, Томас Мор змальовує державний устрій , що базується на суспільній власності, рівності, насамперед у разподілі благ і споживанні, обов’язковості праці, не тільки життєвої, але й моральної віротерпимості. Томмазо Кампанелла розробив та запропонував систему освіти і виховання майбутніх поколінь. Вона базується на урахуванні природних здібностей людини. Важливішим обов’язком громадянина було служіння суспільству, вітчизні.
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
2. Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI -
ХVIII ст.
Емпіризм Ф. Бекона
Раціоналізм Декарта
Тема 5. Німецька класична філософія
Класична німецька філософія - вершина класичної
Філософської думки.
Гносеологічна концепція І. Канта.
Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф. Гегеля.
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Основні періоди у розвитку української філософії.
Особливості становлення вітчизняної філософської
Думки.
Внесок найзначніших представників вітчизняної філософії
Тема 7. Сучасна світова філософія
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.
Позитивізм: сутність та еволюція.
Буття як вихідна категорія філософії.
Основні форми буття.
Спосіб існування буття, форми його виявлення та
Здійснення.
Тема 9. Діалектика
Діалектика як філософська теорія розвитку.
Принципи та закони діалектики.
Тема 10. Природа, людина, практика
Природа як об'єкт філософського аналізу.
Людина як біосоціальна істота. Система "природа - людина": природний порядок та суспільні відносини.
Тема 11. Свідомість, її структура.
Проблема ідеального
Свідомість та її походження у контексті проблеми
Деального.
Свідомість і самосвідомість.
Тема 12. Гносеологія.
Основний зміст пізнавальної діяльності
Пізнання як предмет філософського аналізу.
Проблема істини.
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наукове пізнання та його специфічні ознаки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.
Метафізичний та діалектичний підходи до вивчення суспільства.
Тема 15. Суспільство як система, що развивається
Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
Онтологія соціального.
Основні сфери суспільного життя, їх характеристика
Соціальний простір та соціальний час
Тема 16. Суспільний прогрес.
Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.
Особливості просвітницьких теорій прогресу.
Концепції суспільного прогресу Г.В.Ф. Гегеля та К.Маркса, їх вплив на історичні події XXст.
Тема 17. Проблема людини у філософії.
Цінності та їх роль у житті суспільства
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
Німецька філософська антропологія.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
(СТРУКТУРА, ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ, ТЕМАТИКА НАУКОВИХ РОБІТ,
РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ, ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ)
Тема 1. Філософія, її призначення, зміст та функції в культурі
В розряд богів недозволено перейти нікому, хто не був філософом і не очистився до кінця, нікому, хто не прагнув до пізнання.
Платон
Філософія є дочка твого мислення і всього всесвіту і живе в тобі самому, правда, ще не в ясній формі, подібно матерії всесвіту в період її без формового початку.
Т. Гоббс
План семінарського заняття
1. Специфіка філософського знання. Місце філософії в культурі та житті людини й суспільства.
2. Різноманіття філософських знань.
3. Поняття, категорії та функції філософії.
4. Історичні типи філософії.
Питання до самостійної роботи студентів
1. У чому полягає вічність ключових філософських проблем?
2. Чому вивчення філософії необхідне спеціалістам різних галузей?
3. Яке співвідношення світогляду та філософії?
4. Визначте коло найбільш важливих проблем, котрих торкається філософія.
5. Які форми пізнання світу передували філософії?
Тематика наукових робіт, рефератів та доповідей
1. Філософія як синтетична форма суспільної свідомості.
2. Якою повинна бути людина, щоб бути людиною?
3. Роздуми про призначення філософії.
4. Значення філософії для практичної діяльності економіста.
5. Філософія і міфологія.
6. Філософія та релігія.
7. Виникнення філософії, її місце в скарбниці людського знання.
Тема 2. Стародавня філософія
Заговори, щоб я тебе побачив
Сократ
Не золото потрібно передавати
в спадок дітям, а найбільшу сумлінність
Платон
План семінарського заняття
1. Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході.
2. Специфіка й основні етапи розвитку античної філософії.
3. Сократ та його місце в історії філософії.
4. Об’єктивний ідеалізм Платона.
5. Філософська система Аристотеля.
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
У питаннях віри будь-яка стара знає більше всіх філософів, тому що яка стара не знає, що душа є безсмертною.
Ф. Аквінський
Мені говорять про те, що я своїми ствердженнями хочу перевернути світ уверх дном, але чи погано було б перевернути перевернутий світ?
Дж. Бруно
План семінарського заняття
1. Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування.
2. Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму. Ф. Аквінський систематизатор схоластики.
3. Соціально-історичні передумови зміни духовної атмосфери Західної Європи в ХІV – ХVІ ст.
4. Натурфілософія епохи Відродження.
5. Соціальна філософія епохи Відродження.
Ф. Бекон
Дайте мені матерію і рух,
і я побудую Вам із цього Всесвіт
Декарт
На досвіді будується все наше знання,
від нього воно врешті-решт походить
Дж. Локк
Кант
Життєва мудрість ... мудре знання того, що в дійсності є в собі і для себе справедливим і розумним.
Г. В. Ф. Гегель
План семінарського заняття
1. Класична німецька філософія. Загальна характеристика.
2. Гносеологічна концепція І. Канта.
3. Абсолютний ідеалізм Г. Гегеля.
4. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Тема 6. Традиції та особливості розвитку
Філософської думки в Україні
Філософія є пізнання сутнього, оскільки воно сутнє, тобто пізнання природи сутнього... Філософія є пізнання речей божих та людських, тобто видимих і невидимих... Філософія є роздум про смерть як самовільну, так і природну... Філософія є уподібнення Богові... Філософія є мистецтво мистецтв і наука наук, бо філософія є початок всякого мистецтва... Філософія є любов до мудрості й істинна ж мудрість є Бог. А тому любов до Бога є істинна філософія.
Оанн Дамаскін
Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне – то й усе світле, щасливе, бажане. Оце є філософія.
Григорій Сковорода
План семінарського заняття
1. Особливості становлення вітчизняної філософської думки.
2. Основні періоди у розвитку української філософії.
3. Внесок найзначніших представників вітчизняної філософії до надбань світової філософської думки.
Дискусія
Тема 7. Сучасна світова філософія
Науці нічого сказати про нікчемність нашого життя. Наука первісно виключає найпекучіші проблеми людини, яка відчуває себе залишеною напризволяще.
Е. Гуссерль
Філософія не може бути плідною,
якщо вона відокремлена від науки.
Б. Рассел
План семінарського заняття
1. Особливості розвитку та напрямки сучасної світової філософської думки.
2. Позитивістська традиція у філософії XX століття.
3. Ірраціоналізм і філософія життя як антропологічний напрямок філософії XX століття.
4. Екзистенціалізм і його напрямки.
5. Філософія марксизму і прагматизму.
6. Неотомізм і персоналізм.
7. Ситуація постмодерну в філософії.
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Проблеми методології науки в неопозитивізмі.
2. Т. Кун і його філософія науки.
3. Критика метафізики і християнства у філософії Ф. Ніцше.
4. Концепція людини у філософії М. Шелера і Г. Плеснера.
5. Соціальна філософія Франкфуртської школи.
План семінарського заняття
1. Буття як вихідна категорія філософії (проблема буття у філо-софії).
2. Основні форми буття.
3. Спосіб існування буття, форми його виявлення та здійснення.
4. Категорія „матерія”, її значення та властивості.
Г. В. Плеханов
План семінарського заняття
1. Формування діалектики.
2. Діалектика як теоретична система.
3. Принципи та закони діалектики.
Питання до самостійної роботи студентів
1. Що таке діалектика та в чому її протилежність метафізиці?
2. Чому між змістом і формою в процесі розвитку виникають протиріччя?
3. Чи може наслідок стати причиною своєї особистої причини?
4. Як співвідносяться між собою можливість та необхідність, дійсність та випадковість?
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Діалектика та догматичне мислення.
2. Діалектика та синергетика.
3. Співвідношення діалектики, логіки, теорії пізнання.
Тема 10. Природа, людина, практика
Істинне щастя та блаженство людини полягає тільки в мудрості та пізнанні істини.
Б. Спіноза
Моральність є істинна, доско-нала, здорова “природа”людини; помилка, порок, гріх – перекру-чення, недосконалість, проти-річчя правилу, часто справжній виродок людської природи.
Л. А. Фейєрбах
План підготовки до засвоєння теми
1. Природа як об’єкт філософського аналізу. Система “природа – людина”.
2. Людина як біосоціальна істота. Система "природа - людина": природний порядок та суспільні відносини.
3. Людина та практика.
Б. Паскаль
… свідомість є можливість біль-шої свідомості. Про це і свідчать резервні можливості людини.
М. К. Мамардашвілі
План семінарського заняття
1. Свідомість та її походження в контексті проблеми ідеального.
2. Свідомість і самосвідомість.
3. Співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини.
Тема 12. Гносеологія.
Основний зміст пізнавальної діяльності
У мудрого познание не сокрушит веры в величие мира и целесообразности его законов, которые так хорошо чувствуют поэты и художники. Глупец лишится вообще всякой веры и скатится в черную яму животного существования.
И. Ефремов
Кто мыслит абстрактно? Необразованный человек, а вовсе не просвещенный. В приличном обществе не мыслят абстрактно потому, что это слишком просто, слишком неблагородно...
Г. В. Ф. Гегель
План семінарського заняття
1. Пізнання як предмет філософського аналізу.
2. Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
3. Пізнання та практика.
4. Абсолютні й відносні характеристики істини.
Питання до самостійної роботи студентів
1. Порівняйте поняття “об’єкт пізнання” та “об’єктивна реальність”.
2. Як розвязується протиріччя між розумінням істини як знання, зміст якого не залежить ні від людини, ні від людства, і тим, що істину добуває людина?
3. Чому основою найважливіших форм практики в процесі пізнання виступає перетворювальна діяльність?
4. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики.
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Що є істина? Філософська постановка та вирішення проблеми.
2. Системний підхід у науковому пізнанні.
3. Специфіка соціального пізнання.
План семінарського заняття
1. Наукове пізнання та його специфічні ознаки.
2. Побудова й динаміка наукового знання.
3. Форми і методи наукового пізнання.
Д. Дьюї
План семінарського заняття
1. Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.
2. Метафізичний та діалектичний підходи до вивчення суспільства.
3. Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
А. Камю
Суспільство володіє об’єктивною фактичністю. І суспільство, по суті, створюється завдяки діяльності індивідів, що мають суб’єктивні значення. Саме подвійна природа суспільства в термінах об’єктивної фактичності та суб’єктивних значень надає йому характеру „себе продукуючої реальності”.
П. Бергер, Т. Лукман
Суспільство лише у масовому масштабі повторює те, що відбувається в індивідуальному житті людини.
З. Фрейд
План семінарського заняття
1. Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
2. Основні сфери суспільного життя, їх характеристика.
3. Соціальний простір та соціальний час.
Тема 16. Суспільний прогрес.
Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу
Весь англосаксонський світ, як і керуємий комуністичною док-триною Схід, перебувають під впливом ідеалу Просвітництва, тобто віри в прогрес культури, який здійснюється за допомо-гою розуму людини.
Г. Г. Гадамер
Те, що ми бачимо, є кінцем історії як такої, завершення ідеологічної еволюції людства та універсалізація західної ліберальної демократії.
Ф. Фукуяма
План семінарських занять
1. Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.
2. Особливості просвітницьких теорій прогресу.
3. Концепції суспільного прогресу Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса, їх вплив на історичні події ХХ ст.
4. Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
М. Шелер
Людина живе ... не тільки у фізичному, але й у символічному універсумі. Мова, міф, мистец-тво, релігія – частини цього універсума, ті різні нитки, з яких сплітається символічна мережа, складна тканина людського досвіду.
Е. Касірер
План семінарського заняття
1. Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість.
2. Німецька філософська антропологія: проблемне поле, методо-логія, представники.
3. Аксіологія. Цінності та символи.
Питання до самостійної роботи студентів
1. Чим відрізняються поняття "індивід", "індивідуальність" та "особистість"?
2. Що можна вважати духовним буттям людини?
3. Яка точка зору про сутність людини висловлювалась у німецькій філософській антропології?
4. Що є цінність?
5. Яке значення для розуміння природи людини мають символи? Чи можливо за допомогою символів визначити специфіку культури?
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Особистість: проблеми самопізнання та самоутвердження.
2. Визначення сутності людини в німецькій філософській антропо-логії.
3. Символічна культуротворчість людини.
Ф. фон Хайєк
Без економічної свободи всі політичні та громадянські права перетворю-ються на паперовий мотлох... Свобода друку – ніщо, коли всі типографії та паперові фабрик контролюються владою.
Л. фон Мізес
План підготовки до засвоєння теми
1. Економічна сфера як предмет філософського аналізу.
2. Місце матеріального виробництва в системі суспільного виробництва.
3. Об’єктивний та суб’єктивний боки економічної діяльності.
4. Місце і роль людини в економічній сфері.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Для студентів економічних вищих навчальних закладів
Всіх спеціальностей усіх форм навчання
Укладачі: Кузь Олег Миколайович
Кононов Олексій Олександрович
Черненко Володимир Олександрович
Жеребятнікова Ірина Володимирівна
Тарасенко Ірина Валеріївна
Потоцька Юлія Іванівна
Вихрова Вікторія Іванівна
Відповідальний
За випуск Кузь Олег Миколайович
План 2004 г., поз. №
Підп. до друку Формат
Папір Друк офсетний
Ум.-друк. арк. Обл.-вид. арк.
Тираж прим. Зам. №
Видпаничий дім "ІНЖЕК". 61052, м. Харків, а/с № 81.
Тел. (0572) 58-59-76. Надруковано у ВД "ІНЖЕК".
– Конец работы –
Используемые теги: випуск, Кузь, Олег, Миколайович0.048
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: За випуск Кузь Олег Миколайович
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов